(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Віталій Портников: Пане Нантой, скажіть, будь ласка, що все ж таки відбулося в Молдові цього тижня? Що це було: революція, масовий протест, провокація? Як це взагалі можна окреслити? Чи це поки що не піддається такому точному формулюванню?
Овазу Нантой (переклад): Це був комуністичний путч.
Було завчасно відомо, що такий результат, який було оголошено, викличе спонтанні масові акції протесту. Хочу наголосити, що ці акції протесту були абсолютно мирними ввечері 6 квітня і в першій половині 7 квітня.
Більше того, лідери опозиції були розгублені, їх просто не було там, на площі. Я там був і можу це підтвердити.
У ці ситуації комусь було вигідно організувати провокації і спровокувати акти вандалізму. У такій ситуації відразу виникає запитання: а хто виграв від цього?
Виграла, як вона вважає, правляча партія, котра відразу представила цю картину наступним чином. Всі опозиційні партії, всі (!) – державні злочинці, які спланували державний переворот, фінансований і інспірований з Румунії. Тобто, був визначений ворог внутрішній і ворог зовнішній.
Нічого нового. Ми це вже проходили 10 листопада 1989 року, коли Володимир Воронін був міністром внутрішніх справ радянської Молдавії. Тут ось такий сценарій.
- Пане Сергію, от якщо вже і комуністи молдавські оголосили, що Румунія є ворогом, і опозиція є заколотниками, і пан Нантой говорить, фактично кому вигідно. А вигідно це чинній владі. То, може, чинна влада сама це все й організувала?
Сергій Герасимчук: Такі припущення неодноразово вже виголошувалися різними експертами і в Молдові, і в Україні. Сьогодні ми з Вами чули порівняння з рейхстагом, з підпалом рейхстагу.
- Так, це було в румунських ЗМІ, таке порівняння.
Сергій Герасимчук: Дійсно, якщо дивитися, кому це вигідно, то складається враження, що в ситуації, що склалася, в ситуації, коли молдовські комуністи не дібрали 1 голосу, принаймні, такі результати офіційні, виголошені ЦВК Молдови, то коли вони не дібрали одного голосу для того, щоб обрати президента в парламенті, коли виявилася ситуація, в якій народ вийшов з протестами на вулиці, можна було зробити таку велику ставку.
Сергій ГерасимчукЯ не буду стверджувати, що її зробив президент Воронін, однак, напевне, знайшлися політичні сили, які зметикували, що заворушення, бійка будуть на користь тим політичним силам, які не відносять себе до опозиції або ж відносять себе до неї, але до поміркованої опозиції, які не причетні до цих заворушень.
Скажімо, крім комуністів, певні вигоди, я гадаю, могли б мати центристи Тарлева, які завжди себе позиціонували як альтернатива комуністам, з одного боку, і як альтернатива радикальним прорумунським правим силам.
- Пане Нантой, скажіть, будь ласка, а що далі?
От влада в такій жорсткій формі зараз реагує на те, що відбулося на площі Великих національних зборів у Кишиневі. Опозиція не виходить на мітинги і говорить, що вона взагалі ні до чого не причетна.
Яким буде політичний розвиток вашої країни внаслідок всіх цих подій тоді?
Овазу Нантой: Тут треба все-таки зачекати, допоки ми визначимося з результатом виборів.
Зараз опозиційні партії, які, як було оголошено, подолали 6% бар’єр, намагаються нервово перевірити результати виборів, що технічно дуже складно в ситуації, коли було оголошено, що їм лишень чотири дні дали на це.
Зараз вже деякі опозиційні партії вимагають продовжити цей термін, і вони жаліються на ЦВК, що не дають їм працювати зі списками виборців, де можуть дійсно бути порушення.
Скажу тільки одну фразу. Наш інститут проводив екзит-пол. За даними цього екзит-полу, комуністи собі домалювали ті 3-4%, які дозволяли їм з самого початку говорити про ті 62-63 мандати.
Тому найважчий наслідок восьмирічного правління Вороніна – це те, що втрачена довіра суспільства до державних інститутів. Тому все-таки треба зачекати того, які будуть оголошені результати.
Після цього почнуться різні варіанти прораховуватися залежно від того, скільки матиме правляча партія, скільки буде мати опозиція, не говорячи вже про те, що найгарячіші голови пропонують, щоб опозиція взагалі не брала мандата. У цьому випадку будуть оголошені повторні вибори.
- А Ви як вважаєте, пане Сергію, цими виборами все закінчується?
Тобто, дійсно, може, буде той варіант, який зараз запропонував пан Нантой, що будуть опозиціонери відмовлятися від своїх мандатів або вони не будуть голосувати за комуністичного кандидата на посаду президента і взагалі за жодного кандидата на посаду президента, і теж, за молдавською Конституцією, не може функціонувати парламент за таких умов.
Що ж тоді? Тоді виходить, що Молдова буде в такому глухому куті довічно?
Сергій Герасимчук: Навряд чи доводиться говорити про довічність такої ситуації. Але, як на мене, ситуація складається так, що перевибори у Молдові будуть, тому що нинішній формат парламенту, є дуже традиційне словосполучення для України: ми маємо недієздатний парламент у Молдові.
- Ми маємо недієздатний парламент в Україні вже скільки років? І нічого. Спокійно собі живемо і працюємо, як уміємо.
Сергій Герасимчук: Ну, як уміємо, а не так, як хотілося б.
Та все ж, мені здається, що дійсно комуністи не отримають більшості після перерахунку голосів, їм не вистачатиме 1-2 голосів, щоб обрати президента одноосібною.
У коаліцію з комуністами жодна політична сила не піде, тому що їх лякатиме досвід християнських демократів Юрія Рожки, який свого часу підтримав Компартію, за що отримав пост віце-спікера молдавського парламенту, але в результаті нинішніх виборів навіть не подолав прохідного бар’єру.
Після перевиборів є висока ймовірність, що комуністи зможуть навіть посилити свої позиції, з одного боку, з іншого боку, можливо, їх трохи розбавлять ті, так би мовити, центричні сили, які не пройшли в парламент під час нинішнього голосування.
- Отже, пане Нантой, можна сказати, що без нових парламентських виборів для стабілізації ситуації не обійтися? Чи, може, навпаки, щоб була стабілізація, комуністи зроблять все, щоб не відбулися нові вибори?
Овазу Нантой: Треба врахувати ще один дуже важливий фактор. А саме, є досить компетентні думки про те, що економіка Молдови на грані дефолту і в бюджеті грошей немає. Тому це може стати холодним душем для всього суспільства.
Комуністи, як ми говоримо, тримали на зубах молдавський лей, який здавався найстабільнішим ледь не в усьому світі, на що пішли резерви Національного банку, тому зараз говорити про розпуск парламенту і повторні вибори…
Мені здається, що все-таки дійдуть до якогось окремому варіанту, коли виборів повторних не буде, тому що це дійсно буде катастрофа для країни, з якої я не знаю, який взагалі буде вихід…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Віталій Портников: Пане Нантой, скажіть, будь ласка, що все ж таки відбулося в Молдові цього тижня? Що це було: революція, масовий протест, провокація? Як це взагалі можна окреслити? Чи це поки що не піддається такому точному формулюванню?
Овазу Нантой (переклад): Це був комуністичний путч.
Овазу Нантой: Це був комуністичний путч.
Було завчасно відомо, що такий результат, який було оголошено, викличе спонтанні масові акції протесту. Хочу наголосити, що ці акції протесту були абсолютно мирними ввечері 6 квітня і в першій половині 7 квітня.
Більше того, лідери опозиції були розгублені, їх просто не було там, на площі. Я там був і можу це підтвердити.
У ці ситуації комусь було вигідно організувати провокації і спровокувати акти вандалізму. У такій ситуації відразу виникає запитання: а хто виграв від цього?
Виграла, як вона вважає, правляча партія, котра відразу представила цю картину наступним чином. Всі опозиційні партії, всі (!) – державні злочинці, які спланували державний переворот, фінансований і інспірований з Румунії. Тобто, був визначений ворог внутрішній і ворог зовнішній.
Нічого нового. Ми це вже проходили 10 листопада 1989 року, коли Володимир Воронін був міністром внутрішніх справ радянської Молдавії. Тут ось такий сценарій.
- Пане Сергію, от якщо вже і комуністи молдавські оголосили, що Румунія є ворогом, і опозиція є заколотниками, і пан Нантой говорить, фактично кому вигідно. А вигідно це чинній владі. То, може, чинна влада сама це все й організувала?
Сергій Герасимчук: Такі припущення неодноразово вже виголошувалися різними експертами і в Молдові, і в Україні. Сьогодні ми з Вами чули порівняння з рейхстагом, з підпалом рейхстагу.
- Так, це було в румунських ЗМІ, таке порівняння.
Сергій Герасимчук: Дійсно, якщо дивитися, кому це вигідно, то складається враження, що в ситуації, що склалася, в ситуації, коли молдовські комуністи не дібрали 1 голосу, принаймні, такі результати офіційні, виголошені ЦВК Молдови, то коли вони не дібрали одного голосу для того, щоб обрати президента в парламенті, коли виявилася ситуація, в якій народ вийшов з протестами на вулиці, можна було зробити таку велику ставку.
Скажімо, крім комуністів, певні вигоди, я гадаю, могли б мати центристи Тарлева, які завжди себе позиціонували як альтернатива комуністам, з одного боку, і як альтернатива радикальним прорумунським правим силам.
- Пане Нантой, скажіть, будь ласка, а що далі?
От влада в такій жорсткій формі зараз реагує на те, що відбулося на площі Великих національних зборів у Кишиневі. Опозиція не виходить на мітинги і говорить, що вона взагалі ні до чого не причетна.
Яким буде політичний розвиток вашої країни внаслідок всіх цих подій тоді?
Овазу Нантой: Тут треба все-таки зачекати, допоки ми визначимося з результатом виборів.
Зараз опозиційні партії, які, як було оголошено, подолали 6% бар’єр, намагаються нервово перевірити результати виборів, що технічно дуже складно в ситуації, коли було оголошено, що їм лишень чотири дні дали на це.
Зараз вже деякі опозиційні партії вимагають продовжити цей термін, і вони жаліються на ЦВК, що не дають їм працювати зі списками виборців, де можуть дійсно бути порушення.
Скажу тільки одну фразу. Наш інститут проводив екзит-пол. За даними цього екзит-полу, комуністи собі домалювали ті 3-4%, які дозволяли їм з самого початку говорити про ті 62-63 мандати.
Овазу Нантой: Наш інститут проводив екзит-пол. За даними цього екзит-полу, комуністи собі домалювали ті 3-4%, які дозволяли їм з самого початку говорити про ті 62-63 мандати.
Тому найважчий наслідок восьмирічного правління Вороніна – це те, що втрачена довіра суспільства до державних інститутів. Тому все-таки треба зачекати того, які будуть оголошені результати.
Після цього почнуться різні варіанти прораховуватися залежно від того, скільки матиме правляча партія, скільки буде мати опозиція, не говорячи вже про те, що найгарячіші голови пропонують, щоб опозиція взагалі не брала мандата. У цьому випадку будуть оголошені повторні вибори.
- А Ви як вважаєте, пане Сергію, цими виборами все закінчується?
Тобто, дійсно, може, буде той варіант, який зараз запропонував пан Нантой, що будуть опозиціонери відмовлятися від своїх мандатів або вони не будуть голосувати за комуністичного кандидата на посаду президента і взагалі за жодного кандидата на посаду президента, і теж, за молдавською Конституцією, не може функціонувати парламент за таких умов.
Що ж тоді? Тоді виходить, що Молдова буде в такому глухому куті довічно?
Сергій Герасимчук: Навряд чи доводиться говорити про довічність такої ситуації. Але, як на мене, ситуація складається так, що перевибори у Молдові будуть, тому що нинішній формат парламенту, є дуже традиційне словосполучення для України: ми маємо недієздатний парламент у Молдові.
- Ми маємо недієздатний парламент в Україні вже скільки років? І нічого. Спокійно собі живемо і працюємо, як уміємо.
Сергій Герасимчук: Ну, як уміємо, а не так, як хотілося б.
Та все ж, мені здається, що дійсно комуністи не отримають більшості після перерахунку голосів, їм не вистачатиме 1-2 голосів, щоб обрати президента одноосібною.
У коаліцію з комуністами жодна політична сила не піде, тому що їх лякатиме досвід християнських демократів Юрія Рожки, який свого часу підтримав Компартію, за що отримав пост віце-спікера молдавського парламенту, але в результаті нинішніх виборів навіть не подолав прохідного бар’єру.
Сергій Герасимчук: Після перевиборів є висока ймовірність, що комуністи зможуть навіть посилити свої позиції, з одного боку, з іншого боку, можливо, їх трохи розбавлять ті, так би мовити, центричні сили, які не пройшли в парламент під час нинішнього голосування.
Після перевиборів є висока ймовірність, що комуністи зможуть навіть посилити свої позиції, з одного боку, з іншого боку, можливо, їх трохи розбавлять ті, так би мовити, центричні сили, які не пройшли в парламент під час нинішнього голосування.
- Отже, пане Нантой, можна сказати, що без нових парламентських виборів для стабілізації ситуації не обійтися? Чи, може, навпаки, щоб була стабілізація, комуністи зроблять все, щоб не відбулися нові вибори?
Овазу Нантой: Треба врахувати ще один дуже важливий фактор. А саме, є досить компетентні думки про те, що економіка Молдови на грані дефолту і в бюджеті грошей немає. Тому це може стати холодним душем для всього суспільства.
Комуністи, як ми говоримо, тримали на зубах молдавський лей, який здавався найстабільнішим ледь не в усьому світі, на що пішли резерви Національного банку, тому зараз говорити про розпуск парламенту і повторні вибори…
Овазу Нантой: Економіка Молдови знаходиться на грані дефолту і в бюджеті грошей немає. Комуністи тримали на зубах молдавський лей, який здавався найстабільнішим ледь не в усьому світі, на що пішли резерви Національного банку, тому зараз говорити про розпуск парламенту і повторні вибори…
Мені здається, що все-таки дійдуть до якогось окремому варіанту, коли виборів повторних не буде, тому що це дійсно буде катастрофа для країни, з якої я не знаю, який взагалі буде вихід…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
