На початку минулого тижня антимонопольний комітет Росії постановив, що «Газпром» має дати можливість іншим російським експортерам газу користуватися експортними трубопроводами «Газпрому». Відомий експерт з Оксфордського Інституту Енергетичних Досліджень Джонатан Стерн вважає, що йдеться про рішення на найвищому рівні, оскільки прем’єр-міністр Володимир Путін не задоволений керівництвом «Газпрому».
«Це давня історія. Путін та віце-прем’єр Ігор Сєчін вважають, що «Газпром» обмежує незалежне виробництво. І це справді так, бо через падіння попиту «Газпром» опинився з величезними надлишками газу і намагається обмежити всі джерела постачання», – вважає Стерн.
Не у всьому винна криза
Але, як зауважує італійський експерт з питань енергоносіїв Федеріко Бордонаро, «Газпром» не може покладати всю вину за свої проблеми на світову економічну кризу. Багато в чому він створив свої проблеми сам, говорить італійський експерт.
«Протягом останніх трьох років, замість того, щоб інвестувати в інновації, технічну підтримку, замість того, щоб запровадити прозорішу політику, «Газпром» робив інші речі. Вони купували інші компанії, розросталися, укладали контракти, які не завжди були дуже прозорими. Вони втратили репутацію, коли почали погрожувати кризою і розпочали російсько-українську газову війну на початку року», – каже Бордонаро.
У результаті цієї політики, говорить експерт, «Газпром» опинився з 4-ма мільярдами доларів боргу і невирішеними завданнями: як, наприклад, ремонт застарілих магістральних газогонів.
Також «Газпром» постраждав через власний поганий розрахунок, коли домовився купувати газ у центральноазіатських країн за так званою «європейською ціною». Минулого року ціна газу зростала, і те, що було «європейською ціною» минулого року, цього року обіцяє впасти вдвічі. Тобто, вже нині «Газпром» втрачає по сотні доларів на кожній тисячі кубометрів газу, а до кінця року його втрати можуть сягнути 200 доларів на тисячу кубометрів.
У результаті, як говорить Джонатан Стерн, Росія намагається змінити умови вже укладених контрактів, і природно, що лідерам Туркменистану, Казахстану чи Узбекистану це не подобається.
(Прага - Київ)
«Це давня історія. Путін та віце-прем’єр Ігор Сєчін вважають, що «Газпром» обмежує незалежне виробництво. І це справді так, бо через падіння попиту «Газпром» опинився з величезними надлишками газу і намагається обмежити всі джерела постачання», – вважає Стерн.
Не у всьому винна криза
Але, як зауважує італійський експерт з питань енергоносіїв Федеріко Бордонаро, «Газпром» не може покладати всю вину за свої проблеми на світову економічну кризу. Багато в чому він створив свої проблеми сам, говорить італійський експерт.
«Протягом останніх трьох років, замість того, щоб інвестувати в інновації, технічну підтримку, замість того, щоб запровадити прозорішу політику, «Газпром» робив інші речі. Вони купували інші компанії, розросталися, укладали контракти, які не завжди були дуже прозорими. Вони втратили репутацію, коли почали погрожувати кризою і розпочали російсько-українську газову війну на початку року», – каже Бордонаро.
У результаті цієї політики, говорить експерт, «Газпром» опинився з 4-ма мільярдами доларів боргу і невирішеними завданнями: як, наприклад, ремонт застарілих магістральних газогонів.
Також «Газпром» постраждав через власний поганий розрахунок, коли домовився купувати газ у центральноазіатських країн за так званою «європейською ціною». Минулого року ціна газу зростала, і те, що було «європейською ціною» минулого року, цього року обіцяє впасти вдвічі. Тобто, вже нині «Газпром» втрачає по сотні доларів на кожній тисячі кубометрів газу, а до кінця року його втрати можуть сягнути 200 доларів на тисячу кубометрів.
У результаті, як говорить Джонатан Стерн, Росія намагається змінити умови вже укладених контрактів, і природно, що лідерам Туркменистану, Казахстану чи Узбекистану це не подобається.
(Прага - Київ)