Сторони справді домовилися, але не конкретно, а у принципі, про те, що до 5 грудня вони підпишуть новий документ про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Одначе, не всі перешкоди подолано, зокрема, вимога Москви, щоб нова угода про СНО включала також обмеження протиракетної оборони. Вашингтон рішуче проти такого зв’язку, бо йдеться про скорочення саме стратегічних наступальних озброєнь. Крім того, поки що не дійшло до умов продовження обопільної перевірки дотримання, що називається верифікацією.
За діючої угоди ядерні об’єкти та надійність охорони арсеналів перевіряють і збирають інформацію по 30 інспекторів від кожної сторони. Москва і Вашингтон мають намір продовжувати верифікацію навіть якщо не встигнуть укласти новий договір, але на папері, тобто щоб були легальні підстави, цього поки що нема.
Президенти Обама і Медведєв досягли попередньої домовленості щодо умов нової угоди. Погодилися скоротити кількість ядерних боєголовок принаймні на чверть, до рівня 1500-1675 боєголовок для кожної сторони, а кількість засобів доставки, тобто ракет, – до 500-1100.
Американські законодавці занепокоєнні
Сенатор Ричард Луґар висловлює стурбованість тим, що досі нема домовленості про те, як, образно кажучи, спорудити міст між часом підписання нової угоди та її ратифікацією з тим, щоб безперешкодно продовжувати верифікацію.
Інші республіканці у Сенаті, однопартійці Луґара, занепокоєні недавніми заявами російських генералів. Там діячі з міністерства оборони стверджують, що можуть невдовзі ухвалити рішення про розгортання мобільних ракет з ядерними боєголовками роздільного наведення. Американські законодавці вважають, що такі ракети є дестабілізуючим фактором і перешкоджатимуть практичному скороченню ядерних арсеналів.
Зі свого боку, сенатори-демократи, та й ряд республіканців теж, закликають президента Барака Обаму приділити особливу увагу посиленню охорони й модернізації складів ядерної зброї. Вони вимагають займатися цими питаннями паралельно з підготовкою проекту нового Договору, що його буде скеровано Сенатові для ратифікації.
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
За діючої угоди ядерні об’єкти та надійність охорони арсеналів перевіряють і збирають інформацію по 30 інспекторів від кожної сторони. Москва і Вашингтон мають намір продовжувати верифікацію навіть якщо не встигнуть укласти новий договір, але на папері, тобто щоб були легальні підстави, цього поки що нема.
Президенти Обама і Медведєв досягли попередньої домовленості щодо умов нової угоди. Погодилися скоротити кількість ядерних боєголовок принаймні на чверть, до рівня 1500-1675 боєголовок для кожної сторони, а кількість засобів доставки, тобто ракет, – до 500-1100.
Американські законодавці занепокоєнні
Сенатор Ричард Луґар висловлює стурбованість тим, що досі нема домовленості про те, як, образно кажучи, спорудити міст між часом підписання нової угоди та її ратифікацією з тим, щоб безперешкодно продовжувати верифікацію.
Інші республіканці у Сенаті, однопартійці Луґара, занепокоєні недавніми заявами російських генералів. Там діячі з міністерства оборони стверджують, що можуть невдовзі ухвалити рішення про розгортання мобільних ракет з ядерними боєголовками роздільного наведення. Американські законодавці вважають, що такі ракети є дестабілізуючим фактором і перешкоджатимуть практичному скороченню ядерних арсеналів.
Зі свого боку, сенатори-демократи, та й ряд республіканців теж, закликають президента Барака Обаму приділити особливу увагу посиленню охорони й модернізації складів ядерної зброї. Вони вимагають займатися цими питаннями паралельно з підготовкою проекту нового Договору, що його буде скеровано Сенатові для ратифікації.
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
