В лютому 2010 року увесь сквер перед будинками номер 3 і 5 на вулиці Прорізній у Києві обнесли парканом, за яким приватна фірма розпочала будівельні роботи. Місцеві мешканці оголосили війну забудовникам: руйнували паркан, не пускали до скверу будівельників. А паралельно домагалися справедливості у міській владі.
Виявилося, що Київрада без відома мешканців передала прибудинкову територію приватній структурі, пояснює координатор дій жителів вулиці Прорізної Ігор Луценко. «Право власності на ці ділянки вже їм не належало. Київрада передала землю ТЗОВ «Парус», яке планувало збудувати там підземний паркінг, ресторан і ще багато чого. Після кількох тижнів юридичної і навіть фізичної боротьби встановилася «бойова нічия». Місцева влада вже робить там скверик. Але у фірми залишаються і проект, і амбіції, і навіть частина прав на продовження будівництва. Рівновага може порушитися – і тоді вони знову будуватимуть, що їм заманеться», – підсумовує громадський активіст.
Українці мають знати, кому що належить – адвокат
Адвокат Ігор Головань спеціалізується на розв’язанні подібних майнових спорів. За його словами, сьогодні українські суди розглядають понад 8 мільйонів суперечок, пов’язаних із правом на землю та нерухомість. Більшість із них спричинив безлад в українській системі власності, вважає Ігор Головань.
«Ми у більшості випадків не знаємо, кому і що належить в Україні. Тому нова редакція закону «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно» – це прогресивний крок. Він встановлює, що в одних руках зосередиться реєстрація і будівель та споруд, і землі. Існуватиме один реєстр, куди неможливо буде вставити два правовстановлюючих документи на один об’єкт», – наголошує адвокат.
Ігор Головань додає, що нова система полегшить можливості городян створювати об’єднання домовласників, і на власний розсуд розпоряджатися підвалами, горищами та землею довкола будинків, які зараз використовують приватні фірми.
Нова схема реєстрації майнових прав: одне вікно чи все-таки два?
В Україні почалося створення єдиного, доступного кожному громадянину переліку нерухомого майна, а опікуватиметься цим єдине державне підприємство-реєстратор, який згаданий перелік наповнюватиме. Нова система має навести лад і подолати корупцію у цій сфері, пояснює заступник міністра юстиції Леонід Єфименко.
«Реєстрацією до сьогодні займалася не держава, а підприємці. Ми вже створили автоматичну систему реєстрації власності, на основі тих установ, які вже є. Тобто БТІ й надалі займатиметься нерухомістю, а земельний кадастр – землею. Але система реєстрації централізується – вводиться публічний інститут державного реєстратора», – каже заступник міністра.
Створення єдиного реєстру власності викликане не стільки прагненням уряду впорядкувати цю сферу, скільки боротьбою за вплив між Держкомземом та Мін’юстом, пояснює екс-заступник голови Держкомзему, а нині експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький.
«Тривав двобій між Мін’юстом та Держкомземом за те, хто вестиме реєстр нерухомого майна. Перемагав Держкомзем, оскільки, за логікою, всі об’єкти знаходяться на землі, а відтак мають реєструватися в єдиному вікні земельного відомства, – говорить експерт. – Цей момент нове керівництво Держкомзему проґавило, і Мін’юст вніс зміни до закону, які дали йому право перебрати на себе всю реєстраційну систему. Мін’юст реєструватиме права власника, а Держкомзем – лише земельні ділянки. Це, безумовно, створить складнощі для власників землі».
Єдиний реєстр нерухомої власності та нова система її оформлення набудуть чинності з перших днів 2012 року – відповідний закон вже ухвалений Верховною Радою. Проте експерти припускають, що землевласники відчують зміни набагато раніше.
Виявилося, що Київрада без відома мешканців передала прибудинкову територію приватній структурі, пояснює координатор дій жителів вулиці Прорізної Ігор Луценко. «Право власності на ці ділянки вже їм не належало. Київрада передала землю ТЗОВ «Парус», яке планувало збудувати там підземний паркінг, ресторан і ще багато чого. Після кількох тижнів юридичної і навіть фізичної боротьби встановилася «бойова нічия». Місцева влада вже робить там скверик. Але у фірми залишаються і проект, і амбіції, і навіть частина прав на продовження будівництва. Рівновага може порушитися – і тоді вони знову будуватимуть, що їм заманеться», – підсумовує громадський активіст.
Українці мають знати, кому що належить – адвокат
Адвокат Ігор Головань спеціалізується на розв’язанні подібних майнових спорів. За його словами, сьогодні українські суди розглядають понад 8 мільйонів суперечок, пов’язаних із правом на землю та нерухомість. Більшість із них спричинив безлад в українській системі власності, вважає Ігор Головань.
«Ми у більшості випадків не знаємо, кому і що належить в Україні. Тому нова редакція закону «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно» – це прогресивний крок. Він встановлює, що в одних руках зосередиться реєстрація і будівель та споруд, і землі. Існуватиме один реєстр, куди неможливо буде вставити два правовстановлюючих документи на один об’єкт», – наголошує адвокат.
Ігор Головань додає, що нова система полегшить можливості городян створювати об’єднання домовласників, і на власний розсуд розпоряджатися підвалами, горищами та землею довкола будинків, які зараз використовують приватні фірми.
Нова схема реєстрації майнових прав: одне вікно чи все-таки два?
В Україні почалося створення єдиного, доступного кожному громадянину переліку нерухомого майна, а опікуватиметься цим єдине державне підприємство-реєстратор, який згаданий перелік наповнюватиме. Нова система має навести лад і подолати корупцію у цій сфері, пояснює заступник міністра юстиції Леонід Єфименко.
«Реєстрацією до сьогодні займалася не держава, а підприємці. Ми вже створили автоматичну систему реєстрації власності, на основі тих установ, які вже є. Тобто БТІ й надалі займатиметься нерухомістю, а земельний кадастр – землею. Але система реєстрації централізується – вводиться публічний інститут державного реєстратора», – каже заступник міністра.
Створення єдиного реєстру власності викликане не стільки прагненням уряду впорядкувати цю сферу, скільки боротьбою за вплив між Держкомземом та Мін’юстом, пояснює екс-заступник голови Держкомзему, а нині експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький.
«Тривав двобій між Мін’юстом та Держкомземом за те, хто вестиме реєстр нерухомого майна. Перемагав Держкомзем, оскільки, за логікою, всі об’єкти знаходяться на землі, а відтак мають реєструватися в єдиному вікні земельного відомства, – говорить експерт. – Цей момент нове керівництво Держкомзему проґавило, і Мін’юст вніс зміни до закону, які дали йому право перебрати на себе всю реєстраційну систему. Мін’юст реєструватиме права власника, а Держкомзем – лише земельні ділянки. Це, безумовно, створить складнощі для власників землі».
Єдиний реєстр нерухомої власності та нова система її оформлення набудуть чинності з перших днів 2012 року – відповідний закон вже ухвалений Верховною Радою. Проте експерти припускають, що землевласники відчують зміни набагато раніше.
