26 травня прем’єр-міністр Росії Володимир Путін написав листа президенту Європейської комісії Жозе Мауелю Баррозу, в якому він попереджає ЄС про «нові ризики» для стабільного постачання газу до Європи наступної зими. У листі, який бачив кореспондент Радіо Свобода, йдеться про те, що через зростаючу економічну кризу в Україні рано чи пізно можуть настати відімкнення споживачів у європейських країнах.
Українські підземні сховища газу вичерпують свої запаси в міру того, як країна намагається забезпечити внутрішній попит. Крім того, невідомо, чи Україна має у своєму розпорядженні 4,2 мільярда доларів для того, щоб закачати понад 19 мільярдів кубометрів газу перед початком зими.
Хоча «Газпром» підтвердив, що отримав від Києва 647 мільйонів доларів за постачання газу в травні, але офіційні особи в Брюсселі говорять, що це дасть Україні лише короткий перепочинок перед тим, як надійде новий рахунок на початку липня. А підготовка до зими ледь розпочалася.
Росія тим часом раз у раз повторює, що Україні бракує грошей для оплати рахунків і постраждати від цього може Європа.
Відзначаючи ключову роль, яку відіграють підземні сховища України у забезпеченні безперебійного транзиту газу, Путін у листі до Баррозу запропонував, щоб Росія і ЄС створили «пул» для надання Україні кредиту.
Вслід за листом відбулася серія телефонних розмов між Путіним і Баррозу. У вівторок команда із зовнішньої політики ЄС, що складається з чиновників і газових експертів, вирушила до Києва і Москви для вивчення можливих варіантів вирішення проблеми.
Зайве говорити про те, що будь-які перебої у поставках українським маршрутом можуть заподіяти шкоди ЄС. Із чверті того газу, що ЄС отримує з Росії, транзит через Україну складає 80%.
Грошей бракує також і Росії, і ЄС
Глобальний фінансовий спад означає, що грошей бракує не тільки для України, а й так само і для Росії, і Євросоюзу. Ïх насправді так мало, що не виключено, що у майбутніх стосунках із Україною Брюссель може поставити фінансові розрахунки вище, ніж геостратегічні, а це означало б, що європейських кредитів для Києва не буде.
Документ, підготовлений чеським ротаційним керівництвом у ЄС для обговорення на засіданні Ради міністрів енергетики ЄС в Люксембурзі, що відбудеться у п'ятницю (12 червня), і який бачив кореспондент Радіо Свобода, говорить про це відкрито і різко.
У документі стверджується, що, оскільки ЄС вже має зобов’язуючі контракти, котрі гарантують постачання газу на своїх кордонах, він не повинен відповідати на прохання «заплатити двічі». Він також застерігає від «короткострокових полагоджень нашвидкуруч» і радить ЄС дійти спільної позиції і готуватися до переходу на альтернативні види палива, коли це буде необхідно.
За власним визнанням, ЄС опинився між Україною, що не має грошей, та необхідністю забезпечити надходження російського газу, що є «життєво необхідним» для третини країн-членів. І раннє попередження Москви виглядає, швидше, як випереджувальна спроба перекласти провину.
На початку свого листа прем’єр Росії Володимир Путін згадав про «дух і букву» механізму раннього попередження між Росією та ЄС, створеного в 2007 році для запобігання енергетичного відімкнення шляхом моніторингу енергопостачання з Росії.
Цей механізм, однак, не зміг запобігти кризі у січні цього року. А керівництво ЄС, яке прагнуло модернізувати цю угоду на Хабаровському саміті з Росією минулого місяця, повернулося ні з чим.
(Брюссель – Прага – Київ)
Українські підземні сховища газу вичерпують свої запаси в міру того, як країна намагається забезпечити внутрішній попит. Крім того, невідомо, чи Україна має у своєму розпорядженні 4,2 мільярда доларів для того, щоб закачати понад 19 мільярдів кубометрів газу перед початком зими.
Хоча «Газпром» підтвердив, що отримав від Києва 647 мільйонів доларів за постачання газу в травні, але офіційні особи в Брюсселі говорять, що це дасть Україні лише короткий перепочинок перед тим, як надійде новий рахунок на початку липня. А підготовка до зими ледь розпочалася.
Росія тим часом раз у раз повторює, що Україні бракує грошей для оплати рахунків і постраждати від цього може Європа.
Відзначаючи ключову роль, яку відіграють підземні сховища України у забезпеченні безперебійного транзиту газу, Путін у листі до Баррозу запропонував, щоб Росія і ЄС створили «пул» для надання Україні кредиту.
Вслід за листом відбулася серія телефонних розмов між Путіним і Баррозу. У вівторок команда із зовнішньої політики ЄС, що складається з чиновників і газових експертів, вирушила до Києва і Москви для вивчення можливих варіантів вирішення проблеми.
Зайве говорити про те, що будь-які перебої у поставках українським маршрутом можуть заподіяти шкоди ЄС. Із чверті того газу, що ЄС отримує з Росії, транзит через Україну складає 80%.
Грошей бракує також і Росії, і ЄС
Глобальний фінансовий спад означає, що грошей бракує не тільки для України, а й так само і для Росії, і Євросоюзу. Ïх насправді так мало, що не виключено, що у майбутніх стосунках із Україною Брюссель може поставити фінансові розрахунки вище, ніж геостратегічні, а це означало б, що європейських кредитів для Києва не буде.
Документ, підготовлений чеським ротаційним керівництвом у ЄС для обговорення на засіданні Ради міністрів енергетики ЄС в Люксембурзі, що відбудеться у п'ятницю (12 червня), і який бачив кореспондент Радіо Свобода, говорить про це відкрито і різко.
У документі стверджується, що, оскільки ЄС вже має зобов’язуючі контракти, котрі гарантують постачання газу на своїх кордонах, він не повинен відповідати на прохання «заплатити двічі». Він також застерігає від «короткострокових полагоджень нашвидкуруч» і радить ЄС дійти спільної позиції і готуватися до переходу на альтернативні види палива, коли це буде необхідно.
За власним визнанням, ЄС опинився між Україною, що не має грошей, та необхідністю забезпечити надходження російського газу, що є «життєво необхідним» для третини країн-членів. І раннє попередження Москви виглядає, швидше, як випереджувальна спроба перекласти провину.
На початку свого листа прем’єр Росії Володимир Путін згадав про «дух і букву» механізму раннього попередження між Росією та ЄС, створеного в 2007 році для запобігання енергетичного відімкнення шляхом моніторингу енергопостачання з Росії.
Цей механізм, однак, не зміг запобігти кризі у січні цього року. А керівництво ЄС, яке прагнуло модернізувати цю угоду на Хабаровському саміті з Росією минулого місяця, повернулося ні з чим.
(Брюссель – Прага – Київ)
