Доступність посилання

ТОП новини

Росія поминає репресованих


Соловецький камінь, привезений на Луб'янку «Меморіалом», став національним пам'ятником жертвам терору. Фото 29 жовтня 2009 року.
Соловецький камінь, привезений на Луб'янку «Меморіалом», став національним пам'ятником жертвам терору. Фото 29 жовтня 2009 року.

У Росії сьогодні поминали жертви політичних репресій. Російський президент Дмитро Медведєв виступив на кремлівському сайті з відеозверненням, в якому він нагадав жахіття сталінських репресій та чисток, наголосивши, що суспільний поступ ніколи не повинен приходити коштом людського життя. Водночас правозахисники й опозиціонери голосно заявляють: країна переживає новітній етап репресій, який нагадує сталінський період.

Учора правозахисники та родичі жертв радянських репресій зійшлися біля горезвісної московської Люб’янки, щоб озвучити імена трьох тисяч невинних людей, яких знищили за Сталіна.

Під час великого терору 1937-38 років більше ніж півтора мільйона людей було заарештовано. 600 тисяч осіб розстріляли, лише в одній Москві було знищено більше ніж 30 тисяч людей. Серед імен, які прозвучали під Люб’янкою, були люди різних соціальних верств, від робітників до артистів Великого театру. Загалом, за часів радянського режиму було знищено від 15 до 30 мільйонів людей. Точної цифри, мабуть, ніколи не будемо знати.

Олена Сильвестрова зі сльозами на очах слухала, як читали список жертв. Вже третій рік поспіль вона приходить під Люб’янку в цей день, щоб пом’янути свого батька, про долю якого вона дізналася лише за часів Бориса Єльцина, коли він відкрив радянські архіви. До цього вона лише знала, що її батько зник безвісти. Батько Олени був архітектором, його розстріляли 1942 року. «Він пішов на війну як доброволець, ремонтував мости з будівельними бригадами. Його розстріляли нібито за прославлення німецько фашистської армії», – каже Олена.

Медведєв засуджує сталінські репресії

День пам’яті жертв політичних репресій в Росії, як правило, проходить тихо, його пам’ятають правозахисники й родичі репресованих. Тому для багатьох великою несподіванкою стало відеозвернення російського президента Медведєва, в якому він засудив тих, хто сьогодні ще й далі захищає сталінський режим. «Мільйони людей загинули внаслідок фальшивих звинувачень і терору. Вони були позбавлені всіх прав, навіть права на достойний людський похорон, – зазначив Медведєв. – Упродовж довгих років їхні імена були просто викреслені з історії. До цих пір ми ще чуємо, що високі державні цілі виправдують ці численні жертви. Я переконаний, що ніякий розвиток, ніякі успіхи чи амбіції не можуть реалізуватися коштом людського горя і втрат».

Олена Козлова з організації «Меморіал», вітає таку прогресивну позицію Медведєва, адже президент Путін ніколи не присвячував цьому дню ніякої уваги. Проте вона нагадує, Росія ще нічого не зробила, щоб допомогти встановити точну кількість усіх репресованих. «На сьогоднішній день опубліковано імена трішки менше трьох мільйонів. Це десята частина того, що треба зробити. Уявіть собі, пройшло 20 років з часів перебудови, скільки сотень років потрібно, щоб таким темпом ми опрацювали бодай половину», – зауважує правозахисниця.

Важко зрозуміти, чого насправді хоче офіційна Росія. З одного боку, президент Медведєв говорить правильні речі і закликає не повторювати жахіття сталінської епохи, з іншого боку, правозахисники констатують, що держава переслідує людей, які сміють проти неї виступати. Минулої неділі в Інгушетії був убитий правозахисник Макшарип Аушев, у Чечні в липні була викрадена і вбита співробітниця «Меморіалу» Наталя Естемирова. А три роки тому була вбита відважна журналістка Анна Політковська, яка відверто писала про тортури і зловживання військових у Чечні. Це далеко не повний перелік новітніх жертв.

(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Ірина Халупа

    На Радіо Свобода від 1990 року. Редактор і ведуча передач «Україна і світ», «52:30 у різних вимірах», «Вечірня Свобода», «Українське коло», «30 хвилин у різних вимірах». У 2001–2007 роках заступник директора Української редакції. 2007–2011 роки – директор редакції. Жила в п’яти країнах. Люблю мови, подорожувати, українську літературу 1920-30-х років, мистецтво та старі фільми. Не терплю фальш і брехню. Щоб не збожеволіти від української політики – вишиваю.

XS
SM
MD
LG