Візит Хав’єра Солани свідчить про певне потепління відносин між Мінськом та Брюсселем. Солана перед поїздкою заявив, що він хотів би дати зрозуміти Мінську, що Євросоюз хоче бути ближче до Білорусі. Але для цього потрібно, щоб влада Білорусі продовжила процеси демократизації, які є умовою такого потепління стосунків із Заходом. Важко сказати, чи зможе Хав’єр Солана особисто переконати у цьому президента Лукашенка. Лише два дні тому президент Лукашенка заявив, що він готовий до діалогу з ЄС, але на власних умовах. Таким чином якихось ілюзій про те, що місія Солани буде легкою, немає.
Проте у ЄС є важелі впливу на Мінськ, він має що запропонувати, щоб заохотити президента Лукашенка та уряд Білорусі до дотримання прав людини та європейських демократичних стандартів.
Санкції і партнерство
Слід зазначити, що у квітні ЄС планує знову обговорити питання про скасування фінансових та візових санкцій стосовно президента Лукашенка та його оточення. Ці санкції були в жовтні минулого року призупинені на 6 місяців. Що з ними робити далі, великою мірою залежатиме від підсумків візиту Хав’єра Солани до Мінська.
Друге – це гіпотетична участь Білорусі у програмі Східного партнерства Євросоюзу разом з іншими пострадянськими країнами. Чи отримає Білорусь запрошення до цього Партнерства, а президент Лукашенко на саміт ЄС до Праги, залежатиме від того, як буде розвиватися ситуація в Білорусі в найближчі місяці.
Минулого року в Білорусі звільнили з тюрем осіб, яких на Заході вважали політв’язнями. Саме це послужило початком для нового діалогу Білорусі та Заходу.
Пізніше офіційний Мінськ зробив ще деякі кроки у напрямку зменшення тиску на опозицію, незалежні ЗМІ та профспілки. Власті Білорусі навіть оголосили лібералізацію економіки та суспільства. Але водночас було зроблено і таке, що викликає сумніви у щирості цих намірів. Протягом минулого тижня міліція грубо розігнала дві мирні акції опозиції в Мінську, десятки активістів були побиті, хоча й нікого не арештували.
Раніше кількох опозиційних активістів, які мали проблеми зі здоров’ям, терміново забрали до війська. А днями двох колишніх політв’язнів, яких було відпущено восени під тиском Заходу, знову арештували. Проти них та ще 2 осіб заведено дуже сумнівну кримінальну справу, і їм загрожує до 12 років ув’язнення.
(Мінськ–Київ–Прага)
Проте у ЄС є важелі впливу на Мінськ, він має що запропонувати, щоб заохотити президента Лукашенка та уряд Білорусі до дотримання прав людини та європейських демократичних стандартів.
Санкції і партнерство
Слід зазначити, що у квітні ЄС планує знову обговорити питання про скасування фінансових та візових санкцій стосовно президента Лукашенка та його оточення. Ці санкції були в жовтні минулого року призупинені на 6 місяців. Що з ними робити далі, великою мірою залежатиме від підсумків візиту Хав’єра Солани до Мінська.
Друге – це гіпотетична участь Білорусі у програмі Східного партнерства Євросоюзу разом з іншими пострадянськими країнами. Чи отримає Білорусь запрошення до цього Партнерства, а президент Лукашенко на саміт ЄС до Праги, залежатиме від того, як буде розвиватися ситуація в Білорусі в найближчі місяці.
Минулого року в Білорусі звільнили з тюрем осіб, яких на Заході вважали політв’язнями. Саме це послужило початком для нового діалогу Білорусі та Заходу.
Пізніше офіційний Мінськ зробив ще деякі кроки у напрямку зменшення тиску на опозицію, незалежні ЗМІ та профспілки. Власті Білорусі навіть оголосили лібералізацію економіки та суспільства. Але водночас було зроблено і таке, що викликає сумніви у щирості цих намірів. Протягом минулого тижня міліція грубо розігнала дві мирні акції опозиції в Мінську, десятки активістів були побиті, хоча й нікого не арештували.
Раніше кількох опозиційних активістів, які мали проблеми зі здоров’ям, терміново забрали до війська. А днями двох колишніх політв’язнів, яких було відпущено восени під тиском Заходу, знову арештували. Проти них та ще 2 осіб заведено дуже сумнівну кримінальну справу, і їм загрожує до 12 років ув’язнення.
(Мінськ–Київ–Прага)
