Івано-Франківськ має один із найбільш зношених водогонів в Україні. Деякі труби не замінювали з ще часів польського панування. Проте цього року частка електроенергії у собівартості води зменшилася удвічі. Скоротилися і втрати води: аварії на водогоні стали виявляти та усувати в декілька разів швидше. Це перші результати проекту Світового банку «Розвиток міської інфраструктури», до якого Івано-Франківськ долучився рік тому, зазначає начальник міського управління економіки та євроінтеграції Богдан Білик.
«Проведено чотири тендери, закуплене сучасне обладнання для виявлення витоків. Якщо раніше шукали місце аварії десь добу, то зараз знаходимо і ліквідуємо за пару годин», – зазначає пан Білик.
За його словами, зараз триває розробка документації для переобладнання очисних споруд Івано-Франківська, після чого можна буде виробляти біогаз і тепло з каналізаційного мулу, зменшити кількість стоків і зберегти низькі тарифи на водовідведення. Подібного технічного оновлення зазнає й інший учасник проекту, одеський «Водоканал», на який сьогодні припадає більшість українських стоків у Чорне море.
Чиста вода в Україні вигідна всьому світові
Чернігів, третій постійний учасник проекту «Розвиток міської інфраструктури», вже розпочав заміну водогону, повідомив начальник міського управління комунального господарства Володимир Антошин.
Загалом донори проекту, Світовий банк та уряд Норвегії виділили на реанімацію українського водопостачання 140 мільйонів американських доларів. Цього тижня право інвестувати частину цих коштів у свої водоканали отримали ще декілька міст, зокрема Новоград-Волинський, Краснодон, Бориспіль, Кременчук і Харків.
Зацікавленість Світового банку в реформуванні українського комунального господарства пояснює керівник проекту «Розвиток міської інфраструктури» Сіма Мангі. «85 відсотків українських стоків у підсумку потрапляють до Чорного моря, тому подібні проекти є корисними для його очищення. Крім того, вони сприяють енергозбереженню. Проте ми залучаємо до проекту не всі міста, а лише ті, які відповідають досить суворим вимогам, зокрема – здатні взяти позику й повернути її», – каже представниця Світового банку.
Реконструкції заважають низькі тарифи і корупція
Саме енергоефективність та економічно зважені тарифи дадуть змогу зробити комунальне господарство міст прибутковим, а отже, івчасно повернути кредит, наданий Світовим банком, говорить міністр житлово-комунального господарства України Олексій Кучеренко. Однак, за його словами, ефективно використати ці кошти буде складно.
«Не зовсім готовий сьогодні наш житлово-комунальний сектор до залучення інвестицій за тими жорсткими схемами, які пропонує Світовий Банк, – зазначає міністр. – І це робить найважливішою якісну зміну системи регулювання в цій сфері: тарифного регулювання, ліцензування, захисту споживача, контролю за інвестиціями. Якщо ми не змінимо цих підходів, не вистачить ні коштів Світового банку, ні грошей основних інвесторів. А основні інвестори – це ми з вами, хто платить за комунальні послуги».
Олексій Кучеренко додає: якщо терміново не почати реконструкцію українського комунального господарства, це загрожуватиме національній безпеці. Погоджується з міністром і голова товариства «Нова енергія», експерт із питань енергоефективності Валерій Боровик. Проте він вважає, що ефективність закордонних інвестицій у комунальний сектор може звести нанівець корупція.
«Більшість цих проектів самі по собі прибуткові й ефективні. Все залежить від того, куди направляються кошти і як звітуються за них. Згубною є практика Євросоюзу та інших інституцій, які надають кошти через державний бюджет. Гроші надійшли, уряд використовує їх на свій розсуд, і належного контролю з боку донорів немає», – підсумовує експерт.
Кредити Світового банку та гранти уряду Норвегії за проектом «Розвиток міської інфраструктури» надходять спочатку до українського бюджету, і лише звідти уряд надає їх комунальним підприємствам. Однак, і в Міністерстві ЖКГ, і в Світовому банку зазначають, що цей проект має безпрецедентну систему контролю за використанням коштів. Саме через численні перевірки з передбачених 140 мільйонів доларів українські водоканали поки що отримали лише 10 мільйонів.
«Проведено чотири тендери, закуплене сучасне обладнання для виявлення витоків. Якщо раніше шукали місце аварії десь добу, то зараз знаходимо і ліквідуємо за пару годин», – зазначає пан Білик.
За його словами, зараз триває розробка документації для переобладнання очисних споруд Івано-Франківська, після чого можна буде виробляти біогаз і тепло з каналізаційного мулу, зменшити кількість стоків і зберегти низькі тарифи на водовідведення. Подібного технічного оновлення зазнає й інший учасник проекту, одеський «Водоканал», на який сьогодні припадає більшість українських стоків у Чорне море.
Чиста вода в Україні вигідна всьому світові
Чернігів, третій постійний учасник проекту «Розвиток міської інфраструктури», вже розпочав заміну водогону, повідомив начальник міського управління комунального господарства Володимир Антошин.
Загалом донори проекту, Світовий банк та уряд Норвегії виділили на реанімацію українського водопостачання 140 мільйонів американських доларів. Цього тижня право інвестувати частину цих коштів у свої водоканали отримали ще декілька міст, зокрема Новоград-Волинський, Краснодон, Бориспіль, Кременчук і Харків.
Зацікавленість Світового банку в реформуванні українського комунального господарства пояснює керівник проекту «Розвиток міської інфраструктури» Сіма Мангі. «85 відсотків українських стоків у підсумку потрапляють до Чорного моря, тому подібні проекти є корисними для його очищення. Крім того, вони сприяють енергозбереженню. Проте ми залучаємо до проекту не всі міста, а лише ті, які відповідають досить суворим вимогам, зокрема – здатні взяти позику й повернути її», – каже представниця Світового банку.
Реконструкції заважають низькі тарифи і корупція
Саме енергоефективність та економічно зважені тарифи дадуть змогу зробити комунальне господарство міст прибутковим, а отже, івчасно повернути кредит, наданий Світовим банком, говорить міністр житлово-комунального господарства України Олексій Кучеренко. Однак, за його словами, ефективно використати ці кошти буде складно.
«Не зовсім готовий сьогодні наш житлово-комунальний сектор до залучення інвестицій за тими жорсткими схемами, які пропонує Світовий Банк, – зазначає міністр. – І це робить найважливішою якісну зміну системи регулювання в цій сфері: тарифного регулювання, ліцензування, захисту споживача, контролю за інвестиціями. Якщо ми не змінимо цих підходів, не вистачить ні коштів Світового банку, ні грошей основних інвесторів. А основні інвестори – це ми з вами, хто платить за комунальні послуги».
Олексій Кучеренко додає: якщо терміново не почати реконструкцію українського комунального господарства, це загрожуватиме національній безпеці. Погоджується з міністром і голова товариства «Нова енергія», експерт із питань енергоефективності Валерій Боровик. Проте він вважає, що ефективність закордонних інвестицій у комунальний сектор може звести нанівець корупція.
«Більшість цих проектів самі по собі прибуткові й ефективні. Все залежить від того, куди направляються кошти і як звітуються за них. Згубною є практика Євросоюзу та інших інституцій, які надають кошти через державний бюджет. Гроші надійшли, уряд використовує їх на свій розсуд, і належного контролю з боку донорів немає», – підсумовує експерт.
Кредити Світового банку та гранти уряду Норвегії за проектом «Розвиток міської інфраструктури» надходять спочатку до українського бюджету, і лише звідти уряд надає їх комунальним підприємствам. Однак, і в Міністерстві ЖКГ, і в Світовому банку зазначають, що цей проект має безпрецедентну систему контролю за використанням коштів. Саме через численні перевірки з передбачених 140 мільйонів доларів українські водоканали поки що отримали лише 10 мільйонів.
