Лінія на зближення між Північноатлантичним альянсом та Росією послідовно витримується ще з часу, коли з’явилася ідея переступити через розбіжності та розпочати співпрацю. З огляду на заяви лідерів НАТО, відчувається справжнє бажання трохи розвіяти хмари, що затьмарювали її стосунки із Росією. Генеральний секретар альянсу Андерс Фоґ Расмуссен висловив сподівання, що нарешті між сторонами встановиться справжнє стратегічне партнерство.
«Наша мета полягає у тому, аби встановити справжні партнерські стосунки між НАТО та Росією, які мають базуватися на довір’ї, спільному баченні та об’єднаних цілях, – зазначив він. – Це, очевидно, неможливо зробити за один день, але нинішня зустріч це вже важливий крок».
Генеральний секретар НАТО пояснює, що нині, у 21 столітті з його новими видами небезпек, ні росіяни не можуть діяти, оминаючи НАТО, так само, як і альянс не спроможний реагувати ефективно на ці загрози без участі Росії. Тероризм, нерозповсюдження зброї масового знищення та нестабільність у Афганістані – це серйозні загрози і їх подолання вимагає співробітництва із Москвою, каже представник НАТО.
Останнім яблуком розбрату між альянсом та Москвою була презентація в Афінах нового російського проекту європейської безпеки.
Другого дня зустрічі міністрів країн-союзниць альянсу, під час засідання Ради Росія – НАТО міністр закордонних справ Сергій Лавров передав пану Расмуссену цей, так званий, «медведєвський проект». Проте, генсекретар НАТО наразі відмовився коментувати його слабкі та сильні сторони, зіславшись на те, що цей документ, по-перше, слід обговорювати за участі й інших держав, тих, що не є членами альянсу. А по-друге, аби його проаналізувати, – йому потрібен час. Проте, Фоґ Расмуссен поміж іншим твердо заявив, що поза будь-якими сумнівами, НАТО у будь-якому разі залишатиметься організацією, в рамках якої буде здійснюватися діяльність із забезпечення євроатлантичної безпеки.
Про Грузію і Україну з росіянами не говорили
Здавалося б, зустріч представників НАТО та Росії не могла обійтися без обговорення таких суперечливих питань, як територіальна цілісність Грузії чи вступ України до альянсу.
Проте, якраз цих питань, на які росіяни зазвичай реагують дуже агресивно, в перебігу зустрічі не зачіпали.
«Це не була зустріч щодо всіх аспектів, наприклад Грузії, чи нашої «політики відкритих дверей», – заявив голова Північноатлантичного альянсу Андерс Фоґ Расмуссен. – Це – у майбутньому. Але сьогоднішні переговори мали б бути свідченням того, що ми не можемо і не допустимо, аби ці розбіжності захмарювали нашу співпрацю в інших галузях. Це був перший, але реальний крок».
Три документи у п’ятницю були ухвалені представниками НАТО та Кремля – це угода про спільний огляд загрозливих викликів 21 століття, робочий план військової співпраці на 2010 рік і пакет реформ щодо підвищення ефективності роботи Ради Росія – НАТО.
(Брюссель – Прага – Київ)
«Наша мета полягає у тому, аби встановити справжні партнерські стосунки між НАТО та Росією, які мають базуватися на довір’ї, спільному баченні та об’єднаних цілях, – зазначив він. – Це, очевидно, неможливо зробити за один день, але нинішня зустріч це вже важливий крок».
Генеральний секретар НАТО пояснює, що нині, у 21 столітті з його новими видами небезпек, ні росіяни не можуть діяти, оминаючи НАТО, так само, як і альянс не спроможний реагувати ефективно на ці загрози без участі Росії. Тероризм, нерозповсюдження зброї масового знищення та нестабільність у Афганістані – це серйозні загрози і їх подолання вимагає співробітництва із Москвою, каже представник НАТО.
Останнім яблуком розбрату між альянсом та Москвою була презентація в Афінах нового російського проекту європейської безпеки.
Другого дня зустрічі міністрів країн-союзниць альянсу, під час засідання Ради Росія – НАТО міністр закордонних справ Сергій Лавров передав пану Расмуссену цей, так званий, «медведєвський проект». Проте, генсекретар НАТО наразі відмовився коментувати його слабкі та сильні сторони, зіславшись на те, що цей документ, по-перше, слід обговорювати за участі й інших держав, тих, що не є членами альянсу. А по-друге, аби його проаналізувати, – йому потрібен час. Проте, Фоґ Расмуссен поміж іншим твердо заявив, що поза будь-якими сумнівами, НАТО у будь-якому разі залишатиметься організацією, в рамках якої буде здійснюватися діяльність із забезпечення євроатлантичної безпеки.
Про Грузію і Україну з росіянами не говорили
Здавалося б, зустріч представників НАТО та Росії не могла обійтися без обговорення таких суперечливих питань, як територіальна цілісність Грузії чи вступ України до альянсу.
Проте, якраз цих питань, на які росіяни зазвичай реагують дуже агресивно, в перебігу зустрічі не зачіпали.
«Це не була зустріч щодо всіх аспектів, наприклад Грузії, чи нашої «політики відкритих дверей», – заявив голова Північноатлантичного альянсу Андерс Фоґ Расмуссен. – Це – у майбутньому. Але сьогоднішні переговори мали б бути свідченням того, що ми не можемо і не допустимо, аби ці розбіжності захмарювали нашу співпрацю в інших галузях. Це був перший, але реальний крок».
Три документи у п’ятницю були ухвалені представниками НАТО та Кремля – це угода про спільний огляд загрозливих викликів 21 століття, робочий план військової співпраці на 2010 рік і пакет реформ щодо підвищення ефективності роботи Ради Росія – НАТО.
(Брюссель – Прага – Київ)
