Доступність посилання

ТОП новини

Вибори + популізм = ?


Гості: Василь Яблонський, політолог, голова української консалтингової групи «Радичі» та Сергій Телешун, доктор політичних наук, професор (телефоном)

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Ірина Штогрін: Вже цілком очевидно, що кандидати в президенти вдалися до перевіреного методу і цього разу. Вони обіцяють людям те, що вони хочуть почути.

Тобто, якщо нам обіцяють золоті гори, і ми, обтяжені цим примарним золотом, йдемо голосувати, то чи варто сподіватися на позитивний результат…?

Чи справді ми, громадяни, ми, суспільство, провокуємо політиків на пусті обіцянки, на популізм?

Пане Василю, чи є популізм обов’язковим атрибутом виборів, так би мовити, таким побічним ефектом демократії?


Василь Яблонський: Популізм, популярність – це речі абсолютно потрібні під час виборів.
Василь Яблонський:
Звичайно.

Василь Яблонський
Очевидно, популізм, популярність – це речі абсолютно потрібні під час виборів. Інша річ - слід дивитися за рівнем цього популізму.

Популізм присутній на виборах в будь-якій країні чи то з розвинутою демократією, чи то не з зовсім. Але, очевидно, рівень цього популізму або йде на благо, або шкодить, скажімо, як зараз відбувається в Україні, тому що, очевидно, політики заразилися вірусом, і він небезпечний, вірусом популізму. Зупинитися вони в принципі не в змозі, тому що він зростає в геометричній прогресії.

- Тобто, якщо забагато популізму, то це погано. Якщо ж його більш-менш у нормі, то це так може бути.

Я правильно зрозуміла?


Василь Яблонський: Звичайно.

Тому що політики мусять подобатися людям, вони хочуть відповідати очікуванням, але, очевидно, тут є така річ, як почуття міри. Вона потрібна не тільки політикам, вона потрібна всім. Але в даному разі якраз цього почуття міри бракує практично всім українським політикам.

- Пане професоре, яка Ваша думка з цього приводу?

Сергій Телешун: Можливо, я здивую, але для того, щоб зрозуміти популізм, то потрібно хоча б згадати, чому він виник, і чи обов’язковий він для політиків незалежно, чи то є в Україні, чи то є в США, чи то у Франції, в Німеччині, Росії?

- Без історії питання нікуди. Правильно?

Сергій Телешун:
Абсолютно.
Сергій Телешун: Якщо згадати стару латину, то там сказано, це відображення соціально-економічних і політичних очікувань. Тобто, ми очікуємо, а значить, що схильні до популізму.

Якщо згадати стару латину, яку наші пращури вчили, то там сказано, що це відображення соціально-економічних і політичних очікувань. Тобто, ми очікуємо, а значить, що схильні до популізму. Перше.

Друге. Давайте конкретизуємо Ваше запитання і зрозуміємо, чи може він бути характерний для України, і чи приносить він ту якість соціально-політичної боротьби, що може відобразитися у змінах, в суспільних змінах?

Насамперед популізм, особливо такий «махровий» з’являється в країнах перехідних, тобто які чітко не мають традицій політико-юридичних, які мають закорузлу політичну еліту, що підміняє, так би мовити, реальними кроками демократичну демагогію. Це перше.

Сергій Телешун
Друге – це невизначеність того, що вони обіцяють, відсутність конкретних юридичних і фізичних, так би мовити, напрямків, які дозволяють реалізувати.

Третє – це питання апеляції до народу. Не дай Боже що – зразу до народу. Я звертаюся напряму до народу!

І четверте – це протест проти любих юридичних інституційних норм, що характеризують якісну демократію. Тобто, якщо щось не подобається, то в ім’я народу зразу потрібно знищити те, що заважає.

- Панове, ось тепер наші політики з конкретними гаслами, хоч ми їх вважаємо популістськими, але все ж виступають.

Наприклад, Віктор Янукович обіцяє дуже конкретно. Він каже, що до 2020 року населення в Україні зросте до 50 мільйонів. І спосіб пропонує. Більше платити тим, хто народжує дітей.

Є ще інші обіцянки. Їх багато. І вони звучать з усіх таборів. Для цього достатньо переглянути програми основних кандидатів і усіх кандидатів, які збираються цього року балотуватися в президенти.

Чи є таким небезпечним оце звертання напряму до народу, оце бажання бути простим і зрозумілим? Які небезпеки може таїти для незрілого суспільства і для незрілого громадянського суспільства, і для незрілої країни ось такий підхід?


Василь Яблонський: Бажання поспілкуватися з народом слід тільки вітати. Інша річ – це які наслідки має оце спілкування.

Якщо це спілкування задля виборчих технологій, то це одна річ. Якщо ж це спілкування для того, щоб дійсно врахувати думку народу, якою прикриваються досить часто наші політики, то це річ абсолютно інша.

В нашому разі йдеться якраз про перший варіант, оскільки, скажімо, щоб взнати думку народу не обов’язково звертатися з усіх біг-бордів і говорити, що я почую кожного. А тепер вже, наприклад….

Ми заговорили про Януковича. Янукович, виявляється, вже всіх почув, все знає і вже практично все зробив, залишилося буквально трошки.

Тому, очевидно, це є досить небезпечні технології, які ще більше підривають віру народу в реальні механізми спілкування з політиками і підривають найголовніше - це віру в демократію, в яку повірили люди впродовж існування незалежності України.

Таким чином політики дискредитують саму ідею демократичного суспільства. А це вже є загроза основам цього суспільства.

- Пане Телешун, які небезпеки несе з собою популізм?


Сергій Телешун: …Більшість: і Янукович, і Юлія Тимошенко, і інші кандидати пропонують ідеї, не пропонуючи механізмів їх реалізації.
Сергій Телешун:
…Більшість: і Янукович, і Юлія Тимошенко, і інші кандидати, не ображаючи, Яценюк, Литвин,Тігіпко, Гриценко (кого я ще не перерахував?), ще 10 осіб, які будуть виникати, так чи інакше пропонують ідеї, не пропонуючи механізмів їх реалізації. Всі обіцяють краще життя завтра, обов’язково з новою командою, не пояснюючи, як вони це будуть реалізовувати. Це перше.
Сергій Телешун: Основні гравці звертаються до ментальності, емоцій, а не до інтелекту. Навіть лозунги «Від серця до серця!». А я хотів би: «Від мозку до шлунку!» Тоді громадянин розумів чітко своє місце в цих процесах…

Це може свідчити, що основні гравці звертаються до ментальності, емоцій, а не до інтелекту, тобто розуміння українським громадянином. Тобто, звертаються до серця… Навіть лозунги, заклики зверніть: «Від серця до серця!». А я хотів би: «Від мозку до шлунку!» Тоді громадянин розумів чітко своє місце в цих процесах…

Сьогодні є проблема насправді. Сьогодні основні гравці звикли вести себе як професійні бізнесмени, але не публічні політики. Публічна політика полягає в трьох речах: комунікація, чітка інтелектуальна схема і відповідальність за механізм реалізації оцієї інтелектуальної схеми.
Сергій Телешун: Сьогодні основні гравці звикли вести себе як професійні бізнесмени, але не публічні політики.

Тобто, кожний політик не залежно від того, якого він є кольору, він обов’язково звітується і імперативно прив’язаний не до лідера партія, не до вождя, не до партійного списку, а до виборця, який голосує не тільки ногами на виборах, а обов’язково голосує ще й як платник податків, фінансуючи ці вибори і фінансуючи тих кандидатів в президенти, які обіцяють реалізувати програму.

Тобто, громадяни сьогодні відчувають. От чому сьогодні 30% громадян не хочуть приймати участь у виборах, а, можливо, будуть голосувати проти всіх. Поки що. Ми розуміємо, що все може змінитися.

Так ось, виходячи з цих речей, сьогодні до всіх кандидатів в президенти (а я маю надію, що «Свобода» це вирішить і українське телебачення) будуть ставити питання в дискусіях про механізм реалізації….

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG