Оглядачі сподіваються, що переговори в Москві проходитимуть у конструктивній атмосфері.Новий американський президент, який є палким прихильником ядерного роззброєння, зробив цей напрямок своєї адміністрації пріоритетним.
Однією з цілей московських переговорів є подолання деяких із багатьох розбіжностей між двома найбільшими ядерними державами.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив напередодні переговорів, що російська сторона буде «домагатися того, щоб виконувати доручення президента Медведєва і президента Обами, які в Лондоні спеціально доручили делегаціям – домагатися скорочень додаткових, а не лише тих, які вже досягнуті на сьогоднішній день».
Оптимізму багато, однак...
Виконавчий директор вашингтонського Центру контролю над озброєннями і за нерозповсюдженням ядерних озброєнь Джон Айзик в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що, на його думку, зусилля президентів Обами і Медведєва можуть привести до успішного завершення переговорів і підписання нової угоди до кінця цього року. Однак, каже Айзик, із багатьох пунктів прийти до угоди буде дуже складно. Наприклад, як рахувати ядерні боєголовки і засоби їхньої доставки, тобто ракети, які можна запустити із землі або з підводних човнів? Російська сторона наполягає на врахуванні всіх боєголовок, включно з тими, що в сховищах. Або така проблема. В США традиційно вважають, що кожна запущена з підводного човна ракета може нести до восьми ядерних боєголовок. Однак іноді їх менше – і як тоді рахувати боєголовки? Питання про протиракетні системи в Європі також потребує обговорення, але не в 2009 році, вважає Айзик.
Тим часом, російський міністр закордонних справ Лавров, згадуючи про можливе розміщення системи ПРО США в Польщі і Чехії, заявив: «Обов’язково при розробці домовленостей мають враховуватися інтереси глобальної безпеки, що включає, безумовно, і безпеку Російської Федерації. І під цим треба розуміти, що ми маємо розібратися з ситуацією в протиракетній обороні, безумовно».
Не всі розбіжності вдасться подолати
Переговори, які сьогодні розпочинаються в Москві, є вкрай важливими і для Росії, оскільки Кремль бачить в них демонстрацію рівності сил і поваги до партнера з боку Білого дому, впевнений голова дослідницької організації «Глобальна безпека» Джон Пайк.
Питання престижу надзвичайно важливе для російських керівників, зазначає експерт. Американці більше ні з ким, крім Росії, не ведуть таких переговорів. Разом із тим, експерт Пайк припускає, що з-за столу переговорів їхні учасники вийдуть зі значно скромнішими результатами.
Вашингтон розраховує, що на липневому саміті президентам двох країн вдасться намітити шлях до подальшого прогресу в діалозі з обмеження стратегічних озброєнь та інших питань співпраці, що торкаються, зокрема, ядерного роззброєння і протиракетної оборони заради взаємної безпеки. Угоди з цих питань мають бути готові під час попередніх робочих зустрічей.
Американську делегацію на переговорах в Москві очолює помічник державного секретаря Роуз Ґетемюллер, а російську – директор департаменту з питань безпеки і роззброєння МЗС Росії Анатолій Антонов.
(Прага – Київ)
Однією з цілей московських переговорів є подолання деяких із багатьох розбіжностей між двома найбільшими ядерними державами.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив напередодні переговорів, що російська сторона буде «домагатися того, щоб виконувати доручення президента Медведєва і президента Обами, які в Лондоні спеціально доручили делегаціям – домагатися скорочень додаткових, а не лише тих, які вже досягнуті на сьогоднішній день».
Оптимізму багато, однак...
Виконавчий директор вашингтонського Центру контролю над озброєннями і за нерозповсюдженням ядерних озброєнь Джон Айзик в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що, на його думку, зусилля президентів Обами і Медведєва можуть привести до успішного завершення переговорів і підписання нової угоди до кінця цього року. Однак, каже Айзик, із багатьох пунктів прийти до угоди буде дуже складно. Наприклад, як рахувати ядерні боєголовки і засоби їхньої доставки, тобто ракети, які можна запустити із землі або з підводних човнів? Російська сторона наполягає на врахуванні всіх боєголовок, включно з тими, що в сховищах. Або така проблема. В США традиційно вважають, що кожна запущена з підводного човна ракета може нести до восьми ядерних боєголовок. Однак іноді їх менше – і як тоді рахувати боєголовки? Питання про протиракетні системи в Європі також потребує обговорення, але не в 2009 році, вважає Айзик.
Тим часом, російський міністр закордонних справ Лавров, згадуючи про можливе розміщення системи ПРО США в Польщі і Чехії, заявив: «Обов’язково при розробці домовленостей мають враховуватися інтереси глобальної безпеки, що включає, безумовно, і безпеку Російської Федерації. І під цим треба розуміти, що ми маємо розібратися з ситуацією в протиракетній обороні, безумовно».
Не всі розбіжності вдасться подолати
Переговори, які сьогодні розпочинаються в Москві, є вкрай важливими і для Росії, оскільки Кремль бачить в них демонстрацію рівності сил і поваги до партнера з боку Білого дому, впевнений голова дослідницької організації «Глобальна безпека» Джон Пайк.
Питання престижу надзвичайно важливе для російських керівників, зазначає експерт. Американці більше ні з ким, крім Росії, не ведуть таких переговорів. Разом із тим, експерт Пайк припускає, що з-за столу переговорів їхні учасники вийдуть зі значно скромнішими результатами.
Вашингтон розраховує, що на липневому саміті президентам двох країн вдасться намітити шлях до подальшого прогресу в діалозі з обмеження стратегічних озброєнь та інших питань співпраці, що торкаються, зокрема, ядерного роззброєння і протиракетної оборони заради взаємної безпеки. Угоди з цих питань мають бути готові під час попередніх робочих зустрічей.
Американську делегацію на переговорах в Москві очолює помічник державного секретаря Роуз Ґетемюллер, а російську – директор департаменту з питань безпеки і роззброєння МЗС Росії Анатолій Антонов.
(Прага – Київ)
