За іронією, причини зростання бідності у колишніх комуністичних країнах пов’язані «надмірним захопленнями якраз західними ринковими моделями». Як стверджує директор програм Світового банку по боротьбі з бідністю Лука Барбоне, таке захоплення ринком застало ці країни зненацька з початком світової фінансової кризи7
«Одна з головних причин, чому саме цьому регіонові (посткомуністичних країн) було завдано такого тяжкого удару різким спадом – полягає у фактично великій успішності за останні кілька років відкриття економік й інтегрування у світові ринки, – каже він. – І саме це зробило ці країни вразливими, особливо у фінансовому секторі і до певної межі в торгівлі також».
Лука Барбоне вважає, що саме середній клас посткомуністичних країн виявився не готовим до раптового спаду восени 2008 року і тут відіграла свою роль його недосвідченість, у порівнянні із середнім класом на Заході, який вже давно знає, що не можна забувати про чорні дні, які можуть бути в економіці попереду. Ще два десятиліття тому на новий будинок треба було заощаджувати гроші, чи будувати його самотужки, але тепер люди захопилися кредитами.
Люди посткомуністичних країн брали дуже багато споживчих кредитів
Якщо крах СРСР і економічні кризи 1998-го і 2006 років поповнила лави бідних у колишньому Радянському Союзі десь на 50 мільйонів осіб, то поточна криза має негативний вплив вже на 160 мільйонів громадян цих країн, з’являється до 40 мільйонів нових бідних і приблизно 120 мільйонів тих, які балансують на межі зі зубожінням.
Мільйони громадян не змогли оплачувати свої кредити на житло, земельні ділянки, автомобілі. Неповернені кредити у таких державах як Україна, Литва, Угорщина у 2009 році почали досягати 20 і більше відсотків. Деякі банки втратили на цьому до кількох десятків мільярдів доларів. Це викликало кризу банківських систем, які намагався всіляко рятувати Світовий банк, даючи цим країнам необхідну фінансову та консультаційну допомогу. За словами Луки Барбоне, з 2008 року банк утричі збільшив свої позики регіону.
Внаслідок глибокої кризи, наприклад, в Україні, реальна зарплата упала в середньому за перший квартал 2009 року на 12 відсотків, тоді як за відповідний період 2008 року вона зростала в середньому на 13 відсотків. Світовий банк також відзначає, що на економічну ситуацію в Україні негативно впливає незавершеність реформування енергетичного сектору, комунальних платежів.
Як наголошують експерти Світового банку, влада в найбільше уражених кризою державах сьогодні постала перед дуже жорстким вибором: як обмежити державні видатки і водночас зберегти соціальні програми для найбільш незахищених громадян. І такий вибір не може бути легким.
(Прага – Київ)
«Одна з головних причин, чому саме цьому регіонові (посткомуністичних країн) було завдано такого тяжкого удару різким спадом – полягає у фактично великій успішності за останні кілька років відкриття економік й інтегрування у світові ринки, – каже він. – І саме це зробило ці країни вразливими, особливо у фінансовому секторі і до певної межі в торгівлі також».
Лука Барбоне вважає, що саме середній клас посткомуністичних країн виявився не готовим до раптового спаду восени 2008 року і тут відіграла свою роль його недосвідченість, у порівнянні із середнім класом на Заході, який вже давно знає, що не можна забувати про чорні дні, які можуть бути в економіці попереду. Ще два десятиліття тому на новий будинок треба було заощаджувати гроші, чи будувати його самотужки, але тепер люди захопилися кредитами.
Люди посткомуністичних країн брали дуже багато споживчих кредитів
Якщо крах СРСР і економічні кризи 1998-го і 2006 років поповнила лави бідних у колишньому Радянському Союзі десь на 50 мільйонів осіб, то поточна криза має негативний вплив вже на 160 мільйонів громадян цих країн, з’являється до 40 мільйонів нових бідних і приблизно 120 мільйонів тих, які балансують на межі зі зубожінням.
Мільйони громадян не змогли оплачувати свої кредити на житло, земельні ділянки, автомобілі. Неповернені кредити у таких державах як Україна, Литва, Угорщина у 2009 році почали досягати 20 і більше відсотків. Деякі банки втратили на цьому до кількох десятків мільярдів доларів. Це викликало кризу банківських систем, які намагався всіляко рятувати Світовий банк, даючи цим країнам необхідну фінансову та консультаційну допомогу. За словами Луки Барбоне, з 2008 року банк утричі збільшив свої позики регіону.
Внаслідок глибокої кризи, наприклад, в Україні, реальна зарплата упала в середньому за перший квартал 2009 року на 12 відсотків, тоді як за відповідний період 2008 року вона зростала в середньому на 13 відсотків. Світовий банк також відзначає, що на економічну ситуацію в Україні негативно впливає незавершеність реформування енергетичного сектору, комунальних платежів.
Як наголошують експерти Світового банку, влада в найбільше уражених кризою державах сьогодні постала перед дуже жорстким вибором: як обмежити державні видатки і водночас зберегти соціальні програми для найбільш незахищених громадян. І такий вибір не може бути легким.
(Прага – Київ)
