Кабінет Міністрів списав «Нафтогазу» боргів на суму 20 мільярдів гривень. І ще більш, ніж на 14 мільярдів компанії була надана розстрочка. Про це йдеться у звіті Рахункової палати за підсумками аудиту фінансово-економічної діяльності НАКу протягом 2006-08 років. Окрім цього, на компенсацію різниці між закупівлею і продажем природного газу із державного бюджету було виділено майже 9 мільярдів гривень.
Упродовж трьох років валовий оббіг коштів НАКу перевищив 150 мільярдів гривень, а чистий прибуток становив понад 16 мільярдів. Разом з тим, фахівці Рахункової палати стверджують, що за останні 2 роки резерв «сумнівних» боргів «Нафтогазу» зріс у 15 разів. А кредиторська заборгованість сьогодні становить близько 35 мільярдів гривень. Але, перебуваючи у сумнівному стані, компанія витрачала мільйони гривень на благодійництво, спонсорство та інші непередбачені виплати. Утім, протягом трьох останніх років НАК не перерахував ні копійки дивідендів до держбюджету.
Хто списував борги?
У «Нафтогазі» ж звинувачення Рахункової палати відкидають, і в свою чергу звинувачують її у маніпуляції бухгалтерськими даними. Що ж стосується списання боргів компанії, то радник Прем’єра Юлії Тимошенко з енергетичних питань Олександр Гудима зазначає, що фахівці мали б конкретно розписати, який уряд і що робив. А розстрочка, яку надав нинішній Кабінет Міністів на сплату ПДВ за газ, викуплений у «Газпрому», як борг компанії «РосУкрЕнерго», на переконання пана Гудими, є абсолютно виправданою.
«Та пропозиція, яку критикує Рахункова палата, що уряд пропонує відтермінувати сплату податків «Нафтогазу», то це є легальним кроком, – каже Олександр Гудима. – Всі уряди щось списували. Рахункова палата не мала б займатися огульною критикою двох урядів, які були. Вона мала б наводити конкретні речі, що за такі конкретні списання, потрібно нести кримінальну відповідальність».
Представники ж попереднього уряду заперечують списання боргів «Нафтогазу». Регіонал Юрій Бойко, який у 2006-2007 роках був міністром палива та енергетики, заявив Радіо Свобода: «Не списували ми боргів, і взагалі, у нас не було такої практики списання боргів».
Медведєв гіперболізує
Між тим, сьогодні спостерігається чергове загострення українсько-російських газових стосунків. Стосується це оплати палива, яке «Нафтогаз» повинен закачати у підземні сховища. За словами російського Президента Дмитра Медведєва йдеться про 19,5 мільярдів кубів, на що необхідно 4 мільярди доларів. У «Нафтогазі» поки що ситуацію не коментують. Однак, за словами Олександра Гудими, говорячи про такі об’єми, російська сторона згущає фарби. Зважаючи на падіння споживання газу, і московські домовленості Тимошенко-Путіна, наразі йдеться про вдвічі менші об’єми.
«Українські підземні сховища газу вміщують 30 мільярдів кубів газу. Станом на сьогодні у нас все ще є запас у 18 мільярдів кубів. Тобто, для того, щоб повністю заповнити сховища, це максимум 12 мільярдів кубів. Росіяни згущають фарби. Є падіння споживання, і ми не виконуємо ті угоди, які ми підписали у січні», – зауважив Олександр Гудима.
Однак, якщо сума, що її «Нафтогаз» матиме сплатити «Газпрому» навіть буде вдвічі меншою, ніж говорить російська сторона, де взяти ці кошти? За словами Олександра Гудими, уряд сподівається отримати кредит, якщо не від однієї Росії, то частину від Росії, а частину від Європейського Союзу.
Небезпека є, але в іншому?
Між тим, координатор із питань реалізації Меморандуму Україна-ЄС у сфері енергетики Олександр Тодійчук зазначає, якщо Україна не закачає цей газ, ніяких юридичних наслідків не буде.
«Україна не має зобов’язань щодо закачування газу у підземні сховища. Немає проблем юридичного характеру, пов’язаних із цим», – запевняє Тодійчук.
Нинішні заяви Росії, на думку Олександра Тодійчука, пов’язані, по-перше, із намаганням продати газ, поки його ціна є високою, а по-друге, знову показати Європейському Союзу, що Україна є ненадійним транзитером, таким чином переконати європейців у необхідності будувати обхідні маршрути.
Одначе, експерти звертають увагу на інше питання, яке може стати бомбою сповільненої дії. А саме, московські домовленості Тимошенко та Путіна про скорочення обсягів споживання газу. Якщо це не задокументовано, то у Росії лишаються юридичні підстави штрафувати Україну. І це, на переконання фахівців, потрібно владнати протягом літа. Якщо ж ні, не виключено, що вже восени на адресу України лунатимуть нові звинувачення, і висуватимуться нові претензії.
(Київ – Прага)
Упродовж трьох років валовий оббіг коштів НАКу перевищив 150 мільярдів гривень, а чистий прибуток становив понад 16 мільярдів. Разом з тим, фахівці Рахункової палати стверджують, що за останні 2 роки резерв «сумнівних» боргів «Нафтогазу» зріс у 15 разів. А кредиторська заборгованість сьогодні становить близько 35 мільярдів гривень. Але, перебуваючи у сумнівному стані, компанія витрачала мільйони гривень на благодійництво, спонсорство та інші непередбачені виплати. Утім, протягом трьох останніх років НАК не перерахував ні копійки дивідендів до держбюджету.
Хто списував борги?
У «Нафтогазі» ж звинувачення Рахункової палати відкидають, і в свою чергу звинувачують її у маніпуляції бухгалтерськими даними. Що ж стосується списання боргів компанії, то радник Прем’єра Юлії Тимошенко з енергетичних питань Олександр Гудима зазначає, що фахівці мали б конкретно розписати, який уряд і що робив. А розстрочка, яку надав нинішній Кабінет Міністів на сплату ПДВ за газ, викуплений у «Газпрому», як борг компанії «РосУкрЕнерго», на переконання пана Гудими, є абсолютно виправданою.
«Та пропозиція, яку критикує Рахункова палата, що уряд пропонує відтермінувати сплату податків «Нафтогазу», то це є легальним кроком, – каже Олександр Гудима. – Всі уряди щось списували. Рахункова палата не мала б займатися огульною критикою двох урядів, які були. Вона мала б наводити конкретні речі, що за такі конкретні списання, потрібно нести кримінальну відповідальність».
Представники ж попереднього уряду заперечують списання боргів «Нафтогазу». Регіонал Юрій Бойко, який у 2006-2007 роках був міністром палива та енергетики, заявив Радіо Свобода: «Не списували ми боргів, і взагалі, у нас не було такої практики списання боргів».
Медведєв гіперболізує
Між тим, сьогодні спостерігається чергове загострення українсько-російських газових стосунків. Стосується це оплати палива, яке «Нафтогаз» повинен закачати у підземні сховища. За словами російського Президента Дмитра Медведєва йдеться про 19,5 мільярдів кубів, на що необхідно 4 мільярди доларів. У «Нафтогазі» поки що ситуацію не коментують. Однак, за словами Олександра Гудими, говорячи про такі об’єми, російська сторона згущає фарби. Зважаючи на падіння споживання газу, і московські домовленості Тимошенко-Путіна, наразі йдеться про вдвічі менші об’єми.
«Українські підземні сховища газу вміщують 30 мільярдів кубів газу. Станом на сьогодні у нас все ще є запас у 18 мільярдів кубів. Тобто, для того, щоб повністю заповнити сховища, це максимум 12 мільярдів кубів. Росіяни згущають фарби. Є падіння споживання, і ми не виконуємо ті угоди, які ми підписали у січні», – зауважив Олександр Гудима.
Однак, якщо сума, що її «Нафтогаз» матиме сплатити «Газпрому» навіть буде вдвічі меншою, ніж говорить російська сторона, де взяти ці кошти? За словами Олександра Гудими, уряд сподівається отримати кредит, якщо не від однієї Росії, то частину від Росії, а частину від Європейського Союзу.
Небезпека є, але в іншому?
Між тим, координатор із питань реалізації Меморандуму Україна-ЄС у сфері енергетики Олександр Тодійчук зазначає, якщо Україна не закачає цей газ, ніяких юридичних наслідків не буде.
«Україна не має зобов’язань щодо закачування газу у підземні сховища. Немає проблем юридичного характеру, пов’язаних із цим», – запевняє Тодійчук.
Нинішні заяви Росії, на думку Олександра Тодійчука, пов’язані, по-перше, із намаганням продати газ, поки його ціна є високою, а по-друге, знову показати Європейському Союзу, що Україна є ненадійним транзитером, таким чином переконати європейців у необхідності будувати обхідні маршрути.
Одначе, експерти звертають увагу на інше питання, яке може стати бомбою сповільненої дії. А саме, московські домовленості Тимошенко та Путіна про скорочення обсягів споживання газу. Якщо це не задокументовано, то у Росії лишаються юридичні підстави штрафувати Україну. І це, на переконання фахівців, потрібно владнати протягом літа. Якщо ж ні, не виключено, що вже восени на адресу України лунатимуть нові звинувачення, і висуватимуться нові претензії.
(Київ – Прага)
