Заступник генерального секретаря ООН із політичних питань Лінн Паско закликав негайно створити гуманітарний коридор для допомоги потерпілим у Киргизстані.
А сам генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун оголосив учора, що спрямує свого спеціального представника до Киргизстану, де на півдні країни відбулося масове міжетнічне насильство.
Щонайменше 124 особи загинули (деякі джерела говорять і про 170 загиблих), близько 1 тисячі 800 людей поранені внаслідок жорстоких сутичок, що сталися там останніми днями між киргизами й місцевими узбеками.
Десятки тисяч киргизстанських узбеків були змушені втікати з півдня Киргизстану до сусіднього Узбекистану, рятуючись від нападів киргизьких банд. За вчорашніми даними місцевого представництва Міжнародного комітету Червоного Хреста, біженцями вже стали 80 тисяч осіб і ще 15 тисяч чекають на дозвіл перетнути кордон.
Тим часом віце-прем’єр-міністр Узбекистану Абдулла Аріпов заявив учора, що його країна закриває кордон для біженців.
Зовнішнього військового втручання наразі не готують
Регіональне об’єднання під проводом Росії, Організація Договору про колективну безпеку, до якої належить і Бішкек, запропонувало допомогти владі Киргизстану долати насильство, надавши їй вертольоти й обладнання.
Генеральний секретар ОДКБ Микола Бордюжа нагадав, що ця організація має й миротворчу складову і спільні сили швидкого реагування, але застеріг, що треба добре поміркувати, перш ніж вдаватися до цих заходів.
Раніше тимчасова влада Киргизстану зверталася по військову допомогу до Росії. Із таким самим закликом виступив і скинений президент країни Курманбек Бакієв, який живе у вигнанні в Білорусі.
У Росії президент Дмитро Медведєв назвав становище в Киргизстані «нестерпним» і закликав зробити все можливе, щоб покласти край насильству.
Водночас Москва дала знати, що не має наміру йти на пряме військове втручання, принаймні тим часом.
Світ занепокоєний
У США чільний речник Державного департаменту Філіп Кроулі повідомив, що американські урядовці тримають тісний контакт із тимчасовим урядом Киргизстану, а також із колегами з ООН, ОБСЄ й Росії з киргизького питання.
«Гадаю, що помічник держсекретаря Боб Блейк під час відрядження зв’яжеться з тимчасовим урядом Киргизстану і визначить, чого той потребуватиме. Я не можу сказати, чи проситиме нас цей уряд про пряме втручання», – сказав дипломат.
У Євросоюзі верховний представник із закордонних справ і політики безпеки Катрін Аштон заявила, що в ЄС за подіями в Киргизстані стежать «із великим занепокоєнням».
А верховний комісар ООН у справах прав людини Наві Піллей висловила стривоженість насильством у Киргизстані й закликала владу країни захистити всіх своїх громадян.
Вона також закликала сусідні Узбекистан і Таджикистан не закривати свої кордони для біженців із Киргизстану.
А сам генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун оголосив учора, що спрямує свого спеціального представника до Киргизстану, де на півдні країни відбулося масове міжетнічне насильство.
Щонайменше 124 особи загинули (деякі джерела говорять і про 170 загиблих), близько 1 тисячі 800 людей поранені внаслідок жорстоких сутичок, що сталися там останніми днями між киргизами й місцевими узбеками.
Десятки тисяч киргизстанських узбеків були змушені втікати з півдня Киргизстану до сусіднього Узбекистану, рятуючись від нападів киргизьких банд. За вчорашніми даними місцевого представництва Міжнародного комітету Червоного Хреста, біженцями вже стали 80 тисяч осіб і ще 15 тисяч чекають на дозвіл перетнути кордон.
Тим часом віце-прем’єр-міністр Узбекистану Абдулла Аріпов заявив учора, що його країна закриває кордон для біженців.
Зовнішнього військового втручання наразі не готують
Регіональне об’єднання під проводом Росії, Організація Договору про колективну безпеку, до якої належить і Бішкек, запропонувало допомогти владі Киргизстану долати насильство, надавши їй вертольоти й обладнання.
Генеральний секретар ОДКБ Микола Бордюжа нагадав, що ця організація має й миротворчу складову і спільні сили швидкого реагування, але застеріг, що треба добре поміркувати, перш ніж вдаватися до цих заходів.
Раніше тимчасова влада Киргизстану зверталася по військову допомогу до Росії. Із таким самим закликом виступив і скинений президент країни Курманбек Бакієв, який живе у вигнанні в Білорусі.
У Росії президент Дмитро Медведєв назвав становище в Киргизстані «нестерпним» і закликав зробити все можливе, щоб покласти край насильству.
Водночас Москва дала знати, що не має наміру йти на пряме військове втручання, принаймні тим часом.
Світ занепокоєний
У США чільний речник Державного департаменту Філіп Кроулі повідомив, що американські урядовці тримають тісний контакт із тимчасовим урядом Киргизстану, а також із колегами з ООН, ОБСЄ й Росії з киргизького питання.
«Гадаю, що помічник держсекретаря Боб Блейк під час відрядження зв’яжеться з тимчасовим урядом Киргизстану і визначить, чого той потребуватиме. Я не можу сказати, чи проситиме нас цей уряд про пряме втручання», – сказав дипломат.
У Євросоюзі верховний представник із закордонних справ і політики безпеки Катрін Аштон заявила, що в ЄС за подіями в Киргизстані стежать «із великим занепокоєнням».
А верховний комісар ООН у справах прав людини Наві Піллей висловила стривоженість насильством у Киргизстані й закликала владу країни захистити всіх своїх громадян.
Вона також закликала сусідні Узбекистан і Таджикистан не закривати свої кордони для біженців із Киргизстану.