На ініціативу створити Союз ошуканих вкладників у Донецьку відгукнулись півтисячі людей. На хвилі зростання економіки три роки назад донеччани повірили у високі відсотки, обіцяні кредитними союзами. Проте згодом повернути вклади не вдалося.
Тоді у Донецьку діяло п’ять кредитних спілок. Найвпливовіші з них – «Спілка пенсіонерів України», яка досі винна донецьким вкладникам 14 мільйонів гривень, і кредитний союз «Слов’янський», що не повернув донеччанам 18 мільйонів гривень.
Більшість вкладників – літні люди, які мріяли про гідну старість. Вони тримали на рахунках гроші, здобуті упродовж усього життя, розповідає донеччанка Клавдія Лущина.
«Мій чоловік, наприклад, уже помер. Він казав: не подавай до суду. Нам обіцяли все віддати. І вже два роки – нічого. Я не знала, від чого плакати: через те, що помирає чоловік, чи через те, що я залишаюсь без копійки», – каже пенсіонерка. Клавдія Лущина має вклад у спілці «Добробуд» у 170 тисяч гривень.
Кредитні спілки списують усе на кризу
Організація ошуканих вкладників домоглась порушення кримінальних справ проти спілок «Добробуд», «Слов’янський» і «Спілка пенсіонерів». Керівники цих союзів перебувають під вартою.
Втім, наприклад, крутії зі спілки «Добробуд» продовжують збирати з населення гроші, розповідає ошуканий вкладник, юрист Дмитро Верзилов. «Це проблема відкрита, бо крутії продовжують працювати. Проти них порушені кримінальні справи, та все одно ні прокуратура, ні держфінпослуг не реагують на наші вимоги», – відзначив юрист.
Самі ж кредитні спілки пояснюють фінансові негаразди кризою і інертністю позичальників, які не повертають гроші.
Проте вкладники закидають на змову кредитних спілок з правоохоронними органами, які затягують справи, щоб і надалі ошукувати людей, каже Верзилов.
Щоб вирішити ситуацію, вкладники попросили депутатів Донецької міської ради поклопотатися перед Верховною Радою про створення фонду гарантування вкладів у кредитних спілках і сприяти об’єктивному розслідуванню справ.
У міськраді ж до пенсіонерів-мітингувальників поставились вороже, навіть огородились залізною огорожею і викликали два наряди міліції.
Проте прохання задовольнили. Секретар міськради Микола Левченко пообіцяв прослідкувати, щоб справи не загубились у Генпрокуратурі.
У майбутньому вкладники планують знову звернутись до міськради. Вони претендують на один відсоток коштів із резервного фонду міського бюджету для ліквідації заборгованості по вкладах.
Тоді у Донецьку діяло п’ять кредитних спілок. Найвпливовіші з них – «Спілка пенсіонерів України», яка досі винна донецьким вкладникам 14 мільйонів гривень, і кредитний союз «Слов’янський», що не повернув донеччанам 18 мільйонів гривень.
Більшість вкладників – літні люди, які мріяли про гідну старість. Вони тримали на рахунках гроші, здобуті упродовж усього життя, розповідає донеччанка Клавдія Лущина.
«Мій чоловік, наприклад, уже помер. Він казав: не подавай до суду. Нам обіцяли все віддати. І вже два роки – нічого. Я не знала, від чого плакати: через те, що помирає чоловік, чи через те, що я залишаюсь без копійки», – каже пенсіонерка. Клавдія Лущина має вклад у спілці «Добробуд» у 170 тисяч гривень.
Кредитні спілки списують усе на кризу
Організація ошуканих вкладників домоглась порушення кримінальних справ проти спілок «Добробуд», «Слов’янський» і «Спілка пенсіонерів». Керівники цих союзів перебувають під вартою.
Втім, наприклад, крутії зі спілки «Добробуд» продовжують збирати з населення гроші, розповідає ошуканий вкладник, юрист Дмитро Верзилов. «Це проблема відкрита, бо крутії продовжують працювати. Проти них порушені кримінальні справи, та все одно ні прокуратура, ні держфінпослуг не реагують на наші вимоги», – відзначив юрист.
Самі ж кредитні спілки пояснюють фінансові негаразди кризою і інертністю позичальників, які не повертають гроші.
Проте вкладники закидають на змову кредитних спілок з правоохоронними органами, які затягують справи, щоб і надалі ошукувати людей, каже Верзилов.
Щоб вирішити ситуацію, вкладники попросили депутатів Донецької міської ради поклопотатися перед Верховною Радою про створення фонду гарантування вкладів у кредитних спілках і сприяти об’єктивному розслідуванню справ.
У міськраді ж до пенсіонерів-мітингувальників поставились вороже, навіть огородились залізною огорожею і викликали два наряди міліції.
Проте прохання задовольнили. Секретар міськради Микола Левченко пообіцяв прослідкувати, щоб справи не загубились у Генпрокуратурі.
У майбутньому вкладники планують знову звернутись до міськради. Вони претендують на один відсоток коштів із резервного фонду міського бюджету для ліквідації заборгованості по вкладах.