Доступність посилання

ТОП новини

Пекін зробив уйгурів меншістю на їхній же землі


Солдати китайської служби безпеки під час патрулювання в місті Урумчі, 8 липня 2009 року
Солдати китайської служби безпеки під час патрулювання в місті Урумчі, 8 липня 2009 року

Прага – Ситуація в столиці Сіньцзян-Уйгруського автономного регіону Китаю, місті Урумчі, де кілька днів тому спалахнули міжетнічні сутички, й далі напружена, хоча влада КНР запевнює, що після розгортання тисяч вояків та сил безпеки контролює ситуацію. Але надходять повідомлення про нові міжетнічні сутички між уйгурами, переважно мусульманами, і представниками китайської більшості в Урумчі. Президент Китаю Ху Цзіньтао відмовився від участі в саміті Групи восьми в Італії і повернувся до Пекіна через події у Сіньцзяні.

До Урумчі ввели тисячі нових вояків та поліцейських, які цілодобово патрулюють вулиці столиці Сіньцзян-Уйгруського автономного регіону зі щитами, палицями і стрілецькою зброєю. Офіційна влада стверджує, що у зіткненнях загинуло понад 150 осіб, близько тисячі поранено і близько півтори тисячі затриманих. Уйгурські ж організації закордоном стверджують, що кількість загиблих – близько 600–800 осіб, а число затриманих сягає тисяч.

Міністр громадської безпеки Китаю Мен Цзяньчжу звинувачує у безладі уйгурських сепаратистів. Він дав наказ силам безпеки діяти рішуче. «Ви всі знаєте, що цей інцидент організували люди, котрі хочуть розпалити конфлікт, а його корені політичні. Цей конфлікт сепаратистів із антисепаратистськими силами є частиною політичного протистояння», – зазявив міністр.

Керівництво Компартії пригрозило в Урумчі смертною карою для винуватців у загибелі людей під час недільних безладів.

Західні агентства повідомляють із Урумчі, що насильства і сутички сталися й сьогодні, коли китайський натовп розправився у місті з двома уйгурами. А сили безпеки намагаються розігнати й власне китайців. Але ні комендантської години, ні обмеження інформації (в містах Кашґар, Турпан, Урумчі не працюють мобільні телефони, інтернет) не достатньо для відновлення спокою в регіоні.

Уйгурів витісняють із їхньої ж землі

На фото: уйгур за повсякденною роботою
Самі ж уйгури стверджують, що Пекін щодня переселяє в Сіньцзян тисячі китайців за національністю і придушує національні права корінного населення.

Нізам Саметов із уйгурської спільноти в Британії у розмові з Радіо Свобода заявив: «Оскільки наша земля дуже багата корисними копалинами, нафтою, газом, вони (китайці) продовжують щодня прибувати на нашу землю. Вони сподіваються, що скоро ми залишимося маленькою жменькою, меншістю, але ми не бажаємо цього. Це наша земля».

Міжнародна спільнота звинувачує Китай в антидемократичних методах боротьби з національними меншинами в державі. Світова преса переповнена матеріалами про те, як китайські чиновники не дотримуються в національних регіонах – Сіньцзяні, Тибеті – елементарних правових норм і сіють свавілля.

Занепокоєння ситуацією з уйгурами, які є переважно мусульманами, в Китаї висловив турецький прем’єр-міністр Реджеп Тайїп Ердоган. Швеція, котра головує в ЄС, закликала «до стриманості всіх сторін в регіоні конфлікту». Держсекретар США Гілларі Клінтон також закликала сторони конфлікту до порозуміння і стриманості.

Натомість Росія назвала події в Урумчі «виключно внутрішньою справою Китаю».

В Урумчі, столиці регіону, нараховується понад 2 мільйони населення, переважно власне китайців. Хоча ще біля півстоліття тому тут переважали уйгури. В самому Сіньцзян-Уйгурському автономному регіоні понад 23 мільйони населення і більшість уже складають китайці, уйгурів там 8 чи 10 мільйонів. А ще у 2000 році уйгурів було в автономії більше від половини.

(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG