Успішне подолання останньої перешкоди Лісабонській угоді першого дня саміту призвело до того, що сьогодні кулуарні політичні маневри ще більше зосередилися на можливій кандидатурі президента Євросоюзу. Саме цю посаду, разом із постом міністра ЄС із зовнішньої політики та змінами у розподілі влади між євроустановами передбачає Лісабонська угода.
Саме офіційне обрання претендента на найвищу посаду Євросоюзу може відбутися вже за два тижні на позачерговому саміті ЄС, вважають представники європейських дипломатичних кіл. Також на наступній зустрічі голів урядів та держав європейської співдружності мають визначитися із кандидатурою Верховного представника Євросоюзу із зовнішньої та безпекової політики.
Власне, представники шведського головування прозоро натякали, що нині наступає перехід до офіційних консультацій, хоча й утрималися від оприлюднення імен. А от лідер Британії Ґордон Браун, наприклад, мав на саміті чітку мету: просувати на пост президента ЄС кандидатуру свого співвітчизника Тоні Блера. Проте частина впливових країн ЄС проти: надто пов’язаний екс-прем’єр Блер із помилками епохи Буша та й не проявив він особливої проєвропейської позиції.
Поміж іншими кандидатами – люксембуржець Жан-Клод Юнкер, ірландець Джон Братон та голландець Ян Петер Балкененде.
Консенсус Європи перед кліматичною конференцією у Копенгагені
Багатомільярдний рахунок на боротьбу із кліматичними змінами раніше вніс прохолоду в стосунки старих і нових членів Євросоюзу. Дев’ять країн Східної Європи, такі як Польща чи Угорщина, вважали грошовий розподіл, запропонований Комісією та шведським головуванням, неприйнятним. Це країни, де для виробництва енергії використовується здебільшого вугілля, яке хоч і значно забруднює довкілля, проте, вважають вони, це не може бути підставою для сплати таких надмірних сум.
Зрештою після тривалих дискусій, лідери ЄС дійшли консенсусу і вирішили створити робочу групу, яка буде вивчати можливості країн-інвесторів. Крім того, фінансування відбуватиметься у добровільній формі. Європа готова показати приклад іншим багатим країнам, вирішивши допомагати слаборозвиненим країнам боротися із кліматичними змінами.
«Ми зійшлися на пропозиції Комісії і визначили, що на клімат слід виділяти 100 мільярдів євро щорічно до 2020 року, – каже шведський прем’єр-міністр Фредрік Райнфельдт. – І ми їх справедливо розподілимо. Важливо буде дізнатися на зустрічі у Вашингтоні із Обамою, скільки готові надати Сполучені Штати. Яким буде вклад Японії, Австралії, Канади. Щодо дискусій із деякими країнами-членами, то ми створимо робочу групу, що визначатиме внутрішній розподіл, який базуватиметься на можливості платити. Тобто, ми враховуватимемо різницю між країнами-членами».
Лідер Швеції, що наразі головує у Раді Євросоюзу, додав, що з цієї суми Євросоюз зобов’язується сплачувати від 22 до 50 мільйонів щорічно.
...і торкнулися газових дискусій між Росією та Україною
Протягом саміту зайшла мова й про газові непорозуміння між Україною та Росією.
«Відомо, що у минулому між Росією та Україною були проблеми, – заявив на підсумковій прес-конференції саміту голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. – Ми сподіваємося, що якщо подібні проблеми виникнуть знову, то вони будуть конструктивно вирішені. Ми готові надавати допомогу, але вважаємо, що несправедливо, коли країни Євросоюзу на собі відчуватимуть вплив проблем між Росією та Україною».
Жозе Мануель Баррозу також додав, що Європейський Союз продовжуватиме конструктивну співпрацю із такими важливими країнами Європи, як Росія та Україна.
(Брюссель – Прага – Київ)
Саме офіційне обрання претендента на найвищу посаду Євросоюзу може відбутися вже за два тижні на позачерговому саміті ЄС, вважають представники європейських дипломатичних кіл. Також на наступній зустрічі голів урядів та держав європейської співдружності мають визначитися із кандидатурою Верховного представника Євросоюзу із зовнішньої та безпекової політики.
Власне, представники шведського головування прозоро натякали, що нині наступає перехід до офіційних консультацій, хоча й утрималися від оприлюднення імен. А от лідер Британії Ґордон Браун, наприклад, мав на саміті чітку мету: просувати на пост президента ЄС кандидатуру свого співвітчизника Тоні Блера. Проте частина впливових країн ЄС проти: надто пов’язаний екс-прем’єр Блер із помилками епохи Буша та й не проявив він особливої проєвропейської позиції.
Поміж іншими кандидатами – люксембуржець Жан-Клод Юнкер, ірландець Джон Братон та голландець Ян Петер Балкененде.
Консенсус Європи перед кліматичною конференцією у Копенгагені
Багатомільярдний рахунок на боротьбу із кліматичними змінами раніше вніс прохолоду в стосунки старих і нових членів Євросоюзу. Дев’ять країн Східної Європи, такі як Польща чи Угорщина, вважали грошовий розподіл, запропонований Комісією та шведським головуванням, неприйнятним. Це країни, де для виробництва енергії використовується здебільшого вугілля, яке хоч і значно забруднює довкілля, проте, вважають вони, це не може бути підставою для сплати таких надмірних сум.
Зрештою після тривалих дискусій, лідери ЄС дійшли консенсусу і вирішили створити робочу групу, яка буде вивчати можливості країн-інвесторів. Крім того, фінансування відбуватиметься у добровільній формі. Європа готова показати приклад іншим багатим країнам, вирішивши допомагати слаборозвиненим країнам боротися із кліматичними змінами.
«Ми зійшлися на пропозиції Комісії і визначили, що на клімат слід виділяти 100 мільярдів євро щорічно до 2020 року, – каже шведський прем’єр-міністр Фредрік Райнфельдт. – І ми їх справедливо розподілимо. Важливо буде дізнатися на зустрічі у Вашингтоні із Обамою, скільки готові надати Сполучені Штати. Яким буде вклад Японії, Австралії, Канади. Щодо дискусій із деякими країнами-членами, то ми створимо робочу групу, що визначатиме внутрішній розподіл, який базуватиметься на можливості платити. Тобто, ми враховуватимемо різницю між країнами-членами».
Лідер Швеції, що наразі головує у Раді Євросоюзу, додав, що з цієї суми Євросоюз зобов’язується сплачувати від 22 до 50 мільйонів щорічно.
...і торкнулися газових дискусій між Росією та Україною
Протягом саміту зайшла мова й про газові непорозуміння між Україною та Росією.
«Відомо, що у минулому між Росією та Україною були проблеми, – заявив на підсумковій прес-конференції саміту голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. – Ми сподіваємося, що якщо подібні проблеми виникнуть знову, то вони будуть конструктивно вирішені. Ми готові надавати допомогу, але вважаємо, що несправедливо, коли країни Євросоюзу на собі відчуватимуть вплив проблем між Росією та Україною».
Жозе Мануель Баррозу також додав, що Європейський Союз продовжуватиме конструктивну співпрацю із такими важливими країнами Європи, як Росія та Україна.
(Брюссель – Прага – Київ)
