«Східне партнерство» – задум польських і шведських політиків для того, щоб створити на сході континенту ініціативу політичних та економічних відносин на противагу «Середземноморському союзу», запропонованому Францією. Проте декілька подій останніх місяців зробили схід Європи дуже актуальним, показали, яким безпорадним може бути Євросоюз без сильної та продуманої політики стосовно Східних та Південнокавказьких сусідів.
Останнє розширення Євросоюзу наблизило колишні радянські країни до європейських кордонів. Тому, як пояснив голова Європейської Комісії Жозе-Мануель Баррозу, нині настав час для суттєвих змін стосунків із цими сусідами. Він каже, що Євросоюз глибоко зацікавлений у тому, щоб політично асоціюватися та економічно інтергуватися з 6-ма країнами-учасницями. Стабільність на східних кордонах об’єднаної Європи – це стабільність у самому Європейському Союзі, переконаний голова Єврокомісії.
Процвітання на базі спільних інтересів
«Східне партнерство» слід бачити як поглиблену пропозицію нашої політики сусідства. Ми завжди наголошували саме на багатосторонності цієї ініціативи, співробітництві у сферах енергетики, демократії, міжлюдських контактів, економічної інтеграції та реформах», – заявила комісар Євросоюзу з зовнішніх стосунків та європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер. На її думку, головна мета цієї програми – більша мобільність, поглибленіша торгівля та процвітання на основі спільних інтересів.
Сьогоднішня програма празького установчого саміту складатиметься з двох частин. Спочатку європейські лідери разом із представниками України, Молдови, Білорусії, Грузії, Азербайджану та Вірменії розглянуть пропозиції Європи щодо поглибленого економічного та політичного співробітництва. Друга частина буде присвячена способам подолання нинішньої кризи у рамках «Східного партнерства».
«Не слід підміняти європеспективи», – Адміністрація Президента
Тим часом, Адміністрація українського Президента наголошує, що «Східне партнерство» – це важливий крок для зближення з ЄС. Разом з тим, це тільки допоміжний інструмент для реформ та досягнення європейських стандартів. Проте ця ініціатива не повинна замінити перспективи членства України у Євросоюзі.
Аналітик з Європейського політичного центру Аманда Акчакоджа вважає, що «Східне партнерство» не слід сприймати, як перехідний етап для набуття членства у Європейському Союзі.
«Є сподівання, що «Східне партнерство» зробить свій внесок до поглиблення стосунків між східними країнами та Євросоюзом, – коментує брюссельський політичний аналітик. - Серед країн-учасниць, безумовно, є й такі, що сприймають цю ініціативу, як своєрідний трамплін для набуття статусу кандидата на членство чи чогось подібного. Україна – на сто відсотків європейська держава і має повне право домагатися членства. Проте загальновідомо, що у Європі наразі немає «апетиту» до розширення. Тому, Україні краще навести лад у своєму власному домі й довести Європі свою відданість ідеї євроінтеграції та що там є справжня демократія. Тоді через пару років можливо було б думати про щось інше».
Грузію, Азербайджан та Вірменію представлятимуть на саміті «Східного партнерства» президенти країн. Білорусь та Молдова делегували до Праги першого віце-прем’єра та главу МЗС.
(Брюссель – Київ – Прага)
Останнє розширення Євросоюзу наблизило колишні радянські країни до європейських кордонів. Тому, як пояснив голова Європейської Комісії Жозе-Мануель Баррозу, нині настав час для суттєвих змін стосунків із цими сусідами. Він каже, що Євросоюз глибоко зацікавлений у тому, щоб політично асоціюватися та економічно інтергуватися з 6-ма країнами-учасницями. Стабільність на східних кордонах об’єднаної Європи – це стабільність у самому Європейському Союзі, переконаний голова Єврокомісії.
Процвітання на базі спільних інтересів
«Східне партнерство» слід бачити як поглиблену пропозицію нашої політики сусідства. Ми завжди наголошували саме на багатосторонності цієї ініціативи, співробітництві у сферах енергетики, демократії, міжлюдських контактів, економічної інтеграції та реформах», – заявила комісар Євросоюзу з зовнішніх стосунків та європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер. На її думку, головна мета цієї програми – більша мобільність, поглибленіша торгівля та процвітання на основі спільних інтересів.
Сьогоднішня програма празького установчого саміту складатиметься з двох частин. Спочатку європейські лідери разом із представниками України, Молдови, Білорусії, Грузії, Азербайджану та Вірменії розглянуть пропозиції Європи щодо поглибленого економічного та політичного співробітництва. Друга частина буде присвячена способам подолання нинішньої кризи у рамках «Східного партнерства».
«Не слід підміняти європеспективи», – Адміністрація Президента
Тим часом, Адміністрація українського Президента наголошує, що «Східне партнерство» – це важливий крок для зближення з ЄС. Разом з тим, це тільки допоміжний інструмент для реформ та досягнення європейських стандартів. Проте ця ініціатива не повинна замінити перспективи членства України у Євросоюзі.
Аналітик з Європейського політичного центру Аманда Акчакоджа вважає, що «Східне партнерство» не слід сприймати, як перехідний етап для набуття членства у Європейському Союзі.
«Є сподівання, що «Східне партнерство» зробить свій внесок до поглиблення стосунків між східними країнами та Євросоюзом, – коментує брюссельський політичний аналітик. - Серед країн-учасниць, безумовно, є й такі, що сприймають цю ініціативу, як своєрідний трамплін для набуття статусу кандидата на членство чи чогось подібного. Україна – на сто відсотків європейська держава і має повне право домагатися членства. Проте загальновідомо, що у Європі наразі немає «апетиту» до розширення. Тому, Україні краще навести лад у своєму власному домі й довести Європі свою відданість ідеї євроінтеграції та що там є справжня демократія. Тоді через пару років можливо було б думати про щось інше».
Грузію, Азербайджан та Вірменію представлятимуть на саміті «Східного партнерства» президенти країн. Білорусь та Молдова делегували до Праги першого віце-прем’єра та главу МЗС.
(Брюссель – Київ – Прага)
