Україна першою в світі усвідомила необхідність запровадження ґендерної програми порятунку чоловіків – стверджують у Фонді Народонаселення ООН. Бо поки скрізь, під захистом ґендерних прав найперше розуміють відстоювання прав жінок, перед Україною постала нагальна потреба – захищати чоловіків.
Хронологічний збіг економічної та демографічної кризи, пияцтво та наркоманія, важка праця та недостатній для самовдосконалення культурно-освітній рівень роблять чоловіків основними заручники хвороб та передчасної смерті.
У найпродуктивніший віковий проміжок – від 28 до 46 років –чоловіча смертність перевищує жіночу у чотири рази. І 90% усіх випадків самогубств чинять теж чоловіки.
А криза наразі посилює цю тенденцію, – вважає голова парламентського Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Олег Зарубінський.
Криза б’є і по багатих і по бідних
В Україні чоловіки є керівниками більшості підприємств середнього та великого бізнесу. Тому саме на них ліг непосильний тягар виплати кредитів при рекордній девальвації гривні та збереження відповідальності перед партнерами та власними родинами.
Чоловіки переважають зараз і серед тих, кого звільнили з роботи. Адже їх більшість серед працівників шкідливих й важких виробництв, що скоротили виробництво під тиском світової кризи.
Втрата ролі «годувальника сім’ї» тяжко б’є по самооцінці, призводить до депресії й стимулує сімейні чвари.
Цілком зрозуміла потреба у позитивних емоціях підштовхує чоловіків до споживання алкоголю, позашлюбних статевих стосунків чи спілкування з сумнівними компаніями.
Чоловіки віддаляються від родини і «опускаються».
Згубний вплив соціально-економічних катаклізмів на чоловіків показала ще криза 90-х. Учені простежили це на конкретних цифрах.
Через деякий час стало очевидно, що під час кризи українські чоловіки почали інтенсивно вимирати. Третина хлопців, які досягли працездатного віку, не дожили до пенсії, – розповідає Олексій Позняк, завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ.
Але у 90-х, наголошує Олексій Позняк, у людей був шанс знайти роботу за кордоном, тепер же, в умовах світової кризи – цієї можливості для більшості немає. Ринок низькокваліфікованої праці займуть власні безробітні, а емігрантам залишиться лише вузька ніша – сеперфахівців. Корпорації потребували геніїв і суперфахівців у всі часи, а у кризові й поготів.
Але більшості безробітних треба шукати можливості заробляти на життя у себе на батьківщині.
Чоловіки важке піднімають, але довго не втримують
Швидко пристосовуватися до нових обставин чоловікам заважають не лише статеві психологічні особливості, а й стереотипи виховання. Засвоєне з дитинства «чоловіки не плачуть» стає перепоною для вільного виявлення емоцій і призводить до інсультів та інфарктів.
Стеретипне трактування мужності та сміливості, як здатності ризикувати, штовхає хлопців до екстриму, а то й до здійснення злочинів. Лише тих хто засуджений до довічного ув’язнення в Україні зараз 1, 5 тисячі. І це чоловіки.
Налаштованість на швидкий результат заважає чоловікам наполегливо вчитися й поступально далати кар’єрні щаблі.
А велика залежність від оцінки оточуючих не дозволяє просити про допомогу, звертатися до Центрів зайнятості й перевчатися у зрілому віці, змінюючи професію.
Це і не лише це робить чоловіків надзвичайно вразливими.
Вихід у рівноправному партнерстві
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова довгі роки вивчає вплив соціальних факторів на населення. Вона підтверджує, що українські чоловіки наразі у дуже складному становищі.
Щоб кардинально покращити ситуацію треба міняти законодавство, систему виховання хлопчиків і дівчаток та суспільні стереотипи. Але це процес довгий, а рятувати чоловіків потрібно вже зараз.
На думку Елли Лібанової – зараз головне, щоб і чоловіки і жінки зрозуміли, що глобальні цивілізаційні процеси відкинули у минуле старий поділ «життєвих справ» на чоловічі і жіночі.
Щоб вижити, чоловіки мають зрозуміти, що жінка є їхнім рівноправним партнером. Це мають зрозуміти і самі жінки. Тоді ситуація значно покращиться і в родинах і у суспільстві в цілому.
Світова статистика невблаганна. Не лише українським чоловікам, а усьому земному чоловіцтву доведеться змиритися з тим, що 80-90% робочих місць у 21 столітті займуть жінки.
Це означає, що чоловіки зможуть себе реалізовувати в інших надзвичайно важливих сферах. У творчості, подорожах чи, наприклад, у вихованні дітей... Саме ця справа, як показують дослідження, у рази зменшує ризик інфаркту.
Хронологічний збіг економічної та демографічної кризи, пияцтво та наркоманія, важка праця та недостатній для самовдосконалення культурно-освітній рівень роблять чоловіків основними заручники хвороб та передчасної смерті.
У найпродуктивніший віковий проміжок – від 28 до 46 років –чоловіча смертність перевищує жіночу у чотири рази. І 90% усіх випадків самогубств чинять теж чоловіки.
А криза наразі посилює цю тенденцію, – вважає голова парламентського Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Олег Зарубінський.
Криза б’є і по багатих і по бідних
В Україні чоловіки є керівниками більшості підприємств середнього та великого бізнесу. Тому саме на них ліг непосильний тягар виплати кредитів при рекордній девальвації гривні та збереження відповідальності перед партнерами та власними родинами.
Чоловіки переважають зараз і серед тих, кого звільнили з роботи. Адже їх більшість серед працівників шкідливих й важких виробництв, що скоротили виробництво під тиском світової кризи.
Втрата ролі «годувальника сім’ї» тяжко б’є по самооцінці, призводить до депресії й стимулує сімейні чвари.
Цілком зрозуміла потреба у позитивних емоціях підштовхує чоловіків до споживання алкоголю, позашлюбних статевих стосунків чи спілкування з сумнівними компаніями.
Чоловіки віддаляються від родини і «опускаються».
Згубний вплив соціально-економічних катаклізмів на чоловіків показала ще криза 90-х. Учені простежили це на конкретних цифрах.
Через деякий час стало очевидно, що під час кризи українські чоловіки почали інтенсивно вимирати. Третина хлопців, які досягли працездатного віку, не дожили до пенсії, – розповідає Олексій Позняк, завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ.
Але у 90-х, наголошує Олексій Позняк, у людей був шанс знайти роботу за кордоном, тепер же, в умовах світової кризи – цієї можливості для більшості немає. Ринок низькокваліфікованої праці займуть власні безробітні, а емігрантам залишиться лише вузька ніша – сеперфахівців. Корпорації потребували геніїв і суперфахівців у всі часи, а у кризові й поготів.
Але більшості безробітних треба шукати можливості заробляти на життя у себе на батьківщині.
Чоловіки важке піднімають, але довго не втримують
Швидко пристосовуватися до нових обставин чоловікам заважають не лише статеві психологічні особливості, а й стереотипи виховання. Засвоєне з дитинства «чоловіки не плачуть» стає перепоною для вільного виявлення емоцій і призводить до інсультів та інфарктів.
Стеретипне трактування мужності та сміливості, як здатності ризикувати, штовхає хлопців до екстриму, а то й до здійснення злочинів. Лише тих хто засуджений до довічного ув’язнення в Україні зараз 1, 5 тисячі. І це чоловіки.
Налаштованість на швидкий результат заважає чоловікам наполегливо вчитися й поступально далати кар’єрні щаблі.
А велика залежність від оцінки оточуючих не дозволяє просити про допомогу, звертатися до Центрів зайнятості й перевчатися у зрілому віці, змінюючи професію.
Це і не лише це робить чоловіків надзвичайно вразливими.
Вихід у рівноправному партнерстві
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова довгі роки вивчає вплив соціальних факторів на населення. Вона підтверджує, що українські чоловіки наразі у дуже складному становищі.
Щоб кардинально покращити ситуацію треба міняти законодавство, систему виховання хлопчиків і дівчаток та суспільні стереотипи. Але це процес довгий, а рятувати чоловіків потрібно вже зараз.
На думку Елли Лібанової – зараз головне, щоб і чоловіки і жінки зрозуміли, що глобальні цивілізаційні процеси відкинули у минуле старий поділ «життєвих справ» на чоловічі і жіночі.
Щоб вижити, чоловіки мають зрозуміти, що жінка є їхнім рівноправним партнером. Це мають зрозуміти і самі жінки. Тоді ситуація значно покращиться і в родинах і у суспільстві в цілому.
Світова статистика невблаганна. Не лише українським чоловікам, а усьому земному чоловіцтву доведеться змиритися з тим, що 80-90% робочих місць у 21 столітті займуть жінки.
Це означає, що чоловіки зможуть себе реалізовувати в інших надзвичайно важливих сферах. У творчості, подорожах чи, наприклад, у вихованні дітей... Саме ця справа, як показують дослідження, у рази зменшує ризик інфаркту.
