Ініціатори проведення в Польщі другого Фестивалю українських фільмів кажуть, що демонстрація польській публіці українських фільмів стала унікальною нагодою для ознайомлення поляків із новими стрічками українського кіно. Шанувальники кіномистецтва мали нагоду побачити, зокрема, «Молитву за гетьмана Мазепу» Юрія Ільєнка, «Одного разу я прокинусь» Марини Кондратьєвої та «Помаранчеве небо» Олександра Кириєнка.
У трьох містах Польщі, в яких у листопаді впродовж кількох днів гостював фестиваль, публіка схвально сприймала ці фільми. В «Поморському фонді кіномистецтва», що у місті Ґдиня, сказали Радіо Свобода, що за час фестивалю явка публіки у кінотеатрах була більшою, ніж сподівалися організатори.
Співробітник «Поморського фонду кіномистецтва» Аґата Козєранська, підбиваючи підсумки Фестивалю українських фільмів у Польщі, зазначила: «Цього року фестиваль досяг великого успіху, набагато більшого, ніж минулого року. Можна сказати, що цей фестиваль добре вписується в графік культурних заходів, що проводяться у Польщі. Тому передбачаємо, що у майбутньому будуть нові фестивалі».
Упродовж трьох днів демонстрація українських фільмів проходить у варшавському кінотеатрі «FEMINA». Хоча «традиційно» організатори Фестивалю українських фільмів виділили надто малі фонди на рекламу заходу, однак українська культура «витримала» війну з пропозиціями конкуренції, вважає керівник варшавського кінотеатру «FEMINA» Едвард Дурис.
«Зараз Фестиваль українських фільмів символічно «зіткнувся» насамперед із потужним міжнародним «Варшавським кінофестивалем», потім «змагався» за публіку з серйозним оглядом російського кіно під назвою «Супутник над Варшавою». До того ж, ще зараз у Варшаві триває фестиваль «ALE KINO» – огляд фільмів країн Південної Америки. У найближчій перспективі у нас відбудуться ще два інші кінофестивалі», – розповів пан Дурис.
Відкрити українським фільмам дорогу до кінопрокату в Польщі
Ініціатори Фестивалю українських фільмів кажуть, що захід має також відкрити українським фільмам дорогу до кінопрокату в Польщі, сприяти польсько-українському культурному обмінові. Співробітник «Поморського фонду кіномистецтва» переконує, що їм вдалося досягти намічені цілі.
«Результати такі, що кінорежисер Єжи Гоффман нещодавно зняв документальний фільм «Україна: народження нації», – каже каже Аґата Козєранська. – Потім відомий у світі кінорежисер Кшижтоф Зануссі хоче здійснити польсько-український спільний знімальний проект фільму. Варто також знати, що передостанній фільм цього кінорежисера «Серце на долоні» був знятий у рамках польсько-українського спільного знімального проекту. Отож перші кроки у цьому напрямку зроблено, а що буде далі – побачимо».
Керівник варшавського кінотеатру «FEMINA» Едвард Дурис говорить, що він, не як керівник культурної установи, а як звичайний шанувальник кіномистецтва, має одне критичне зауваження на адресу організаторів Фестивалю українських фільмів: «У мене, як і в багатьох інших поляків, Україна асоціюється з сонячним та зеленим регіоном Європи. То чому огляд українських фільмів проводять у захмарені та дощові листопадові дні, а не весною?», – запитує пан Дурис.
(Варшава – Прага – Київ)
У трьох містах Польщі, в яких у листопаді впродовж кількох днів гостював фестиваль, публіка схвально сприймала ці фільми. В «Поморському фонді кіномистецтва», що у місті Ґдиня, сказали Радіо Свобода, що за час фестивалю явка публіки у кінотеатрах була більшою, ніж сподівалися організатори.
Співробітник «Поморського фонду кіномистецтва» Аґата Козєранська, підбиваючи підсумки Фестивалю українських фільмів у Польщі, зазначила: «Цього року фестиваль досяг великого успіху, набагато більшого, ніж минулого року. Можна сказати, що цей фестиваль добре вписується в графік культурних заходів, що проводяться у Польщі. Тому передбачаємо, що у майбутньому будуть нові фестивалі».
Упродовж трьох днів демонстрація українських фільмів проходить у варшавському кінотеатрі «FEMINA». Хоча «традиційно» організатори Фестивалю українських фільмів виділили надто малі фонди на рекламу заходу, однак українська культура «витримала» війну з пропозиціями конкуренції, вважає керівник варшавського кінотеатру «FEMINA» Едвард Дурис.
«Зараз Фестиваль українських фільмів символічно «зіткнувся» насамперед із потужним міжнародним «Варшавським кінофестивалем», потім «змагався» за публіку з серйозним оглядом російського кіно під назвою «Супутник над Варшавою». До того ж, ще зараз у Варшаві триває фестиваль «ALE KINO» – огляд фільмів країн Південної Америки. У найближчій перспективі у нас відбудуться ще два інші кінофестивалі», – розповів пан Дурис.
Відкрити українським фільмам дорогу до кінопрокату в Польщі
Ініціатори Фестивалю українських фільмів кажуть, що захід має також відкрити українським фільмам дорогу до кінопрокату в Польщі, сприяти польсько-українському культурному обмінові. Співробітник «Поморського фонду кіномистецтва» переконує, що їм вдалося досягти намічені цілі.
«Результати такі, що кінорежисер Єжи Гоффман нещодавно зняв документальний фільм «Україна: народження нації», – каже каже Аґата Козєранська. – Потім відомий у світі кінорежисер Кшижтоф Зануссі хоче здійснити польсько-український спільний знімальний проект фільму. Варто також знати, що передостанній фільм цього кінорежисера «Серце на долоні» був знятий у рамках польсько-українського спільного знімального проекту. Отож перші кроки у цьому напрямку зроблено, а що буде далі – побачимо».
Керівник варшавського кінотеатру «FEMINA» Едвард Дурис говорить, що він, не як керівник культурної установи, а як звичайний шанувальник кіномистецтва, має одне критичне зауваження на адресу організаторів Фестивалю українських фільмів: «У мене, як і в багатьох інших поляків, Україна асоціюється з сонячним та зеленим регіоном Європи. То чому огляд українських фільмів проводять у захмарені та дощові листопадові дні, а не весною?», – запитує пан Дурис.
(Варшава – Прага – Київ)
