Доступність посилання

ТОП новини

Велика ставка для піратів, що захопили українців


Захоплена піратами «Фаїна», 29 вересня 2008 р.
Захоплена піратами «Фаїна», 29 вересня 2008 р.

Прага – Увага багатьох світових медіа і далі прикута до українського корабля, який захопили пірати біля африканського узбережжя. Надходять суперечливі дані про події на цьому судні – неясно, чи була перестрілка на борту і куди саме везли військовий вантаж. Як стало відомо Радіо Свобода, група родичів захопленого українського екіпажу збирається виїхати з Одеси до Києва, щоб просити українську владу врятувати їхніх близьких.

Кожна хвилина на борту з піратами сповнена драми. Представник Східноафриканської програми допомоги мореплавцям, повідомив, що пізно ввечері в понеділок між викрадачами українського судна сталася перестрілка, в якій загинули троє піратів; ніхто з екіпажу судна не постраждав. За версією цієї організації, пірати не могли домовитися, чи далі вимагати грошей за звільнення екіпажу й судна, чи кинути все і втекти з-під нагляду Військово-морських сил США.

Натомість представник самих викрадачів спростував повідомлення про перестрілку. Водночас він підтвердив, що вимога сплатити 20 мільйонів доларів залишається. Тільки тепер пірати називають цю суму не викупом, а «платою за нелегальне транспортування зброї сомалійськими водами».

Українське судно «Фаїна» пірати викрали у міжнародних водах поблизу Сомалі й Кенії минулого четверга. Його екіпаж – 17 громадян України, 2 громадян Росії (ще один із росіян, капітан Володимир Колобков невдовзі після захоплення судна помер) і 1 мешканець Латвії. Як повідомило МЗС Латвії, йдеться про особу без громадянства.

Чи можна було врятувати життя капітана?

Вдова капітана Олена Колобкова сказала Радіо Свобода, що її чоловіка ще можна було врятувати, якби російська влада підтвердила його громадянство. За її словами, після того як стало відомо про погіршення здоров’я капітана, американці були готові взяти його на свій корабель, і пірати на це погодилися. І щоб діяти, було два дні, вважає Колобкова.

«У тому, що відбувається із судном зараз і тілом мого чоловіка, в першу чергу винен, звичайно, російський уряд, який на це ніяк не відреагував. Тому що українці намагаються проводити переговори, наскільки мені відомо, але перегори будуть затяжними. Від свого уряду я не те що допомоги, чи уваги, а навіть жодного знаку не отримала. Ні я, ні вся моя родина, ані батьки Володі», – сказала вдова капітана, яка живе у Санкт-Петербурзі.

Разом з тим вона дивується, чому американці вимагали підтвердження громадянства Колобкова, адже у нього був паспорт моряка, де зазначено, що він росіянин. Володимиру Колобкову було 48 років. Його вдова не знає достеменно, від чого він помер. Поки вона бачила лише різні повідомлення в пресі – гіпертонія або ж інфаркт. «Це була людина, хвора морем. Він більше місяця на березі не витримував. Я думаю, що він постійно був на вахті, хоча це в обов’язки капітана не входить. Кілька днів він, очевидно, не спав. Думаю, що це була втома, напруга, через те, що це був піратський район», – розповіла Олена Колобкова.

Екіпаж для викраденого корабля набирала одеська компанія «Томекс тім». Її представник Віктор Муренко повідомив Радіо Свобода, що у вівторок вдень спілкувався із захопленим українським екіпажем. За його словами, вони почуваються нормально. На кораблі є запаси харчів ще на два місяці. Тобто, українці ще й мають змогу годувати піратів, зауважив Муренко. Вдосталь і запасів води.

Ще на борту судна вантаж із 33 танків Т-72, гранатометів і значної кількості боєприпасів. І через це за кораблем, який стоїть на якорі біля берега Сомалі, з близької відстані спостерігають три американські кораблі. Американці побоюються, що бронетехніка може потрапити до рук ісламістських повстанців або ж до терористів.

Далі тривають суперечки стосовно призначення зброї

До голосів, що військова техніка призначена для Судану, вже долучилися й викрадачі судна. Пірати стверджують, що зброя прямувала до Південного Судану, регіону з широкою автономією, власною армією і напруженими відносинами з центральним суданським урядом.

Таку ж інформацію озвучив і представник Східноафриканської програми допомоги мореплавцям. За його словами, Кенія мала бути тільки транзитним пунктом, і це вже четверта чи п’ята така поставка зброї до Південного Судану через Кенію.

Це саме стверджує агентству «Асошіейтед Прес» неназваний західний дипломат у столиці Кенії Найробі і один із урядовців у Вашингтоні.

У понеділок із заявою про наявність нових даних, що зброя таки прямує до Судану, виступив представник 5-го флоту США.

А газета «Лос-Анджелес Таймз» наводить думку військових експертів, які дивуються, для чого Кенії танки радянського зразка, адже раніше ця держава купувала бронетехніку в Сполучених Штатах, Великій Британії і Китаї. Натомість Південний Судан, за даними цих фахівців, останнім часом купував саме таке озброєння.

Тим часом Україна й Кенія й далі заявляють, що бронетехніка, легально закуплена Кенією в Україні, прямувала саме до цієї африканської країни, а не до Судану.

Ймовірне постачання зброї до Судану може стати порушенням ембарго ООН у тому разі, якщо зброя потрапить до суданського регіону Дарфур, де триває збройний конфлікт.

Але існують побоювання, що і в разі, якщо важкі озброєння дістануться владі Південного Судану, це може змінити нетривку рівновагу сил між цим регіоном та центральним урядом цієї країни і поновити припинений лише кілька років тому збройний конфлікт між ними.

Як подбати про безпеку моряків?

Тим часом у світі розгорнулися дискусії про безпеку мореплавання. Сомалійські пірати поводяться дедалі нахабніше – кількість викрадень коло узбережжя цієї африканської країни зростає.

Речник Палати мореплавців Великої Британії Ґевін Сіммондс каже Радіо Свобода, що моряки розчаровані тим, що дотепер світова спільнота мало переймалася цим питанням. «Уявіть, що викрали 12 міжнародних авіалайнерів і вимагають за них 12 мільйонів доларів викупу. Це б спричинило шалений протест. До нас на морі, як виглядає, не має такої ж політичної уваги», – зауважив Ґевін Сіммондс.

Франція та Іспанія закликають створити спеціальну морську групу, щоб давати відсіч піратам. Експерти також радять світовій спільноті докласти більше зусиль для розв’язання громадянського конфлікту в Сомалі і краще захищати комерційні судна.

(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода – з 1996 року. Вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор Української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG