Голова зовнішньополітичного відомства Росії Сергій Лавров вкотре відкинув звинувачення Росії у січневих газових перебоях.
«Від самого початку ми виступали за необхідність створення системи раннього попередження за участі транзитних країн, бо гальмо вмикалося на території країн-транзитерів», – заявив керівник російського МЗС, виступаючи у Раді Євросоюзу, перекладаючи всю провину на Київ. Сергій Лавров також знову закликав Європейський Союз долучитися до вирішення фінансових негараздів України. Згідно із його заявами, саме так Європі вдасться забезпечити свої регулярні газові постачання із Росії.
Упродовж усіх попередніх місяців Кремль бив на сполох, мовляв, Київ наступного разу не розрахується за газ, бо не матиме чим. Проте щоразу ці погрози виявлялися безпідставними.
Удари по транзитному авторитету
На думку багатьох європейських аналітиків, таким чином Москва намагається завдавати ударів по авторитету України, як держави транзитера і європейського партнера, що намагається поглибити свої стосунки із Брюсселем. З іншого боку, кажуть експерти, закручення газового вентиля минулої зими було спробою Кремля засвідчити свою панівну позицію на пострадянському просторі і нагадати країнам Заходу про свої монопольні права.
Після переговорів із делегацією росіян, у яких взяли участь міністр закордонних справ головуючої в ЄС Швеції Карл Більдт та єврокомісар із зовнішніх стосунків Беніта Ферреро-Вальднер, не оминули й іншої актуальної розбіжності між сторонами. Йдеться про тенденцію деяких російських лідерів до перегляду трактувань історичного минулого, особливо подій Другої світової війни. Проте голова російської дипломатії, виступаючи перед представниками західних ЗМІ, висловив доволі зважену позицію.
«Слід залишити історію історикам і створити їм усі умови, щоб вони працювали об’єктивно, як учені, й без жодної політизації, – заявив пан Лавров. – Історія Європи зазнала багато трагедій. Наша країна була повноцінною учасницею багатьох важких подій і періодів історії Європи. Ми всі повинні винести з цього уроки, щоб нічого подібного не повторилося. Слід робити все можливе, щоб залишивши історію історикам, не допускати її перетворення на інструмент нинішньої кон’юнктурної політики».
Нова «медведєвська» безпека й далека безвізова перспектива
Йшлося на переговорах і про ініціативу російського президента Медведєва щодо створення нової європейської системи безпеки. Проте, як пояснив представник Росії, глибше про перегляд безпекового простору Європи йтиметься у рамках Ради «Росія – НАТО». Наразі ж Росія намагається зрозуміти, у чому полягають нові схеми систем ПРО у Європі, запропоновані нинішньою американською адміністрацією, каже пан Лавров.
Він також закликав Брюссель включити до стратегічної угоди питання про безвізовий режим та зафіксувати дату, коли такий режим між Росією та ЄС міг би вступити в дію. «Ще у 2003 році тодішній голова Єврокомісії Романо Проді казав, що віз не буде у 2008 році», – нагадав Сергій Лавров і закликав встановити нову дату. Проте, нині Європейський Союз не готовий говорити про конкретні дати, каже єврокомісар Беніта Ферреро-Вальднер.
«Ми завжди казали, що безумовно, безвізовий режим із Росією може бути встановлений тільки у далекій перспективі, – зазначає вона. – Ми особливо на це звертаємо увагу, бо для цього Комісії ЄС слід мати повноваження і досягти тісної угоди між усіма членами Євросоюзу».
(Брюссель – Прага – Київ)
«Від самого початку ми виступали за необхідність створення системи раннього попередження за участі транзитних країн, бо гальмо вмикалося на території країн-транзитерів», – заявив керівник російського МЗС, виступаючи у Раді Євросоюзу, перекладаючи всю провину на Київ. Сергій Лавров також знову закликав Європейський Союз долучитися до вирішення фінансових негараздів України. Згідно із його заявами, саме так Європі вдасться забезпечити свої регулярні газові постачання із Росії.
Упродовж усіх попередніх місяців Кремль бив на сполох, мовляв, Київ наступного разу не розрахується за газ, бо не матиме чим. Проте щоразу ці погрози виявлялися безпідставними.
Удари по транзитному авторитету
На думку багатьох європейських аналітиків, таким чином Москва намагається завдавати ударів по авторитету України, як держави транзитера і європейського партнера, що намагається поглибити свої стосунки із Брюсселем. З іншого боку, кажуть експерти, закручення газового вентиля минулої зими було спробою Кремля засвідчити свою панівну позицію на пострадянському просторі і нагадати країнам Заходу про свої монопольні права.
Після переговорів із делегацією росіян, у яких взяли участь міністр закордонних справ головуючої в ЄС Швеції Карл Більдт та єврокомісар із зовнішніх стосунків Беніта Ферреро-Вальднер, не оминули й іншої актуальної розбіжності між сторонами. Йдеться про тенденцію деяких російських лідерів до перегляду трактувань історичного минулого, особливо подій Другої світової війни. Проте голова російської дипломатії, виступаючи перед представниками західних ЗМІ, висловив доволі зважену позицію.
«Слід залишити історію історикам і створити їм усі умови, щоб вони працювали об’єктивно, як учені, й без жодної політизації, – заявив пан Лавров. – Історія Європи зазнала багато трагедій. Наша країна була повноцінною учасницею багатьох важких подій і періодів історії Європи. Ми всі повинні винести з цього уроки, щоб нічого подібного не повторилося. Слід робити все можливе, щоб залишивши історію історикам, не допускати її перетворення на інструмент нинішньої кон’юнктурної політики».
Нова «медведєвська» безпека й далека безвізова перспектива
Йшлося на переговорах і про ініціативу російського президента Медведєва щодо створення нової європейської системи безпеки. Проте, як пояснив представник Росії, глибше про перегляд безпекового простору Європи йтиметься у рамках Ради «Росія – НАТО». Наразі ж Росія намагається зрозуміти, у чому полягають нові схеми систем ПРО у Європі, запропоновані нинішньою американською адміністрацією, каже пан Лавров.
Він також закликав Брюссель включити до стратегічної угоди питання про безвізовий режим та зафіксувати дату, коли такий режим між Росією та ЄС міг би вступити в дію. «Ще у 2003 році тодішній голова Єврокомісії Романо Проді казав, що віз не буде у 2008 році», – нагадав Сергій Лавров і закликав встановити нову дату. Проте, нині Європейський Союз не готовий говорити про конкретні дати, каже єврокомісар Беніта Ферреро-Вальднер.
«Ми завжди казали, що безумовно, безвізовий режим із Росією може бути встановлений тільки у далекій перспективі, – зазначає вона. – Ми особливо на це звертаємо увагу, бо для цього Комісії ЄС слід мати повноваження і досягти тісної угоди між усіма членами Євросоюзу».
(Брюссель – Прага – Київ)
