Геополітичне розташування між Росією, Туреччиною та Іраном надає державам Південного Кавказу особливого значення з точки зору безпеки та перехрестя важливих торговельних і енергетичних шляхів.
Доповідач із питань цього регіону, євродепутат від Болгарії Євген Кирилов постійно наголошує на численних інтересах Євросоюзу на Південному Кавказі.
«Південний Кавказ – це не лише близький сусід Європейського Союзу та (морські) кордони з Румунією і Болгарією. Це ще й надзвичайно важливий регіон з політичної, економічної та безпекової точок зору», – каже євродепутат.
«Твердий підхід» і «м’яка сила»
Парламентар переконаний, що тільки європейської стратегії так званої «м’якої сили» недостатньо. Для впливу на цей регіон потрібен ще й рішучий «твердий підхід» всієї дипломатії Євросоюзу.
Проте, на думку європейських політичних експертів, цей заклик, відбражений у щойно ухваленій доповіді Європарламенту, швидше за все, ніяк не вплине на політику ЄС у регіоні. Країни європейського блоку віддають перевагу веденню власної закордонної політики й переслідуванню власних інтересів. Тому амбіції установ співдружності щодо стратегії на півдні Кавказу безпорадно наштовхуються на незалежні дипломатії окремих держав ЄС.
Підтвердженням цьому є й жалюгідні успіхи двох європейських політичних стратегій – Політики сусідства й «Східного партнерства».
Ідею європарламентарів внести зміни до цих існуючих програм співробітництва з сусідами, зокрема, на Південному Кавказі, відкидає комісар з питань сусідства та розширення Штефан Філе. Він каже, що наразі Єврокомісія проводить консультації на цю тему з країнами-членами.
З огляду на донині зібрану інформацію наступного року грошовий пакет, розрахований на європейську політику сусідства, може навіть скоротитися.
Тим часом Європа продовжує переговори щодо асоціації з Грузією, Вірменією та Азербайджаном. Виключаючи політичне приєднання цих держав до ЄС, ці кроки, проте, можуть призвести до створення зон вільної торгівлі та безвізового режиму з Євросоюзом.
Але умови Брюсселя залишаються незмінними: уряди цих трьох держав-партнерів повинні впроваджувати необхідні реформи.
«Живіть у мирі з сусідами» – єврокомісар
«Бажання наших південнокавказьких партнерів наблизитися до Європи можливо реалізувати, тільки встановивши демократію, ринкову економіку та політичну стабільність на місцях, – нагадує єврокомісар Філе. – Тому я закликаю Вірменію, Азербайджан та Грузію рухатися в бік сучасного, змістовного, плюралістичного, демократичного та процвітаючого суспільства, що живе у мирі з сусідами».
Саме щодо останнього, тобто залагодження замороженого конфлікту в Нагорному Карабасі, парламентар Євген Кирилов закликає Європу зайняти активнішу позицію.
«Євросоюз повинен очолити міжнародні зусилля для реабілітації та реконструкції цього регіону, залучивши його мешканців до спільних проектів, програм та спілкування. До того ж до регіону треба надіслати місію для пошуків можливих політичних рішень», – каже депутат.
Водночас його колеги з різних політичних груп Європарламенту наполягли на тому, щоб у доповіді називати відокремлені від Грузії Південну Осетію та Абхазію територіями, «де-факто» окупованими Російською Федерацією.
Доповідач із питань цього регіону, євродепутат від Болгарії Євген Кирилов постійно наголошує на численних інтересах Євросоюзу на Південному Кавказі.
«Південний Кавказ – це не лише близький сусід Європейського Союзу та (морські) кордони з Румунією і Болгарією. Це ще й надзвичайно важливий регіон з політичної, економічної та безпекової точок зору», – каже євродепутат.
«Твердий підхід» і «м’яка сила»
Парламентар переконаний, що тільки європейської стратегії так званої «м’якої сили» недостатньо. Для впливу на цей регіон потрібен ще й рішучий «твердий підхід» всієї дипломатії Євросоюзу.
Проте, на думку європейських політичних експертів, цей заклик, відбражений у щойно ухваленій доповіді Європарламенту, швидше за все, ніяк не вплине на політику ЄС у регіоні. Країни європейського блоку віддають перевагу веденню власної закордонної політики й переслідуванню власних інтересів. Тому амбіції установ співдружності щодо стратегії на півдні Кавказу безпорадно наштовхуються на незалежні дипломатії окремих держав ЄС.
Підтвердженням цьому є й жалюгідні успіхи двох європейських політичних стратегій – Політики сусідства й «Східного партнерства».
Ідею європарламентарів внести зміни до цих існуючих програм співробітництва з сусідами, зокрема, на Південному Кавказі, відкидає комісар з питань сусідства та розширення Штефан Філе. Він каже, що наразі Єврокомісія проводить консультації на цю тему з країнами-членами.
З огляду на донині зібрану інформацію наступного року грошовий пакет, розрахований на європейську політику сусідства, може навіть скоротитися.
Тим часом Європа продовжує переговори щодо асоціації з Грузією, Вірменією та Азербайджаном. Виключаючи політичне приєднання цих держав до ЄС, ці кроки, проте, можуть призвести до створення зон вільної торгівлі та безвізового режиму з Євросоюзом.
Але умови Брюсселя залишаються незмінними: уряди цих трьох держав-партнерів повинні впроваджувати необхідні реформи.
«Живіть у мирі з сусідами» – єврокомісар
«Бажання наших південнокавказьких партнерів наблизитися до Європи можливо реалізувати, тільки встановивши демократію, ринкову економіку та політичну стабільність на місцях, – нагадує єврокомісар Філе. – Тому я закликаю Вірменію, Азербайджан та Грузію рухатися в бік сучасного, змістовного, плюралістичного, демократичного та процвітаючого суспільства, що живе у мирі з сусідами».
Саме щодо останнього, тобто залагодження замороженого конфлікту в Нагорному Карабасі, парламентар Євген Кирилов закликає Європу зайняти активнішу позицію.
«Євросоюз повинен очолити міжнародні зусилля для реабілітації та реконструкції цього регіону, залучивши його мешканців до спільних проектів, програм та спілкування. До того ж до регіону треба надіслати місію для пошуків можливих політичних рішень», – каже депутат.
Водночас його колеги з різних політичних груп Європарламенту наполягли на тому, щоб у доповіді називати відокремлені від Грузії Південну Осетію та Абхазію територіями, «де-факто» окупованими Російською Федерацією.
