Хоча Україна сама має непрості відносини з Румунією – варто лише згадати суд щодо шельфу біля острова Зміїний і недавню висилку Румунією українських військових аташе – у Києві вважають останню заяву президента Молдови надто емоційною. Хоча деякі побоювання в Україні таки поділяють.
Виступаючи з телезверненням, президент Володимир Воронін наголосив, що політика Румунії шкодить не лише молдаванам, але й українцям. «Провокаційні дії під прикриттям патріотизму завдають безсумнівної шкоди і національним інтересам України, і її територіальній цілісності, підштовхуючи, таким чином, весь регіон до загрози небезпечної балканізації», – заявив президент Молдови.
Румунським паспортом по молдовській візі
Президент Молдови каже, що масові заворушення в його країні були спровоковані за активної участі Румунії. Кишинів вислав румунського посла і запровадив візи для румунських громадян.
Натомість президент Румунії Траян Бесеску оголосив, що його країна спростить набуття румунського громадянства для молдаван. «Ми не допустимо появи нової залізної завіси на [прикордонній між двома країнами] річці Прут», – виголосив президент Румунії.
За даними румунської влади, посольство Румунії в Кишиневі за останні роки отримало вже 650 тисяч заявок на румунське громадянство, а невдовзі їхня кількість може зрости до мільйона. Це чверть населення Молдови. Фактично йдеться про те, що Румунія готова надати громадянство будь-якому, у кого хоча б хтось із бабусь чи дідусів мав румунське громадянство. А це не так складно, коли врахувати, що практично вся територія Молдови, за винятком хіба Придністров’я, до 1940 року, а потім під час Другої світової війни була частиною Румунії.
«Паспортизація» по-буковинському
Ця ситуація є актуальною і для України. Адже до того ж 1940 року, а потім знову під час Другої світової війни й окупації Румунією своїх колишніх земель, і Чернівецька область (історична Північна Буковина) та південь Одеської (Буджак) входили до складу Румунії. І всупереч законові, що, як правило, забороняє українцям подвійне громадянство, дехто з українських громадян отримує паспорти Румунії.
«Звичайно, це проблема, яку треба розглядати в контексті національної безпеки, – коментує ситуацію голова підкомітету з питань євроінтеграції та євроатлантичного співробітництва парламентського комітету у закордонних справах Андрій Шкіль. – Поки це торкається окремих громадян – це одне, а коли йдеться про групу населення, то це вже привід для серозного занепокоєння. В Одеській області ця проблема менш відчутна, в Чернівецькій відчутніша, щодо видачі румунських паспортів».
Різні погляди на «придністровський трикутник»
Українські політики вважають заяву президента Молдови надто емоційною та різкою. Проте вони поділяють деякі його побоювання.
«Молдові треба розібратися зі своїми питаннями, а Україна розбереться зі своїми, – коментує заяву молдовського президента Сергій Гриневецький, перший заступник голови парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони (кілька років він був головою Одеської облдержадміністрації). – Але, якщо говорити по суті, то, звичайно, ми відчуваємо, що політика Румунії відносно України багато в чому є прагматично твердою».
Проте Сергій Гриневецький впевнений, що проблема «балканізації» південно-західним регіонам України наразі не загрожує. «Ті заморожені конфлікти, що є довкола чорноморського регіону, звичайно, створюють певну напруженість, – каже він. – Але говорити про «балканізацію», на мою думку, було б перебільшенням».
Натомість експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер вважає, що закиди на адресу Бухареста здебільшого безпідставні.
«Країна-член НАТО в принципі не може зазіхати на суверенітет і територіальну цілісність будь-якої іншої країни, – каже вона. – Я думаю, що цього цілком достатньо, щоб усерйоз не розглядати аргументи президента Молдови».
Що ж до українських політиків, які займаються питаннями національної безпеки, то вони впевнені: проблема не стільки в агресивній політиці сусідів, скільки в слабкості української влади, яка не спроможна адекватно відстоювати власні національні інтереси.
(Київ – Прага)
Виступаючи з телезверненням, президент Володимир Воронін наголосив, що політика Румунії шкодить не лише молдаванам, але й українцям. «Провокаційні дії під прикриттям патріотизму завдають безсумнівної шкоди і національним інтересам України, і її територіальній цілісності, підштовхуючи, таким чином, весь регіон до загрози небезпечної балканізації», – заявив президент Молдови.
Румунським паспортом по молдовській візі
Президент Молдови каже, що масові заворушення в його країні були спровоковані за активної участі Румунії. Кишинів вислав румунського посла і запровадив візи для румунських громадян.
Натомість президент Румунії Траян Бесеску оголосив, що його країна спростить набуття румунського громадянства для молдаван. «Ми не допустимо появи нової залізної завіси на [прикордонній між двома країнами] річці Прут», – виголосив президент Румунії.
За даними румунської влади, посольство Румунії в Кишиневі за останні роки отримало вже 650 тисяч заявок на румунське громадянство, а невдовзі їхня кількість може зрости до мільйона. Це чверть населення Молдови. Фактично йдеться про те, що Румунія готова надати громадянство будь-якому, у кого хоча б хтось із бабусь чи дідусів мав румунське громадянство. А це не так складно, коли врахувати, що практично вся територія Молдови, за винятком хіба Придністров’я, до 1940 року, а потім під час Другої світової війни була частиною Румунії.
«Паспортизація» по-буковинському
Ця ситуація є актуальною і для України. Адже до того ж 1940 року, а потім знову під час Другої світової війни й окупації Румунією своїх колишніх земель, і Чернівецька область (історична Північна Буковина) та південь Одеської (Буджак) входили до складу Румунії. І всупереч законові, що, як правило, забороняє українцям подвійне громадянство, дехто з українських громадян отримує паспорти Румунії.
«Звичайно, це проблема, яку треба розглядати в контексті національної безпеки, – коментує ситуацію голова підкомітету з питань євроінтеграції та євроатлантичного співробітництва парламентського комітету у закордонних справах Андрій Шкіль. – Поки це торкається окремих громадян – це одне, а коли йдеться про групу населення, то це вже привід для серозного занепокоєння. В Одеській області ця проблема менш відчутна, в Чернівецькій відчутніша, щодо видачі румунських паспортів».
Різні погляди на «придністровський трикутник»
Українські політики вважають заяву президента Молдови надто емоційною та різкою. Проте вони поділяють деякі його побоювання.
«Молдові треба розібратися зі своїми питаннями, а Україна розбереться зі своїми, – коментує заяву молдовського президента Сергій Гриневецький, перший заступник голови парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони (кілька років він був головою Одеської облдержадміністрації). – Але, якщо говорити по суті, то, звичайно, ми відчуваємо, що політика Румунії відносно України багато в чому є прагматично твердою».
Проте Сергій Гриневецький впевнений, що проблема «балканізації» південно-західним регіонам України наразі не загрожує. «Ті заморожені конфлікти, що є довкола чорноморського регіону, звичайно, створюють певну напруженість, – каже він. – Але говорити про «балканізацію», на мою думку, було б перебільшенням».
Натомість експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер вважає, що закиди на адресу Бухареста здебільшого безпідставні.
«Країна-член НАТО в принципі не може зазіхати на суверенітет і територіальну цілісність будь-якої іншої країни, – каже вона. – Я думаю, що цього цілком достатньо, щоб усерйоз не розглядати аргументи президента Молдови».
Що ж до українських політиків, які займаються питаннями національної безпеки, то вони впевнені: проблема не стільки в агресивній політиці сусідів, скільки в слабкості української влади, яка не спроможна адекватно відстоювати власні національні інтереси.
(Київ – Прага)
