В анексованому Криму – недобір зернових та винограду. Місцева російська влада звинувачує у цьому посуху. Деструктивні процеси відбуваються на тлі відсутності дніпровської води. У Криму продовжують вважати сільське господарство «пріоритетною галуззю», хоча й вирішити проблему водопостачання, як і раніше, не можуть. Що відбувається, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Втрати врожаю прогнозувалися в Криму ще навесні. Урожайність зернових та інших культур у Криму постраждала через весняні заморозки та дефіцит вологи.
Погодні аномалії в Криму за останні роки стали дедалі помітнішими: висока температура у березні змінилася заморозками у квітні та травні. Літо традиційно посушливе. Цього року на півострові двічі оголошували режим надзвичайної ситуації регіонального характеру через засуху. Найбільше постраждали від примх погоди врожаї у Джанкойському, Красногвардійському (Курманському), Красноперекопському, Первомайському, Нижньогірському, Роздольненському, Сімферопольському та Чорноморському районах.
Без хліба не залишаться
Валовий збір зернових та зернобобових культур у Криму цього року склав понад мільйон тонн, заявила російська влада Криму. Майже весь цей урожай аграрії Криму зможуть продати на зовнішніх ринках, заявив російський глава Криму Сергій Аксьонов.
При цьому чиновники запевняють: кримчани без хліба не залишаться. Зерно на Кримський півострів завозять із сусідньої Росії.
З початку року поставлено у бік Криму та Севастополя близько 800 тисяч тонн зернових культурАрсен Арзієв
«У нас з початку року поставлено у бік Криму та Севастополя близько 800 тисяч [тонн] зернових культур з Алтайського краю, Омської, Новосибірської областей, Красноярського краю. Це Сибір, середня смуга Росії, яка відправляє надлишки своєї продукції, щоб за допомогою використання нашої портової інфраструктури акумулювати та розподіляти далі на внутрішні та зовнішні ринки», – повідомив керівник Азово-Чорноморського міжрегіонального управління Федеральної служби з ветеринарного та фітосанітарного нагляду Арсен Арзієв на брифінгу в Сімферополі в листопаді.
За його словами, до Криму продукція також надходить із Білорусі, Вірменії та Казахстану.
Кримські аграрії сподіваються надолужити врожай зернових у 2026 році. Ключовим фактором для майбутнього врожаю стане очікувана волога і сніжна зима.
Інших підстав для оптимістичних прогнозів немає. Це пов'язано з тим, що питання сталого водопостачання Криму після руйнування російськими військами греблі Каховської ГЕС у Херсонській області, як і раніше, не вирішене.
«Особливе» вино з дефіцитного винограду
Через весняні заморозки та посуху в Криму також постраждав урожай винограду. Погода з травня по вересень не сприяла якісному дозріванню ягід. Особливо постраждали виноградники, на яких немає систем штучного зрошення.
Цього року весняні заморозки та сильна ґрунтова посуха призвели до загибелі насаджень та зниження обсягів зборуСергій Аксьонов
У результаті в Криму, за офіційними даними, зібрали понад 100 тисяч тонн винограду, втративши 14,6% врожаю порівняно з минулим роком.
Раніше прогнозувалося зниження врожаю винограду на 20–25%.
«Цього року весняні заморозки та сильна ґрунтова посуха призвели до загибелі насаджень та зниження обсягів збору. Але є й хороші новини: висока температура під час формування врожаю впливає на органолептичні та фізико-хімічні властивості ягід. Тому, наприклад, червоні сухі та кріплені вина врожаю-2025, зважаючи на аномальні погодні умови, будуть особливо насиченими та багатими за смаковою палітрою», – заявив російський глава Криму Сергій Аксьонов.
Подальші перспективи виноградарства у Криму в умовах вододефіциту російська влада не розкриває.
Чи є перспективи без води?
В умовах нестачи води сільське господарство в Криму стає проблемним і дедалі більше дотаційним. При несприятливих кліматичних факторах сільськогосподарська галузь «продемонструвала стійкість» завдяки державній підтримці та інвестиційній активності, стверджує міністр сільського господарства російського уряду Криму Денис Кратюк.
Цього року для підтримки аграріїв, які постраждали від посухи, російська влада виділила 160 мільйонів рублів із резервного фонду.
У разі повторення подібних сценаріїв кримські сільгоспвиробники потребуватимуть нових бюджетних дотацій.
Близько 50% кримчан проживають у сільських районахВолодимир Константинов
Проте, сільське господарство залишається «однією з пріоритетних галузей» для Криму, стверджує спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов.
«На його частку припадає 7,3% валового регіонального продукту республіки, близько 50% кримчан проживають у сільських районах», – заявив він на засіданні президії російського парламенту Криму 12 листопада.
Перспективи сільгоспвиробництва в Криму безпосередньо пов'язані зі сталим водопостачанням регіону. Російська влада все ще сподівається відновити туди постачання дніпровської води Північно-Кримським каналом. Але як це зробити, поки невідомо.
У 2024 році Сергій Аксьонов заявляв, що запасів внутрішніх водних джерел у Криму «точно вистачить на два роки навіть без урахування опадів». Але вже цього року в Криму проявився дефіцит води. У південних та східних регіонах півострова встановлювали бочки з водою для технічних потреб кримчан. За інформацією Сергія Аксьонова, у жовтні 77 регіонів Криму жили на привізній воді.
Вирішити проблему водопостачання Криму російська влада за 11 років не змогла. Вони пропонували постачати прісну воду до Криму тунелем по дну Чорного моря, добувати прісну воду з-під дна Чорного моря, будувати в Криму станції опріснення морської води, викликати штучні опади. Але жоден із цих проєктів реалізований не був. Крим, як і раніше, живе за рахунок внутрішніх водних джерел.
Наразі російська влада обіцяє збудувати в Криму два нових водосховища. Але на це потрібні роки та мільярди рублів. Як кримчанам жити зараз, чиновники не уточнюють.
