На початку кампанії лідери електоральних симпатій залишаються незмінні. Це лідер партії регіонів екс-прем’єр Віктор Янукович та лідер блоку свого імені прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Наразі розрив між ними за даними різних опитувань громадської думки збільшився і становить близько 10 %. Щоправда, соціолог Євген Копатько зазначає, що цей розрив постійно змінюється.
Від двійки лідерів значно відстає екс-спікер Арсеній Яценюк. Політологи навіть кажуть про парадокс Яценюка: мовляв, поки він не починав активної виборчої кампанії, його рейтинг зростав, а взявся агітувати, розвісив бігборди – і рейтинг знизився. Та попри це, в лідера «Фронту змін» є шанси, особливо в разі, якщо Юлія Тимошенко і Віктор Янукович загрузнуть у війні компроматів.
«На його рейтингові позиції може суттєво вплинути змістовне наповнення його кампанії, – каже соціолог Євген Копатько про перспективи Арсенія Яценюка. – зовнішній фон навіть дуже яскравий. Внутрішнє наповнення має ще розвинутися. В нього є шанси не втратити позиції, які він займає».
Непередбачуваний компромат
Шанси інших кандидатів скористатися з війни компроматів між ПР і БЮТ – менші, ніж в Арсенія Яценюка. Взагалі, прорахувати наслідки війни компроматів політологам зараз дуже важко.
«Це як касетний скандал, який почався у 2000-му році, – каже політолог Володимир Фесенко. – Криза довіри до політиків вже є, але почалася криза довіри в між елітних стосунках. Може бути так, що ефект дасться взнаки вже після виборів. Це криза цілої системи… А щодо кандидатів, то все залежить від їх здатності скористатися ситуацією».
Ще один суттєвий фактор, на який звертають увагу експерти – велика кількість людей, які досі не визначилися – за кого голосувати. Як розподіляться їх голоси, особливо у другому турі, залежить від дуже багатьох чинників. Одне з головних очікувань виборців – бажання наведення ладу в державі.
Проте, на думку політолога Михайла Погребинського, кандидатам важливо не перестаратися з обіцянками навести лад. Бо інакше можна налякати виборця, який вагається: «Люди бояться, коли можуть їм проблеми створити, і не проти того, щоби розібралися з бюрократією, з різним там начальством», – каже політолог.
Виборець втомився від ідеології
На думку політологів, ці вибори будуть найменш ідеологізованими. «Забудьте про ідеологічний чинник на цих виборах! – каже політолог Володимир Фесенко. – Працювати як чинник мобілізації буде, по-перше емоційна ідентифікація з кандидатом, а також гра на очікування. От, хто краще вгадає чи влучить в очікування – і через рекламу, і через діалог з виборцями – отримає певну перевагу».
Майже всі опитані Радіо Свобода експерти єдині в думці, що політична криза в Україні має глибоке коріння, а тому мало шансів, що політичній дестабілізації буде покладено край внаслідок президентських виборів.
(Київ – Прага)
Від двійки лідерів значно відстає екс-спікер Арсеній Яценюк. Політологи навіть кажуть про парадокс Яценюка: мовляв, поки він не починав активної виборчої кампанії, його рейтинг зростав, а взявся агітувати, розвісив бігборди – і рейтинг знизився. Та попри це, в лідера «Фронту змін» є шанси, особливо в разі, якщо Юлія Тимошенко і Віктор Янукович загрузнуть у війні компроматів.
«На його рейтингові позиції може суттєво вплинути змістовне наповнення його кампанії, – каже соціолог Євген Копатько про перспективи Арсенія Яценюка. – зовнішній фон навіть дуже яскравий. Внутрішнє наповнення має ще розвинутися. В нього є шанси не втратити позиції, які він займає».
Непередбачуваний компромат
Шанси інших кандидатів скористатися з війни компроматів між ПР і БЮТ – менші, ніж в Арсенія Яценюка. Взагалі, прорахувати наслідки війни компроматів політологам зараз дуже важко.
«Це як касетний скандал, який почався у 2000-му році, – каже політолог Володимир Фесенко. – Криза довіри до політиків вже є, але почалася криза довіри в між елітних стосунках. Може бути так, що ефект дасться взнаки вже після виборів. Це криза цілої системи… А щодо кандидатів, то все залежить від їх здатності скористатися ситуацією».
Ще один суттєвий фактор, на який звертають увагу експерти – велика кількість людей, які досі не визначилися – за кого голосувати. Як розподіляться їх голоси, особливо у другому турі, залежить від дуже багатьох чинників. Одне з головних очікувань виборців – бажання наведення ладу в державі.
Проте, на думку політолога Михайла Погребинського, кандидатам важливо не перестаратися з обіцянками навести лад. Бо інакше можна налякати виборця, який вагається: «Люди бояться, коли можуть їм проблеми створити, і не проти того, щоби розібралися з бюрократією, з різним там начальством», – каже політолог.
Виборець втомився від ідеології
На думку політологів, ці вибори будуть найменш ідеологізованими. «Забудьте про ідеологічний чинник на цих виборах! – каже політолог Володимир Фесенко. – Працювати як чинник мобілізації буде, по-перше емоційна ідентифікація з кандидатом, а також гра на очікування. От, хто краще вгадає чи влучить в очікування – і через рекламу, і через діалог з виборцями – отримає певну перевагу».
Майже всі опитані Радіо Свобода експерти єдині в думці, що політична криза в Україні має глибоке коріння, а тому мало шансів, що політичній дестабілізації буде покладено край внаслідок президентських виборів.
(Київ – Прага)
