З такою ініціативою виступило Міністерство з питань житлово-комунального господарства. За офіційною статистикою, кожен чотирнадцятий українець заборгував за комунальні послуги понад 4 000 гривень. Як стверджує міністр ЖКГ Олександр Попов, половина боржників - незаможні люди, які в принципі могли б платити, але не дотягують до субсидій.
Стимуляція до виплати боргів
Коли люди малозабезпечені, коли постійно зростають ціни на енергоносії, зниження порогу субсидій допоможе бідним прошаркам населення. Це зазначає перший заступник міністра з питань житлово-комунального господарства України Олександр Мазурчак. Зараз борги населення перед підприємствами ЖКГ за комунальні послуги становлять п’ять із половиною мільярдів гривень. Якщо субсидію даватимуть при 15% від рівня доходів, кількість боржників зменшиться, сподівається Мазурчак. «Ми переживаємо економічну кризу, вона відбивається на всьому. Людина думає, на що їй витрати ті невеликі гроші, які вона отримує. Субсидії можуть отримувати лише ті люди, які не мають боргів або їх борги реструктуризовані. Тобто, таким чином ми стимулюватимемо людей до сплати», - говорить заступник міністра.
Для отримання субсидії треба подавати дві основні довідки – про доходи за 6 місяців і про розмір родини. І варто відразу оцінити, чи вкладаються ці доходи у визначений відсотковий поріг одержання пільги. Про її оформлення докладніше розповідає начальник відділу субсидій Управління соціального захисту населення Дарницької райдержадміністрації Києва Лариса Романовська. «15% від доходу - рівень для сім’ї, в квартирі якої зареєстровані тільки непрацюючі пенсіонери, і 20% - якщо в складі сім’ї є працюючі люди. Заявник - власник особового рахунку приносить пакет документів, пише заяву, заповнює декларацію: декларує доходи, майновий стан, чи має у власності (якщо чоловік чи дружина зареєстровані в іншому помешканні) ще якусь квартиру, чи є транспорт, земельні ділянки, інші джерела доходів - все це декларується. Хто працює, той надає довідки з місця роботи», - пояснює начальник відділу субсидій. Після того, як усі документи подано, соціальний інспектор виходить на квартиру і проводить акт обстеження соціально-побутових умов проживання. За словами Лариси Романовської, субсидія не призначається тоді, коли в складі сім’ї зареєстрована працездатна особа працездатного віку, що не працює, не навчається та на обліку в центрі зайнятості не перебуває, коли в сім’ї більше 2 автомобілів, а також в деяких інших випадках.
«Добитися пільг нелегко»
Субсидії в Україні отримують 162 тисячі сімей – приблизно кожна сота родина, інформує Держкомстат. Але отримати субсидію (тобто адресну допомогу малозабезпеченим сім’ям на оплату житлово-комунальних послуг) не так уже й легко. У цьому переконалася родина рівнянина Владислава, який тривалий час оббивав пороги чиновницьких кабінетів, але так і не одержав законних грошей, розповідає рівненська кореспондентка Радіо Свобода Валентина Одарченко. Рівнянин Владислав – актор, його дружина – домогосподарка. Разом із шістьма дітьми вони мешкають у п’ятикімнатній квартирі. Оплачувати виставлені комунальниками рахунки складно, особливо за тепло. Однак перше і єдине звернення до відділу субсидій відбило бажання домагатися цієї пільги, розповідає актор. «Коли я намагався оформити субсидію для своєї сім’ї, ми знали, що прийде інспектор з цієї установи, яка оформляє субсидії. Інша багатодітна сім’я, яка нещодавно оформила субсидії, порадила забрати все з дому, винести холодильник і пральну машину, як це зробили вони. Я над цим посміявся, сказав, що це безглуздя, і я цього робити не буду. Прийшов інспектор, почав роздивлятися, запитувати, яка річ коли придбана, запитував про холодильник, телевізор, пральну машину, комп’ютер. А через деякий час з цієї установи прийшов лист, що вони не бачать підстав для надання нам субсидій, бо ми їх не потребуємо. З того часу ми й не намагаємося їх оформляти, бо не хочемо подібних принижень. Якщо не зміниться ситуація на законодавчому рівні, то це безглуздя – намагатися знову...».
Не так давно у сім’ї народився найменший син. Одноразову виплату, визначену державою у таких випадках, сім’я отримала з запізненням через затримку з ухваленням державного і міського бюджетів. Водночас ці кошти є ще одною перепоною до отримання субсидій. «Вони враховуються у сукупному доході сім’ї. З урахуванням цієї допомоги субсидію не нададуть...», - каже Владислав.
З подібними проблемами доводиться зустрічатися усім, хто отримує різні види державних допомог, бо однією рукою дають, а іншою – забирають, впевнений багатодітний батько.
Субсидії - стимул до марнотратства?
Механізм нарахування субсидій є примітивним і недосконалим, вважає економіст Володимир Лановий. Механізм не змінювався з дев’яностих років і стимулює людей до марнотратства, а не до економії. «Пройшов п’ятнадцятивідсотковий чи двадцятивідсотковий поріг - і давай, більше ще витрачай, води виливай і так далі… Треба по іншому зробити: залежності від рівня поточного доходу сім’ї доплачувати сім’ям прогресивно: менше доходів – більше доплатити, більше доходів - менше доплатити. Але незалежно від того, скільки споживають. Тоді б усі економили», - впевнений експерт.
За адресну допомогу виступає і юрист Тетяна Монтян. На її думку, слід узагалі скасувати субсидії. За словами юристки, люди не уявляють, скільки насправді коштує обслуговування їхніх будинків і наскільки обґрунтованими є тарифи на житлово-комунальні послуги. «Треба не субсидії давати, а адресну допомогу і лише після того, як буде існувати повна прозорість стосовно того, скільки насправді коштують комунальні послуги, звідки беруться тарифи, бо у нас вони малюються зі стелі».
На субсидії зі сплати житлово-комунальних послуг у першому кварталі нинішнього року держава витратила понад 21 мільйон гривень. Торік за цей же період на субсидії виділили на шість мільйон гривень більше.
Стимуляція до виплати боргів
Коли люди малозабезпечені, коли постійно зростають ціни на енергоносії, зниження порогу субсидій допоможе бідним прошаркам населення. Це зазначає перший заступник міністра з питань житлово-комунального господарства України Олександр Мазурчак. Зараз борги населення перед підприємствами ЖКГ за комунальні послуги становлять п’ять із половиною мільярдів гривень. Якщо субсидію даватимуть при 15% від рівня доходів, кількість боржників зменшиться, сподівається Мазурчак. «Ми переживаємо економічну кризу, вона відбивається на всьому. Людина думає, на що їй витрати ті невеликі гроші, які вона отримує. Субсидії можуть отримувати лише ті люди, які не мають боргів або їх борги реструктуризовані. Тобто, таким чином ми стимулюватимемо людей до сплати», - говорить заступник міністра.
Для отримання субсидії треба подавати дві основні довідки – про доходи за 6 місяців і про розмір родини. І варто відразу оцінити, чи вкладаються ці доходи у визначений відсотковий поріг одержання пільги. Про її оформлення докладніше розповідає начальник відділу субсидій Управління соціального захисту населення Дарницької райдержадміністрації Києва Лариса Романовська. «15% від доходу - рівень для сім’ї, в квартирі якої зареєстровані тільки непрацюючі пенсіонери, і 20% - якщо в складі сім’ї є працюючі люди. Заявник - власник особового рахунку приносить пакет документів, пише заяву, заповнює декларацію: декларує доходи, майновий стан, чи має у власності (якщо чоловік чи дружина зареєстровані в іншому помешканні) ще якусь квартиру, чи є транспорт, земельні ділянки, інші джерела доходів - все це декларується. Хто працює, той надає довідки з місця роботи», - пояснює начальник відділу субсидій. Після того, як усі документи подано, соціальний інспектор виходить на квартиру і проводить акт обстеження соціально-побутових умов проживання. За словами Лариси Романовської, субсидія не призначається тоді, коли в складі сім’ї зареєстрована працездатна особа працездатного віку, що не працює, не навчається та на обліку в центрі зайнятості не перебуває, коли в сім’ї більше 2 автомобілів, а також в деяких інших випадках.
«Добитися пільг нелегко»
Субсидії в Україні отримують 162 тисячі сімей – приблизно кожна сота родина, інформує Держкомстат. Але отримати субсидію (тобто адресну допомогу малозабезпеченим сім’ям на оплату житлово-комунальних послуг) не так уже й легко. У цьому переконалася родина рівнянина Владислава, який тривалий час оббивав пороги чиновницьких кабінетів, але так і не одержав законних грошей, розповідає рівненська кореспондентка Радіо Свобода Валентина Одарченко. Рівнянин Владислав – актор, його дружина – домогосподарка. Разом із шістьма дітьми вони мешкають у п’ятикімнатній квартирі. Оплачувати виставлені комунальниками рахунки складно, особливо за тепло. Однак перше і єдине звернення до відділу субсидій відбило бажання домагатися цієї пільги, розповідає актор. «Коли я намагався оформити субсидію для своєї сім’ї, ми знали, що прийде інспектор з цієї установи, яка оформляє субсидії. Інша багатодітна сім’я, яка нещодавно оформила субсидії, порадила забрати все з дому, винести холодильник і пральну машину, як це зробили вони. Я над цим посміявся, сказав, що це безглуздя, і я цього робити не буду. Прийшов інспектор, почав роздивлятися, запитувати, яка річ коли придбана, запитував про холодильник, телевізор, пральну машину, комп’ютер. А через деякий час з цієї установи прийшов лист, що вони не бачать підстав для надання нам субсидій, бо ми їх не потребуємо. З того часу ми й не намагаємося їх оформляти, бо не хочемо подібних принижень. Якщо не зміниться ситуація на законодавчому рівні, то це безглуздя – намагатися знову...».
Не так давно у сім’ї народився найменший син. Одноразову виплату, визначену державою у таких випадках, сім’я отримала з запізненням через затримку з ухваленням державного і міського бюджетів. Водночас ці кошти є ще одною перепоною до отримання субсидій. «Вони враховуються у сукупному доході сім’ї. З урахуванням цієї допомоги субсидію не нададуть...», - каже Владислав.
З подібними проблемами доводиться зустрічатися усім, хто отримує різні види державних допомог, бо однією рукою дають, а іншою – забирають, впевнений багатодітний батько.
Субсидії - стимул до марнотратства?
Механізм нарахування субсидій є примітивним і недосконалим, вважає економіст Володимир Лановий. Механізм не змінювався з дев’яностих років і стимулює людей до марнотратства, а не до економії. «Пройшов п’ятнадцятивідсотковий чи двадцятивідсотковий поріг - і давай, більше ще витрачай, води виливай і так далі… Треба по іншому зробити: залежності від рівня поточного доходу сім’ї доплачувати сім’ям прогресивно: менше доходів – більше доплатити, більше доходів - менше доплатити. Але незалежно від того, скільки споживають. Тоді б усі економили», - впевнений експерт.
За адресну допомогу виступає і юрист Тетяна Монтян. На її думку, слід узагалі скасувати субсидії. За словами юристки, люди не уявляють, скільки насправді коштує обслуговування їхніх будинків і наскільки обґрунтованими є тарифи на житлово-комунальні послуги. «Треба не субсидії давати, а адресну допомогу і лише після того, як буде існувати повна прозорість стосовно того, скільки насправді коштують комунальні послуги, звідки беруться тарифи, бо у нас вони малюються зі стелі».
На субсидії зі сплати житлово-комунальних послуг у першому кварталі нинішнього року держава витратила понад 21 мільйон гривень. Торік за цей же період на субсидії виділили на шість мільйон гривень більше.
