Тому, хто в нацистській Німеччині не хотів брати в руки зброю, доводилося нелегко. Гітлерівська юстиція в таких випадках довго не розмірковувала і оголошувала смертні вироки, стверджують історики. Загалом до смерті тоді було засуджено 30 тисяч солдатів вермахту.
Серед засуджених був і нині 87-річний Людвіґ Бауманн, який у 22-річному віці дезертирував із лав німецької армії, коли його частина перебувала у Франції. Попри вирок, колишньому солдату, однак, вдалося вижити. В повоєнній Німеччині він заснував Федеральну спілку жертв нацистської юстиції, домагаючись реабілітації засуджених.
«Це були люди, які думали гуманно. Вони казали, що не хочуть брати участь у військових злочинах, – зазначає Бауманн. – Вони переховували євреїв. Вони допомагали військовополоненим. На мою думку, їхня реабілітація має також велике символічне значення для нашої історії».
На реабілітацію, однак, довелося чекати довго. Дискусії в парламенті тривали не один рік. Бауманн згадуючи про перебіг дебатів, зауважив: «У Бундестазі раніше говорили, що нас не можуть реабілітувати, оскільки тоді це буде несправедливо відносно всіх інших солдатів вермахту. Якщо ж взяти до уваги сучасність, то ми не можемо тебе реабілітувати, оскільки це може зашкодити моралі бундесверу».
Велике символічне значення
Врешті-решт у червні цього року правовий комітет німецького парламенту ухвалив рішення, в якому порадив депутатам скасувати всі несправедливі вироки проголошені за часів нацизму. І от цього тижня Бундестаг одностайно проголосували за таке рішення.
Міністр юстиції Німеччини Бріґітте Цюпріс заявила, що таким чином вдалося відновити «честь і гідність давно забутої групи жертв нацистської юстиції». «Це важливий знак також для нащадків засуджених», – зазначила міністр. На її думку, в такий спосіб Бундестаг зробив висновки з новітніх досліджень теми зрадництва в роки Другої світової війни.
(Німеччина – Прага – Київ)
Серед засуджених був і нині 87-річний Людвіґ Бауманн, який у 22-річному віці дезертирував із лав німецької армії, коли його частина перебувала у Франції. Попри вирок, колишньому солдату, однак, вдалося вижити. В повоєнній Німеччині він заснував Федеральну спілку жертв нацистської юстиції, домагаючись реабілітації засуджених.
«Це були люди, які думали гуманно. Вони казали, що не хочуть брати участь у військових злочинах, – зазначає Бауманн. – Вони переховували євреїв. Вони допомагали військовополоненим. На мою думку, їхня реабілітація має також велике символічне значення для нашої історії».
На реабілітацію, однак, довелося чекати довго. Дискусії в парламенті тривали не один рік. Бауманн згадуючи про перебіг дебатів, зауважив: «У Бундестазі раніше говорили, що нас не можуть реабілітувати, оскільки тоді це буде несправедливо відносно всіх інших солдатів вермахту. Якщо ж взяти до уваги сучасність, то ми не можемо тебе реабілітувати, оскільки це може зашкодити моралі бундесверу».
Велике символічне значення
Врешті-решт у червні цього року правовий комітет німецького парламенту ухвалив рішення, в якому порадив депутатам скасувати всі несправедливі вироки проголошені за часів нацизму. І от цього тижня Бундестаг одностайно проголосували за таке рішення.
Міністр юстиції Німеччини Бріґітте Цюпріс заявила, що таким чином вдалося відновити «честь і гідність давно забутої групи жертв нацистської юстиції». «Це важливий знак також для нащадків засуджених», – зазначила міністр. На її думку, в такий спосіб Бундестаг зробив висновки з новітніх досліджень теми зрадництва в роки Другої світової війни.
(Німеччина – Прага – Київ)
