Всі, хто відвідує Грозний у останні два роки, час президентства Рамзана Кадирова, зауважують, що столиця Чечні відбудована і вже немає тих руїн, які були результатом двох жорстоких війн у республіці. Місто стало своєрідним дзеркалом нового режиму, адже у 2007 році 99 відсотків жителів проголосували за «Єдину Росію» Володимира Путіна, який призначив у Чечні президентом сина загиблого у теракті колишнього глави республіки Ахмада Кадирова–Рамзана.
Найбільша у Європі мечеть у Грозному, серпень 2009 р.
Тепер центр міста прикрашає найбільша у Європі мечеть із садами. Вздовж центральної вулиці Путіна кафе, дорогі ресторани з французькими та італійськими назвами, а також Московський торговий центр. У місті стало спокійніше й безпечніше, так вважає одна з жительок Грозного Ася Таштамірова: «Ми вже можемо після роботи зібратися дружньої компанією посидіти, обговорити дещо, поділитися наболілим і щось подібне. Раніше ми не могли собі таке дозволити, бо умови трохи були не ті».
Запитайте будь-кого у центрі Грозного, хто відповідальний за відновлення життя у столиці Чечні, вам скажуть так, як це висловив Борис Музакаєв, чоловік середніх років, що сидів з Таштаміровою за одним столом: «Кадиров – це один із найбільш шанованих людей Росії. Тому що він у принципі навів цей порядок. Тут він здатний і може тримати ситуацію під контролем, він контролює повністю ситуацію в республіці».
Хоча поза мікрофоном дехто в Грозному попереджає, що ніхто не буде тут із вами відкрито вести мову про політику, бо ситуація тут «точно така ж, як у часи Сталіна». Очевидці бачать, що поза Грозним Чечня залишається дуже бідною. Чого не скажеш про укріплене житло Рамзана Кадирова, яке посилено охороняють вірні йому «кадировці».
Кадиров вважає, що чеченці вимерли б без Росії
Комплекс власних будівель президента Чечні Кадирова включає не лише місця для кінних перегонів, але й штучні водойми, великий зоопарк хижаків, рідкісних тварин та птахів, позолочені скульптури, парк розкішних автомобілів. Подейкують, що є тут нібито в’язниця, де сам Кадиров катував та вбивав власними руками.
Рамзан Кадиров взяв зброю до рук ще у 17 років, у час першої чеченської. Хоча заявляє, що в цьому були винні попередні лідери Росії, на кшталт Бориса Єльцина: «Тоді наш народ був повністю, якраз повністю, проти Російської Федерації. Чому? Тому що на нас відправляли танки і благословляли – нібито вони йшли на німців, проти фашистів воювати. А ми все це терпіли і тому виступали проти Росії».
Кадиров хвалить Путіна за «мудру політику», яка залишила Чечню в складі Росії: «Добре, що Росія не відпустила Чеченську республіку, якби нас залишили, дали нам незалежність, це була б загибель нашого народу. Вірна загибель, більше нічого. Ми повинні були б гинути».
Правозахисники кажуть, що Рамзан Кадиров стабілізував ситуацію в Чечні шляхом «тихого терору». У минулому місяці вбито активістку з прав людини Наталію Естемірову, днями ще одну правозахисницю Зарему Садуллаєву та її чоловіка. Політичні суперники Кадирова вбиті у Відні, Дубаї, Москві, Чечні, хоча він сам відкидає свою вину і причетність до цих злочинів.
Очевидці відчувають загальний страх у Чечні перед кланом Кадирова, і люди тут миряться з цим, бо страшенно стомилися від постійних війн, смертей і руйнувань. Хоча, як кажуть тут нишком, ніякі нові будови Грозного, сади й мечеті не сховають по суті зловісну атмосферу «кадировщини», постійне очікування чогось ще жахливішого, аніж це було в часи війни.
(Прага – Київ)
Тепер центр міста прикрашає найбільша у Європі мечеть із садами. Вздовж центральної вулиці Путіна кафе, дорогі ресторани з французькими та італійськими назвами, а також Московський торговий центр. У місті стало спокійніше й безпечніше, так вважає одна з жительок Грозного Ася Таштамірова: «Ми вже можемо після роботи зібратися дружньої компанією посидіти, обговорити дещо, поділитися наболілим і щось подібне. Раніше ми не могли собі таке дозволити, бо умови трохи були не ті».
Запитайте будь-кого у центрі Грозного, хто відповідальний за відновлення життя у столиці Чечні, вам скажуть так, як це висловив Борис Музакаєв, чоловік середніх років, що сидів з Таштаміровою за одним столом: «Кадиров – це один із найбільш шанованих людей Росії. Тому що він у принципі навів цей порядок. Тут він здатний і може тримати ситуацію під контролем, він контролює повністю ситуацію в республіці».
Хоча поза мікрофоном дехто в Грозному попереджає, що ніхто не буде тут із вами відкрито вести мову про політику, бо ситуація тут «точно така ж, як у часи Сталіна». Очевидці бачать, що поза Грозним Чечня залишається дуже бідною. Чого не скажеш про укріплене житло Рамзана Кадирова, яке посилено охороняють вірні йому «кадировці».
Кадиров вважає, що чеченці вимерли б без Росії
Комплекс власних будівель президента Чечні Кадирова включає не лише місця для кінних перегонів, але й штучні водойми, великий зоопарк хижаків, рідкісних тварин та птахів, позолочені скульптури, парк розкішних автомобілів. Подейкують, що є тут нібито в’язниця, де сам Кадиров катував та вбивав власними руками.
Рамзан Кадиров взяв зброю до рук ще у 17 років, у час першої чеченської. Хоча заявляє, що в цьому були винні попередні лідери Росії, на кшталт Бориса Єльцина: «Тоді наш народ був повністю, якраз повністю, проти Російської Федерації. Чому? Тому що на нас відправляли танки і благословляли – нібито вони йшли на німців, проти фашистів воювати. А ми все це терпіли і тому виступали проти Росії».
Кадиров хвалить Путіна за «мудру політику», яка залишила Чечню в складі Росії: «Добре, що Росія не відпустила Чеченську республіку, якби нас залишили, дали нам незалежність, це була б загибель нашого народу. Вірна загибель, більше нічого. Ми повинні були б гинути».
Правозахисники кажуть, що Рамзан Кадиров стабілізував ситуацію в Чечні шляхом «тихого терору». У минулому місяці вбито активістку з прав людини Наталію Естемірову, днями ще одну правозахисницю Зарему Садуллаєву та її чоловіка. Політичні суперники Кадирова вбиті у Відні, Дубаї, Москві, Чечні, хоча він сам відкидає свою вину і причетність до цих злочинів.
Очевидці відчувають загальний страх у Чечні перед кланом Кадирова, і люди тут миряться з цим, бо страшенно стомилися від постійних війн, смертей і руйнувань. Хоча, як кажуть тут нишком, ніякі нові будови Грозного, сади й мечеті не сховають по суті зловісну атмосферу «кадировщини», постійне очікування чогось ще жахливішого, аніж це було в часи війни.
(Прага – Київ)
