Приводом для скасування статусу національного парку «Білобережжя Святослава» та «Бузький Гард», за словами голови Громадської ради при держуправлінні охорони довкілля Миколаївщини Олега Деркача, стало те, що, як вважають депутати облради, порушуються інтереси місцевих громад, конституційні права мешканців сіл тощо.
Втім, за подібними твердженнями, вважає Олег Деркач, криються приземлені бажання, бо «розгортається активізована кампанія з розпродажу земель Кінбурнської коси. З весни цього року інтернет переповнений повідомленнями про продаж, наприклад, 16 гектарів поблизу моря. Цільове призначення – будівництво баз відпочинку. Є багато інших оголошень».
Кінбурнська коса – перлина Причорномор’я
Кінбурнська коса, мапаНаціональний парк «Білобережжя Святослава» створили на базі існуючого багато років регіонально-ландшафтного парку «Кінбурнська коса».
Кінбурн – єдине в Україні місце, де нараховується до 300 видів птахів, деякі занесені до Червоної книги: рожеві пелікани, орлани білохвості, сірі та білі чаплі...
Тут, на території, що перевищує сто гектарів, у відкритому полі квітне орхідея – найбільший такого роду природний квітник у світі.
Як зазначає доктор біологічник наук, колишній заступник міністра довкілля Ярослав Мовчан, незаймана природа Кінбурнської коси – найбільше багатство, яке потрібно зберегти. Саме це зможе приваблювати до цього краю численних туристів. Окрім того, Україна має й міжнародні зобов’язання з захисту цієї перлини Причорномор’я, зазначає Ярослав Мовчан.
Влада не допустить зміни статусу
Втім, і теперішні очільники міністерства охорони довкілля не збираються «здавати» Національний статус Кінбурнської коси. Зокрема, начальник Держслужби заповідної справи Міністерства охорони довкілля Петро Гриник зазначає, що в даному випадку «ситуація пов’язана з дорогоцінними землями».
«Хочуть «дерибан» землі робити, але їм цього не вдасться, бо Президент на це ніколи не піде і не відмінить указ. Там… є де будуватись і без цього. Вони (депутати Миколаївської облради – автор) до нас зверталися багато разів, але ми на це не підемо. Ми за те, щоб це була заповідна зона, і щоб ці національні парки функціонували. Ми будемо все робити для того, щоб це так і було», – зазначив Петро Гриник.
Втім, попри оптимістичні запевнення як міністерства, так і Адміністрації Президента, представники екологічних організацій не мають наміру припиняти боротьбу за перлину Причорномор’я, сподіваючись на чітку, однозначну відповідь представників влади.
Втім, за подібними твердженнями, вважає Олег Деркач, криються приземлені бажання, бо «розгортається активізована кампанія з розпродажу земель Кінбурнської коси. З весни цього року інтернет переповнений повідомленнями про продаж, наприклад, 16 гектарів поблизу моря. Цільове призначення – будівництво баз відпочинку. Є багато інших оголошень».
Кінбурнська коса – перлина Причорномор’я
Кінбурн – єдине в Україні місце, де нараховується до 300 видів птахів, деякі занесені до Червоної книги: рожеві пелікани, орлани білохвості, сірі та білі чаплі...
Тут, на території, що перевищує сто гектарів, у відкритому полі квітне орхідея – найбільший такого роду природний квітник у світі.
Як зазначає доктор біологічник наук, колишній заступник міністра довкілля Ярослав Мовчан, незаймана природа Кінбурнської коси – найбільше багатство, яке потрібно зберегти. Саме це зможе приваблювати до цього краю численних туристів. Окрім того, Україна має й міжнародні зобов’язання з захисту цієї перлини Причорномор’я, зазначає Ярослав Мовчан.
Влада не допустить зміни статусу
Втім, і теперішні очільники міністерства охорони довкілля не збираються «здавати» Національний статус Кінбурнської коси. Зокрема, начальник Держслужби заповідної справи Міністерства охорони довкілля Петро Гриник зазначає, що в даному випадку «ситуація пов’язана з дорогоцінними землями».
«Хочуть «дерибан» землі робити, але їм цього не вдасться, бо Президент на це ніколи не піде і не відмінить указ. Там… є де будуватись і без цього. Вони (депутати Миколаївської облради – автор) до нас зверталися багато разів, але ми на це не підемо. Ми за те, щоб це була заповідна зона, і щоб ці національні парки функціонували. Ми будемо все робити для того, щоб це так і було», – зазначив Петро Гриник.
Втім, попри оптимістичні запевнення як міністерства, так і Адміністрації Президента, представники екологічних організацій не мають наміру припиняти боротьбу за перлину Причорномор’я, сподіваючись на чітку, однозначну відповідь представників влади.
