Євреї становили більшу половину населення довоєнного Рівного. Розвивали в місті промисловість, медицину і торгівлю, вели активне громадське життя, заснували відомий в Західній Україні театр Зафрана… Однак коли нацисти, через зручне розташування міста на перехресті основних шляхів, оголосили Рівне столицею України, вони вирішили очистити місто від євреїв назавжди. Очевидці казали, того дня стогнала земля.
Злодії плюндрують могили
У повоєнні роки могили впорядкували й створили тут меморіал. Однак певна віддаленість від міста сприяла тому, що меморіал не був у полі зору городян. Тож час від часу тут «вимивала кості» якась невидима нечиста сила. Хоча чому «невидима»? Меморіал спаплюжили крадії металу, тут час від часу влаштовували пиятику місцеві хулігани, нині ж, судячи з притягнутої лавки та слідів від вогнища, подібні «відвідини» тривають.
Найбільше сорому рівняни набралися у квітні 2004-го, коли євреї з Канади, Ізраїлю та США прибули до Рівного на свято Єврейської Пасхи. Без усіляких задніх думок їх повезли на місце захоронення рівненські провожаті. І показали… розриті могили. Кілька десятків останків тіл були розкидані по кущах.Найімовірніше, необізнані злочинці шукають цінні речі, говорить заввідділу Рівненського краєзнавчого музею Ірина Васильєва. Злочинці не знають про те, що нацисти роздягали людей перед розстрілом. Тож і шукають легкої наживи, можливо, заїжджі гастролери, а може, й бомжі, які уподобали територію неподалік у парку Слави.
Останню могилу розрили зовсім нещодавно, каже експерт дослідного центру охорони культурної спадщини Сергій Биков. Лишили на місці злочину людські кості, ребра, ключиці.
Покійникам заборонили оренду
Тим часом міські депутати, замість того, щоб належно впорядкувати меморіал, на початку нинішнього року припинили право користування земельною ділянкою під братською могилою. Кому припинили – невідомо, бо фактично орендаря не було. Тож виходить – покійникам. Досі від подібного рішення депутатів відмовляв міський голова Віктор Чайка, щоб не виставлялися на посміховисько перед громадою. Тепер відмовляти нікому.
Втім, з припиненням такого права дехто сподівався на належну охорону меморіалу. Та не так сталося, як гадалося, розповідає директор рівненського обласного благодійного фонду «Хесед Ошер» Геннадій Фраєрман. За його словами, місто знову не звертає уваги на випадки вандалізму: «Міліція чергувала якийсь період часу. Ми не наполягаємо, щоб там був пост, але ж нікому це не потрібно…Ось зараз знову скажуть, що дощем вимило наверх кості».
Тим часом заступник міського голови Олексій Хмілецький, донедавна начальник спецкомбінату, котрий займається впорядкуванням і охороною рівненських цвинтарів, вважає – не справа це міста, а тільки правоохоронців – охороняти меморіал.
У ці дні сюди знову прийдуть рівняни. Ймовірно, що вшанувати пам’ять розстріляних прибудуть і євреї з інших міст і країн. Свіжа розрита земля нагадає їм не тільки про злочин нелюдів-нацистів, а й про сучасних злочинців, які в полоні за наживою плюндрують пам’ять мертвих. Та поки що за руку нікого не зловили.
(Рівне – Київ – Прага)
Злодії плюндрують могили
У повоєнні роки могили впорядкували й створили тут меморіал. Однак певна віддаленість від міста сприяла тому, що меморіал не був у полі зору городян. Тож час від часу тут «вимивала кості» якась невидима нечиста сила. Хоча чому «невидима»? Меморіал спаплюжили крадії металу, тут час від часу влаштовували пиятику місцеві хулігани, нині ж, судячи з притягнутої лавки та слідів від вогнища, подібні «відвідини» тривають.
Найбільше сорому рівняни набралися у квітні 2004-го, коли євреї з Канади, Ізраїлю та США прибули до Рівного на свято Єврейської Пасхи. Без усіляких задніх думок їх повезли на місце захоронення рівненські провожаті. І показали… розриті могили. Кілька десятків останків тіл були розкидані по кущах.Найімовірніше, необізнані злочинці шукають цінні речі, говорить заввідділу Рівненського краєзнавчого музею Ірина Васильєва. Злочинці не знають про те, що нацисти роздягали людей перед розстрілом. Тож і шукають легкої наживи, можливо, заїжджі гастролери, а може, й бомжі, які уподобали територію неподалік у парку Слави.
Останню могилу розрили зовсім нещодавно, каже експерт дослідного центру охорони культурної спадщини Сергій Биков. Лишили на місці злочину людські кості, ребра, ключиці.
Покійникам заборонили оренду
Тим часом міські депутати, замість того, щоб належно впорядкувати меморіал, на початку нинішнього року припинили право користування земельною ділянкою під братською могилою. Кому припинили – невідомо, бо фактично орендаря не було. Тож виходить – покійникам. Досі від подібного рішення депутатів відмовляв міський голова Віктор Чайка, щоб не виставлялися на посміховисько перед громадою. Тепер відмовляти нікому.
Втім, з припиненням такого права дехто сподівався на належну охорону меморіалу. Та не так сталося, як гадалося, розповідає директор рівненського обласного благодійного фонду «Хесед Ошер» Геннадій Фраєрман. За його словами, місто знову не звертає уваги на випадки вандалізму: «Міліція чергувала якийсь період часу. Ми не наполягаємо, щоб там був пост, але ж нікому це не потрібно…Ось зараз знову скажуть, що дощем вимило наверх кості».
Тим часом заступник міського голови Олексій Хмілецький, донедавна начальник спецкомбінату, котрий займається впорядкуванням і охороною рівненських цвинтарів, вважає – не справа це міста, а тільки правоохоронців – охороняти меморіал.
У ці дні сюди знову прийдуть рівняни. Ймовірно, що вшанувати пам’ять розстріляних прибудуть і євреї з інших міст і країн. Свіжа розрита земля нагадає їм не тільки про злочин нелюдів-нацистів, а й про сучасних злочинців, які в полоні за наживою плюндрують пам’ять мертвих. Та поки що за руку нікого не зловили.
(Рівне – Київ – Прага)
