Волинські робочі у пошуках заробітків найчастіше вирушають до Польщі. Їх приваблює близька відстань до сусідньої країни, спрощена процедура отримання візи, значно кращі, ніж українські, умови праці, розповів Радіо Свобода заступник начальника Волинського Центру зайнятості Павло Присяжний. Найбільшу стурбованість на Волині викликає відтік молоді. Студенти шукають польських роботодавців відразу по закінченні училища.
«Нас турбує поведінка польських посередників на ринку праці. Ті фірмочки, що почали з’являтися на Волині, намагаються перехопити працівників ПТУ, зацікавити їх можливістю праці у Польщі з більшою заробітною платою, з додатковим навчанням та стажуванням, виплатою стипендії порядку 500 доларів, безкоштовним харчуванням, проживанням у готелі чи гуртожитку. Таким чином вони переманюють молоду робочу силу. Молодь, яка щойно закінчила професійно-технічне училище, здобула спеціальність, опиняється раптом не в Україні, а працює в Польщі», – зазначив заступник начальника Волинського Центру зайнятості Павло Присяжний.
У Польщі робітник заробляє більше
За даними Управління статистики, середня заробітна плата на Волині становить 1450 грн. У Польщі робітник заробляє у 5 разів більше.
Найбільшим попитом у сусідній країні користуються будівельники, спеціалісти з оздоблення фасадів, внутрішніх ремонтних робіт, підсобники, – повідомляють у рекрутингових компаніях. Топ-спеціальністю для гастарбайтерів у Польщі вважається зварювальник. Якщо в Україні він отримує 1000 - 1500 гривень, то у польського роботодавця заробить стільки ж, але доларів, тобто у п’ять разів більше.
Скільки людей нині працює у Польщі, на це запитання не можуть відповісти ні у рекрутингових компаніях, ні в центрах зайнятості. За словами спеціалістів, порахувати заробітчан надзвичайно важко, оскільки багато з них їде закордон нелегально. Наприклад, замість робочого запрошення, люди користуються туристичним або купують фіктивні запрошення. І лише одиниці оформляють усі документи як слід.
Однією з найбільших загроз для шукачів роботи є небезпека потрапити до рук шахраїв. Директор рекрутингової компанії Наталія Єфименко повідомила Радіо Свобода: «Дуже багато в нас є «підприємливих» людей, які пропонують послуги з працевлаштування закордоном, не маючи на це ліцензії. Якщо людина отримала таке запрошення, коли буде подавати свої документи [документи до консульства для отримання візи], їй відмовлять, тому що в запрошенні обов’язково повинно бути вказане найменування роботодавця, який запрошує його до себе. Юридична адреса, всі контактні телефони».
Щоб запобігти витоку кадрів, Волинський центр зайнятості започаткував практику створення дотаційних робочих місць. Тобто український підприємець приймає від Центру зайнятості підготовленого безробітного працівника, а зарплату впродовж першого року роботи виплачує центр зайнятості за кошти свого фонду. Таким чином зацікавлюють роботодавців. Крім того, Волинський центр зайнятості утримує свою філію у Люблінському воєводстві Польщі. Це сприяє українській стороні своєчасно отримувати інформацію про легальний притік та відтік робочої сили.
(Київ – Прага)
«Нас турбує поведінка польських посередників на ринку праці. Ті фірмочки, що почали з’являтися на Волині, намагаються перехопити працівників ПТУ, зацікавити їх можливістю праці у Польщі з більшою заробітною платою, з додатковим навчанням та стажуванням, виплатою стипендії порядку 500 доларів, безкоштовним харчуванням, проживанням у готелі чи гуртожитку. Таким чином вони переманюють молоду робочу силу. Молодь, яка щойно закінчила професійно-технічне училище, здобула спеціальність, опиняється раптом не в Україні, а працює в Польщі», – зазначив заступник начальника Волинського Центру зайнятості Павло Присяжний.
У Польщі робітник заробляє більше
За даними Управління статистики, середня заробітна плата на Волині становить 1450 грн. У Польщі робітник заробляє у 5 разів більше.
Найбільшим попитом у сусідній країні користуються будівельники, спеціалісти з оздоблення фасадів, внутрішніх ремонтних робіт, підсобники, – повідомляють у рекрутингових компаніях. Топ-спеціальністю для гастарбайтерів у Польщі вважається зварювальник. Якщо в Україні він отримує 1000 - 1500 гривень, то у польського роботодавця заробить стільки ж, але доларів, тобто у п’ять разів більше.
Скільки людей нині працює у Польщі, на це запитання не можуть відповісти ні у рекрутингових компаніях, ні в центрах зайнятості. За словами спеціалістів, порахувати заробітчан надзвичайно важко, оскільки багато з них їде закордон нелегально. Наприклад, замість робочого запрошення, люди користуються туристичним або купують фіктивні запрошення. І лише одиниці оформляють усі документи як слід.
Однією з найбільших загроз для шукачів роботи є небезпека потрапити до рук шахраїв. Директор рекрутингової компанії Наталія Єфименко повідомила Радіо Свобода: «Дуже багато в нас є «підприємливих» людей, які пропонують послуги з працевлаштування закордоном, не маючи на це ліцензії. Якщо людина отримала таке запрошення, коли буде подавати свої документи [документи до консульства для отримання візи], їй відмовлять, тому що в запрошенні обов’язково повинно бути вказане найменування роботодавця, який запрошує його до себе. Юридична адреса, всі контактні телефони».
Щоб запобігти витоку кадрів, Волинський центр зайнятості започаткував практику створення дотаційних робочих місць. Тобто український підприємець приймає від Центру зайнятості підготовленого безробітного працівника, а зарплату впродовж першого року роботи виплачує центр зайнятості за кошти свого фонду. Таким чином зацікавлюють роботодавців. Крім того, Волинський центр зайнятості утримує свою філію у Люблінському воєводстві Польщі. Це сприяє українській стороні своєчасно отримувати інформацію про легальний притік та відтік робочої сили.
(Київ – Прага)
