Природний об’єкт «Пам’ятка Пеняцька» був заснований галицьким меценатом і краєзнавцем графом Володимиром Дідушицьким в часи Австро-Угорської імперії наприкінці XIX століття. Граф виділив свою приватну землю з 200-літніми липами та буками, щоб назавжди зберегти унікальні рослини та рідкісні тварини.
«Пам’ятка Пеняцька» була одним із перших природоохоронних об’єктів у Європі. До слова, «Асканія нова» отримала статус заповідника після неї через два роки, в 1921 році.
У Пеняцькій понад 200 видів рослин, особливою цінністю є букові лісостани. Донині це був заказник місцевого значення, але він має увійти до складу Національного парку, як іще 17 природних об’єктів, розташованих на 20 тисячах гектарів землі. Це сільськогосподарські землі і лісові угіддя 29 сільських рад Золочівського, Бродівського і Буського районів.
Людям бракує інформації про Національний парк
Науковець, дослідник Львівського національного університету Юрій Зінько говорить, що район північного Поділля викликав століттями інтерес краєзнавців, дослідників, ця історія нараховує півтора століття.
Пан Зінько наголошує, що з селянами на місцях давно слід було спілкуватися і пояснити їм значення Національного парку, щоб вони не плутали його із заповідником, розуміли, наскільки важлива територія, де вони мешкають, що її потрібно зберегти.
Натомість селяни проти створення Національного парку, сільські ради утримались від виділення землі під новий статус території.
Люди не поінформовані, що на їхній території буде Національний парк, куди вони зможуть ходити, зазначила голова Суховольської сільради Бродівського району Лариса Бендюк. А одна з політичних партій, задля піару, підбурює людей проти створення Національного парку.
«У селі йдуть поговори, що не можна буде збирати нічого в лісі, так людям пояснюють політики зі Львова, – зазначає Лариса Бендюк, – тому депутати утримались від виділення землі. Нам просто бракує інформації. Люди думають, що землю віддадуть магнатам. Я голосувала за парк, бо я хочу чистої території».
Створення Національного парку, який буде під охороною держави і матиме державне фінансування, збереже унікальну природу, сприятиме розвиткові туризму, малому підприємництву, надасть можливість відновлювати пам’ятки за державні гроші. Відтак бідні села почнуть розвиватись, сподівається керівництво Яворівського Національного парку, що на теренах Львівщини з 1998 року.
(Львів – Київ – Прага)
«Пам’ятка Пеняцька» була одним із перших природоохоронних об’єктів у Європі. До слова, «Асканія нова» отримала статус заповідника після неї через два роки, в 1921 році.
У Пеняцькій понад 200 видів рослин, особливою цінністю є букові лісостани. Донині це був заказник місцевого значення, але він має увійти до складу Національного парку, як іще 17 природних об’єктів, розташованих на 20 тисячах гектарів землі. Це сільськогосподарські землі і лісові угіддя 29 сільських рад Золочівського, Бродівського і Буського районів.
Людям бракує інформації про Національний парк
Науковець, дослідник Львівського національного університету Юрій Зінько говорить, що район північного Поділля викликав століттями інтерес краєзнавців, дослідників, ця історія нараховує півтора століття.
Пан Зінько наголошує, що з селянами на місцях давно слід було спілкуватися і пояснити їм значення Національного парку, щоб вони не плутали його із заповідником, розуміли, наскільки важлива територія, де вони мешкають, що її потрібно зберегти.
Натомість селяни проти створення Національного парку, сільські ради утримались від виділення землі під новий статус території.
Люди не поінформовані, що на їхній території буде Національний парк, куди вони зможуть ходити, зазначила голова Суховольської сільради Бродівського району Лариса Бендюк. А одна з політичних партій, задля піару, підбурює людей проти створення Національного парку.
«У селі йдуть поговори, що не можна буде збирати нічого в лісі, так людям пояснюють політики зі Львова, – зазначає Лариса Бендюк, – тому депутати утримались від виділення землі. Нам просто бракує інформації. Люди думають, що землю віддадуть магнатам. Я голосувала за парк, бо я хочу чистої території».
Створення Національного парку, який буде під охороною держави і матиме державне фінансування, збереже унікальну природу, сприятиме розвиткові туризму, малому підприємництву, надасть можливість відновлювати пам’ятки за державні гроші. Відтак бідні села почнуть розвиватись, сподівається керівництво Яворівського Національного парку, що на теренах Львівщини з 1998 року.
(Львів – Київ – Прага)
