Підготовка українських міст
На проведення матчів можуть претендувати 6 українських міст, тому в Україні готують шість стадіонів, які зможуть відповідати вимогам такого престижного змагання. Для половини з них гроші нададуть приватні інвестори (як, наприклад, у Дніпропетровську). Інші витрати – за рахунок державного та місцевих бюджетів, уточнив заступник міністра у справах сім'ї, молоді та спорту України Ростислав Карандєєв. При цьому заступник міністра переконує: економічна криза не перешкодить підготовці до чемпіонату Європи з футболу. «Зокрема, стадіон в Дніпропетровську вже збудований, тому наслідки економічної кризи не проявляються ніяк. В Донецьку будівництво на завершальній стадії. В даному випадку придбання матеріалів та обладнання було здійснено минулого року. Така ж ситуація в Харкові – стадіон буде готовий вже до кінця цього року».
У вересні минулого року в Дніпропетровську відкрили перший в Україні стадіон, на якому хоч зараз можна проводити матчі чемпіонату Європи з футболу. Арена «Дніпра» обійшлася у 45 мільйонів євро і її побудували завдяки грошам приватного інвестора. Поява такого стадіону дала привід чиновникам стверджувати, що Дніпропетровськ є лідером за готовністю до Євро-2012. Однак за кілька місяців оптимізму поменшало.
Утримувати позиції міста-лідера у підготовці до Євро 2012 Дніпропетровську все важче. Все частіше столичні функціонери, які ще не так давно нахваляли місто на Дніпрі, ставлять у приклад сусідів: Донецьк добудовує кращий стадіон, а Харків, на відміну від Дніпропетровська, уже розпочав давати лад аеропорту.
Дніпропетровська влада на компліменти сусідам реагує болісно. Між тим, у самому місті окрім помпезно відкритої спортивної арени, до кінця не доведений ще жоден об’єкт для «Євро». Обіцянки щодо добудови метро, швидше за все не справдяться, заявив нещодавно міський голова Іван Куліченко. Відтак перевозити іноземних вболівальників будуть трамваями. Зобов’язання перед УЄФА щодо підземки вже замінили обіцянкою поліпшити роботу електротранспорту.
Не краща ситуація і з аеропортом. Навколо нього триває судова тяганина. Міністерство зв'язку, Фонд держмайна й обласна прокуратура вже кілька років судяться за повітряні ворота міста з певною промислово-фінансовою групою. Вкладати інвестиції за нинішніх умов у відбудову аеропорту, звісно, ніхто не буде. На думку заступника голови облдержадміністрації Віктора Сергєєва, розгляд справи у суді може затягтися до 2012 року, і місто не встигне з реконструкцією.
На випадок серйозних проблем уже розробляють варіанти бліц-впорядкування, зокрема, за допомогою облаштування тимчасових терміналів. Знайшли й союзника серед сусідніх міст. Запоріжжя обіцяє Дніпропетровську допомогти з прийомом літаків, розселенням туристів та організацією для них екскурсій.
Від УЄФА місто чекає певних послаблень вимог. Міський голова Іван Куліченко каже, що це цілком реально: з огляду на економічну кризу УЄФА може переглянути свої стандарти щодо кількості п’ятизіркових готелів. Ймовірно, каже він, їх вимагатимуть тільки від столиці.
Львів стане останнім містом, яке відвідає УЄФА, і щодо готелів це місто у найкращій ситуації серед міст-претендентів на проведення Євро-2012. Виділені 20 земельних ділянок. Готелі будують за кошт інвесторів. УЄФА полегшило вимоги: поважні персони і команди можуть мешкати не у п’ятизіркових, а в чотиризіркових готелях. Реконструювати гуртожитки в недорогі готелі планують за державні гроші.
В інших сферах підготовки порівняно з усіма іншими українськими містами-кандидатами, у Львові, ситуація дуже складна. Крім готелів, головними пріоритетами, визначеними експертами УЄФА ще у 2007 році, є стадіон, аеропорт, транспортна інфраструктура і медицина. Це ті сфери, від яких залежить, чи відбудеться чемпіонат з футболу у Львові.
Лише кілька днів тому почали заливати фундамент під майбутній стадіон за кошти львівської громади. А розмови тривали півтора року. Віце прем’єр- міністр Іван Васюник заявив чітко, що місто саме має шукати фінансування для будівництва стадіону. Реконструкцію львівського аеропорту не розпочали. Злітну смугу, проект якої вже готовий, будуватимуть за гроші держбюджету (близько мільярда гривень). Термінал вартістю 100 мільйонів євро будуватимуть за гроші інвестора. Конкурс для його пошуку ще не оголосили. До слова, 80% вболівальників прибувають на футбол літаками.
Наступний пріоритет – транспортна інфраструктура, а це - нові трамваї, тролейбуси, відремонтовані дороги. Комунальні дороги реконструюватимуть і будуватимуть за гроші міської громади і держбюджету.
Делегація УЄФА відвідає місце будівництва стадіону, ознайомиться з ситуацією щодо реконструкції аеропорту, залізничного вокзалу, а також огляне пам’ятки архітектури Львова і побуває в оперному театрі.
Очевидно, що через політичні чвари, а також відсутність налагодженої співпраці влада-інвестор-суспільство, Львів, та й загалом Україна втратили свій шанс перетворити Євро на потужний поштовх для розвитку економіки. Однак Львів має кілька переваг: це історичні пам’ятки, близьке розташування до європейського кордону, а ще - саме Польща відстоює Львів у списку основних міст. «Львів претендує на основне місто для проведення Євро-2012», - заявив віце-прем’єр Іван Васюник. Але чи такої ж думки будуть експерти УЄФА?
Чиновники бачать райдужні перспективи
Підготовка до Євро-2012 йде за графіком, стверджує Олександр Бандурка, перший віце-президент Федерації футболу України. «Криза тільки допомагає. Розписані плани по кожному стадіону, все йде за планом. Уряд прийняв ряд постанов, готуються слухання в Парламенті, мають бути прийняті закони, які будуть сприяти залученню інвесторів, формувати для них спеціальні умови».
Так само оптимістично налаштований і глава «Укравтодору» Вадим Гуржос. Навіть якщо вдасться вирішити не все, «відібрати Євро-2012 в України приводів не буде», - говорить він. «Найскладнішим роком буде цей рік. В мене таке відчуття, що все буде нормально. В усякому випадку те, що відноситься до автомобільних доріг. Усе, що було заплановано на 2008 рік практично виконане».
Загалом на підготовку Євро-2012 в Україні передбачили витратити близько 120 мільярдів гривень. Ці кошти були затверджені ще до початку фінансово-економічної кризи.
