– Пане Шерр, вже майже ніхто не сумнівається, що Україна та Грузія не отримають у грудні Плану дій щодо членства в НАТО. Але Ви говорите, що Україна зараз має зосередитися не на цьому. Чому?
– ПДЧ – це лише засіб досягнення мети. Сама мета полягає в тому, щоб Україна і Грузія стали безпечними, впевненими у собі та успішними. Цього можна досягти, якщо Захід надасть дієву допомогу цим країнам у подоланні проблем із їхнього безпекою. Багато з цих проблем є внутрішніми і нестандартними. Якщо Захід не буде готовий надати таку допомогу, а ці країни виявляться неготовими інвестувати у вирішення цих проблем щонайменше стільки ж морального та політичного капіталу, то навіть якщо ми надамо Грузії та Україні ПДЧ, це буде порожній жест. Він не надасть їм реальних гарантій, але спровокує Росію до дій, які можуть залишитися без відповіді. А у випадку України, він може посилити поділ всередині суспільства, і дасть можливість Росії використовувати цей поділ, що Володимир Путін більш-менш пообіцяв зробити, щоб підірвати єдність держави.
– Що саме, на Вашу думку, має зробити сама Україна для своєї безпеки?
– Якщо Ви поговорите з будь-яким серйозним фахівцем з питань безпеки в Україні, вони назвуть Вам цілий список проблем. Одна з них полягає у тому, що російські спецслужби глибоко засіли в економічних структурах. Вони відіграють роль у політичній системі переважно шляхом підкупу. За допомогою грошей російські спецслужби створюють провокації. Можна заплатити людям, щоб вони щось вчинили кримським татарам, або якійсь іншій групі. Лише замисліться, що станеться з українським іміджем за кордоном, якщо хтось із великими грошима заплатить хуліганам, щоб вони розгромили і підпалили синагогу в Києві. Російські спецслужби діють саме такими методами.
– Як Україна може відповісти на ці виклики?
– Перше, суспільство має бути свідомим цих проблем, а друге, нам потрібно знайти спосіб допомогти Україні вирішити ці проблеми. Для цього Захід має надати експертну допомогу і гроші, підтримати роботу українських інститутів через створення спільних робочих груп. З Україною багато чого вже було зроблено, зокрема у Збройних Силах, але багато ще потрібно зробити для посилення державних інституцій. Наприклад, потрібна професійна, некорумпована поліція, яка буде працювати за стандартами Європейського Союзу та НАТО. Потрібно збудувати державу, до якої люди будуть мати більшу довіру.
– Ви говорите про внутрішнє зміцнення, але воно не усуне зовнішніх загроз.
– Кожний, хто дивиться на Україну з-за кордону з наміром дестабілізувати її, повинен буде знати, що буде опір, реакція, їх викриють і вишлють. Те саме стосується і тих, хто в середині країни бере участь у таких схемах, як «РосУкрЕнерго», блокує реформу енергетичної системи. Вони також мають знати, що їх буде викрито і засуджено, і вони потраплять до в’язниці. Лише так Україна стане міцнішою.
Зараз не потрібне військове вторгнення, щоб дестабілізувати Україну. Військо вже там. Коли Україна погодилася, що російський Чорноморський флот буде розташований на території України до 2017 року, вона також погодилась, що там буде розташована і російська розвідка. Ніхто в Росії не готовий вивести їх з України ані зараз, ані після 2017 року. І вони цілком можуть організувати таку болючу ситуацію, що Київ буде сам просити їх про допомогу. І вони скажуть: дуже просто – дайте нам ще 12 років, і вам перестане бути боляче.
Росіяни мають зрозуміти, що на військову силу буде військова реакція, як це було у випадку з Тузлою у 2003 році. Вони були дуже здивовані, що Україна вчинила спротив, але це не має їх дивувати. Вони повинні розуміти, що Україна – це не легка здобич. Ïї не можна дестабілізувати, не завдаючи шкоди собі.
(Рига – Прага – Київ)
– ПДЧ – це лише засіб досягнення мети. Сама мета полягає в тому, щоб Україна і Грузія стали безпечними, впевненими у собі та успішними. Цього можна досягти, якщо Захід надасть дієву допомогу цим країнам у подоланні проблем із їхнього безпекою. Багато з цих проблем є внутрішніми і нестандартними. Якщо Захід не буде готовий надати таку допомогу, а ці країни виявляться неготовими інвестувати у вирішення цих проблем щонайменше стільки ж морального та політичного капіталу, то навіть якщо ми надамо Грузії та Україні ПДЧ, це буде порожній жест. Він не надасть їм реальних гарантій, але спровокує Росію до дій, які можуть залишитися без відповіді. А у випадку України, він може посилити поділ всередині суспільства, і дасть можливість Росії використовувати цей поділ, що Володимир Путін більш-менш пообіцяв зробити, щоб підірвати єдність держави.
– Що саме, на Вашу думку, має зробити сама Україна для своєї безпеки?
– Якщо Ви поговорите з будь-яким серйозним фахівцем з питань безпеки в Україні, вони назвуть Вам цілий список проблем. Одна з них полягає у тому, що російські спецслужби глибоко засіли в економічних структурах. Вони відіграють роль у політичній системі переважно шляхом підкупу. За допомогою грошей російські спецслужби створюють провокації. Можна заплатити людям, щоб вони щось вчинили кримським татарам, або якійсь іншій групі. Лише замисліться, що станеться з українським іміджем за кордоном, якщо хтось із великими грошима заплатить хуліганам, щоб вони розгромили і підпалили синагогу в Києві. Російські спецслужби діють саме такими методами.
– Як Україна може відповісти на ці виклики?
– Перше, суспільство має бути свідомим цих проблем, а друге, нам потрібно знайти спосіб допомогти Україні вирішити ці проблеми. Для цього Захід має надати експертну допомогу і гроші, підтримати роботу українських інститутів через створення спільних робочих груп. З Україною багато чого вже було зроблено, зокрема у Збройних Силах, але багато ще потрібно зробити для посилення державних інституцій. Наприклад, потрібна професійна, некорумпована поліція, яка буде працювати за стандартами Європейського Союзу та НАТО. Потрібно збудувати державу, до якої люди будуть мати більшу довіру.
– Ви говорите про внутрішнє зміцнення, але воно не усуне зовнішніх загроз.
– Кожний, хто дивиться на Україну з-за кордону з наміром дестабілізувати її, повинен буде знати, що буде опір, реакція, їх викриють і вишлють. Те саме стосується і тих, хто в середині країни бере участь у таких схемах, як «РосУкрЕнерго», блокує реформу енергетичної системи. Вони також мають знати, що їх буде викрито і засуджено, і вони потраплять до в’язниці. Лише так Україна стане міцнішою.
Зараз не потрібне військове вторгнення, щоб дестабілізувати Україну. Військо вже там. Коли Україна погодилася, що російський Чорноморський флот буде розташований на території України до 2017 року, вона також погодилась, що там буде розташована і російська розвідка. Ніхто в Росії не готовий вивести їх з України ані зараз, ані після 2017 року. І вони цілком можуть організувати таку болючу ситуацію, що Київ буде сам просити їх про допомогу. І вони скажуть: дуже просто – дайте нам ще 12 років, і вам перестане бути боляче.
Росіяни мають зрозуміти, що на військову силу буде військова реакція, як це було у випадку з Тузлою у 2003 році. Вони були дуже здивовані, що Україна вчинила спротив, але це не має їх дивувати. Вони повинні розуміти, що Україна – це не легка здобич. Ïї не можна дестабілізувати, не завдаючи шкоди собі.
(Рига – Прага – Київ)
