Упродовж трьох днів селяни Шацького району вантажать розрихлену під час археологічних розкопок землю на підводи й візки. В регіоні, де переважають піщані землі, родючий ґрунт із-під розкопок – просто знахідка.
Керівник державного археологічного підприємства «Волинські старожитності» Олексій Златогорський пояснює: навколишні селяни не мають такої землі. «Культурний шар у городищі збагачений, тож вони почали цієї весни ( це вперше взагалі таке в Україні) вивозити землю на свої городи. Тобто, нищити саму пам’ятку (а земля, зрозуміло, зі знахідками)… Люди знали, що це пам’ятка, але оскільки ніхто не займався її охороною, вони для себе вирішили, що земля є нічийна», – каже дослідник.
На звертання археологів до районної, селищної ради спочатку ніхто не міг дати відповіді. Міліція відмовлялася брати заяви. «З людьми говорити було безрезультатно – вони просто на це не реагували», – каже Олексій Златогорський.
Цю княжу резиденцію археологи безрезультатно шукали півстоліття. А коли минулого року почали досліджувати цю територію, знайшли князівські печатки, золоті прикраси, кераміку, кріплення до книг, які засвідчили, що саме це і є городище Рай. У 10–11-му столітті воно входило до Турово-Пінської землі, а згодом належало братові Данила Галицького Володимирові Васильковичу.
Варварство зупинили
Учора до Шацька виїхала спеціальна комісія, яка зафіксувала факт нищення пам’ятки. У місті провели нараду з правоохоронцями, після чого городище обкопали, щоб обмежити до нього доступ селян. Під час розкопок пам’ятку охоронятиме міліція. А штраф для районної ради через бездіяльність щодо охорони пам’ятки може сягнути 15 мільйонів гривень.
Зміни у законі про охорону пам’яток історії і культури в останні роки змушують місцеву владу і забудовників рахуватися з археологами, розповів Радіо Cвобода директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк. «Це державна політика, державне замовлення, і можливо, за останні сто, сто п’ятдесят років це вперше на такому рівні ми піднімаємо наше минуле, наші пам’ятки археології», – каже краєзнавець.
А тим часом у Волинському обласному краєзнавчому музеї науковці презентували врятовані на території краю археологічні пам’ятки. Вік окремих із них, таких, як скульптурка бога Серапіса та давня амфора з зображенням рала, – кілька тисячоліть. Експозиція стала підсумком п’ятирічної роботи рятівних археологічних експедицій на території сучасних Волинської і Рівненської областей.
Керівник державного археологічного підприємства «Волинські старожитності» Олексій Златогорський пояснює: навколишні селяни не мають такої землі. «Культурний шар у городищі збагачений, тож вони почали цієї весни ( це вперше взагалі таке в Україні) вивозити землю на свої городи. Тобто, нищити саму пам’ятку (а земля, зрозуміло, зі знахідками)… Люди знали, що це пам’ятка, але оскільки ніхто не займався її охороною, вони для себе вирішили, що земля є нічийна», – каже дослідник.
На звертання археологів до районної, селищної ради спочатку ніхто не міг дати відповіді. Міліція відмовлялася брати заяви. «З людьми говорити було безрезультатно – вони просто на це не реагували», – каже Олексій Златогорський.
Цю княжу резиденцію археологи безрезультатно шукали півстоліття. А коли минулого року почали досліджувати цю територію, знайшли князівські печатки, золоті прикраси, кераміку, кріплення до книг, які засвідчили, що саме це і є городище Рай. У 10–11-му столітті воно входило до Турово-Пінської землі, а згодом належало братові Данила Галицького Володимирові Васильковичу.
Варварство зупинили
Учора до Шацька виїхала спеціальна комісія, яка зафіксувала факт нищення пам’ятки. У місті провели нараду з правоохоронцями, після чого городище обкопали, щоб обмежити до нього доступ селян. Під час розкопок пам’ятку охоронятиме міліція. А штраф для районної ради через бездіяльність щодо охорони пам’ятки може сягнути 15 мільйонів гривень.
Зміни у законі про охорону пам’яток історії і культури в останні роки змушують місцеву владу і забудовників рахуватися з археологами, розповів Радіо Cвобода директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк. «Це державна політика, державне замовлення, і можливо, за останні сто, сто п’ятдесят років це вперше на такому рівні ми піднімаємо наше минуле, наші пам’ятки археології», – каже краєзнавець.
А тим часом у Волинському обласному краєзнавчому музеї науковці презентували врятовані на території краю археологічні пам’ятки. Вік окремих із них, таких, як скульптурка бога Серапіса та давня амфора з зображенням рала, – кілька тисячоліть. Експозиція стала підсумком п’ятирічної роботи рятівних археологічних експедицій на території сучасних Волинської і Рівненської областей.
