Програма «Східне партнерство» спрямована на розвиток відносин між Європейським Союзом і шістьма пострадянськими державами: Україною, Білоруссю, Молдовою, Грузією, Вірменією та Азербайджаном.
Проте для України двосторонні відносини з ЄС залишаються пріоритетними, а «Східне партнерство» у Києві розглядають як програму, що має сприяти євроінтеграційним намірам.
«Ця програма не замінює питання двосторонньої взаємодії, – каже заступник генерального директора Центру імені Разумкова Валерій Чалий. – Тим більше, що вона багато в чому використала досвід України як найбільш наближеної з цієї шістки країн до ЄС».
Партнерські пріоритети
Валерій Чалий вважає, що за підсумками першого року визначилися два пріоритетні напрями співпраці: інтегроване управління кордонами і енергетична співпраця.
Заступник голови парламентського комітету у закордонних справах депутат-регіонал Леонід Кожара зазначає, що скромні успіхи «Східного партнерства» визначаються значною мірою малобюджетністю процесу.
«Населення країн «східних партнерів» понад 70 мільйонів осіб, а бюджет програми до 2013 року – 600 мільйонів євро, – каже він. – Для порівняння: коли маленька Естонія (близько 1,3 мільйона осіб – Радіо Свобода) приєднувалася до ЄС, то вона отримала по різних програмах 300 мільйонів євро для адаптації».
Угоду про асоціацію обіцяють до кінця року
Серед іншого, фінальна декларація установчого саміту «Східного партнерства» передбачала укладання угод про асоціацію між ЄС та країнами-учасницями. Україна наблизилася до цього кроку найближче. Проте саміт Україна-ЄС у грудні минулого року завершився невдало.
За словами Леоніда Кожари, угода про асоціацію, найсуперечливішим моментом якої є договір про зону вільної торгівлі, можливо, буде підписана вже до кінця цього року.
«Що стосується дорожньої карти безвізового режиму, то Україна має ще виконати декілька умов для того, щоб ця дорожня карта була започаткована», – каже він.
На думку українських експертів-міжнародників, у рамках «Східного партнерства» мають реалізовуватися не глобальні проекти, а окремі програми співробітництва. Найважливіші напрями співпраці з ЄС Україна не буде синхронізувати з іншими пострадянськими країнами.
Проте для України двосторонні відносини з ЄС залишаються пріоритетними, а «Східне партнерство» у Києві розглядають як програму, що має сприяти євроінтеграційним намірам.
«Ця програма не замінює питання двосторонньої взаємодії, – каже заступник генерального директора Центру імені Разумкова Валерій Чалий. – Тим більше, що вона багато в чому використала досвід України як найбільш наближеної з цієї шістки країн до ЄС».
Партнерські пріоритети
Валерій Чалий вважає, що за підсумками першого року визначилися два пріоритетні напрями співпраці: інтегроване управління кордонами і енергетична співпраця.
Заступник голови парламентського комітету у закордонних справах депутат-регіонал Леонід Кожара зазначає, що скромні успіхи «Східного партнерства» визначаються значною мірою малобюджетністю процесу.
«Населення країн «східних партнерів» понад 70 мільйонів осіб, а бюджет програми до 2013 року – 600 мільйонів євро, – каже він. – Для порівняння: коли маленька Естонія (близько 1,3 мільйона осіб – Радіо Свобода) приєднувалася до ЄС, то вона отримала по різних програмах 300 мільйонів євро для адаптації».
Угоду про асоціацію обіцяють до кінця року
Серед іншого, фінальна декларація установчого саміту «Східного партнерства» передбачала укладання угод про асоціацію між ЄС та країнами-учасницями. Україна наблизилася до цього кроку найближче. Проте саміт Україна-ЄС у грудні минулого року завершився невдало.
За словами Леоніда Кожари, угода про асоціацію, найсуперечливішим моментом якої є договір про зону вільної торгівлі, можливо, буде підписана вже до кінця цього року.
«Що стосується дорожньої карти безвізового режиму, то Україна має ще виконати декілька умов для того, щоб ця дорожня карта була започаткована», – каже він.
На думку українських експертів-міжнародників, у рамках «Східного партнерства» мають реалізовуватися не глобальні проекти, а окремі програми співробітництва. Найважливіші напрями співпраці з ЄС Україна не буде синхронізувати з іншими пострадянськими країнами.
