Перекриття Україною Північно-Кримського каналу та руйнування агресором Каховської ГЕС призвели до припинення надходження дніпровської води на анексований Росією півострів та до обміління каналу. За даними російської влади Криму, незважаючи на таку ситуацію, проводяться заходи з меліорації. Також у межах федеральної державної програми соціально-економічного розвитку Криму та Севастополя Росія виділила фінансові кошти на будівництво «тракту водопостачання» від Ніжинського, Новогригорівського та Просторненського підземних водозаборів до Феодосії та Керчі. Водночас водосховища природного стоку в Криму наповнені менше ніж на половину.
Який сьогодні стан справ із забезпеченням прісною водою у Криму та Севастополі? Чому з боку російського керівництва півострова продовжують лунати заяви про відсутність проблем? Навіщо в Криму періодично та системно тимчасово відключають споживачів води? Як і де збирають вологу за умов відсутності подачі води з Дніпра? Які наслідки тривалого використання свердловин і водозаборів? Чи є зв'язок із засоленістю води та здоров'ям кримчан? У цих та інших питаннях спробували розібратися Крим.Реалії.
Російська влада втішає кримчан: прісної води має вистачити…
Півострову не загрожує посуха, запасів води в регіоні, навіть за відсутності опадів, вистачить на півтора-два роки. Про це в інтерв'ю «РИА Новости Крым» заявив російський голова Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов). «Загальний обсяг заповнення водойм на сьогоднішній день становить майже 150 мільйонів кубометрів. Посуха Криму не загрожує. На найближчі півтора-два роки проблеми із забезпеченням водою навіть за відсутності опадів не загрожують», – повідомив він.
За словами Аксьонова, для подолання дефіциту води, що виникає у посушливі періоди на Південному узбережжі Криму, передбачено низку локальних заходів: будівництво Мартовського та Сонячногірського водосховищ на 9 млн і 8 млн кубометрів. Їх проєктування розпочнеться у 2025 році, а реальне будівництво – у 2028 році. Гроші передбачені національним проєктом – близько 40 млрд рублів. На сьогодні понад 30 сіл у Криму отримують воду шляхом підвезення.
Але вже в січні в Криму знову задумалися про альтернативне постачання прісної води з Дніпра.
Про це 21 січня у російському прес-центрі «РИА Новости» повідомив підконтрольний Москві міністр сільського господарства Криму Денис Кратюк.
«Є обвідні канали, які можуть так чи інакше живити систему Північно-Кримського каналу. Вона була побудована людьми далеко не дурними і має безліч альтернативних рішень. Ми окремо проговорюємо їх із фахівцями, у цьому напрямку ведеться реальна робота», – сказав він.
Водночас, за підсумком грудня 2024 року, об'єм води у стокових водосховищах становив близько 123 млн кубометрів, що менше половини проєктних показників.
«Цього точно вистачить на 2025 рік, проте далі прогнозується дефіцит, який вимагатиме використання додатково підземної води зі свердловин», – розповіли Ілля Ніколенко, завкафедрою російського «Інституту біохімічних технологій, екології та фармації» так званого Кримського федерального університету, створеного на базі захоплненого українського ВНЗ, та директор науково-виробничої фірми «Водні технології» Анатолій Копачевський.
Починаючи з 2014 року масштабна мілітаризація Криму призвела до гіперспоживання води. Тепер же, в умовах повномасштабного вторгнення, військове водопостачання ще зросло, оскільки мілітаризація призвела до колосального збільшення потреби у прісній воді для обслуговування військового контингенту і техніки. Так вважають у «Робочій групі з питань екологічних наслідків війни в Україні».
Усі водосховища – природного стоку, але головне – Міжгірське, живилося з Дніпра
Сімферопольському водосховищу – найбільшому джерелу води для столиці Криму – вже майже 70 років. При цьому кілька десятків років воно залишалося найбільшим у Криму. Однак після нарощування греблі Чорноріченського водосховища, що живить Севастополь, на початку 1980-х Сімферополь поступився першістю Севастополю. Потім, наприкінці десятиліття, найбільшим стало Міжгірське об'ємом близько 50 млн кубометрів. Але це водосховище не є водосховищем природного стоку.
«Його поява в системі 400-кілометрового Північно-Кримського каналу, будівництво якого велося 40 років, дала можливість Криму проходити безболісно вододефіцитні періоди. Оскільки вода з Міжгірського могла використовуватися для забезпечення як Сімферополя і Сімферопольського району, так і Севастополя, Бахчисарая, Євпаторії й навіть Ялти. Живилося Міжгірське із Дніпра, звідти вода у Крим перестала надходити з весни 2014 року. Відтоді наповнити це водосховище вдавалося лише раз: з квітня 2022 року до червня 2023 року в період СВО («спеціальною військовою операцією – СВО» в Росії називають повномасштабну агресію в Україні, що триває з лютого 2022 року – КР)», – цитує оцінки Анатолія Копачевського російська журналістка Ганна Петрова у статті для «РИА Новости Крым».
Подача води з Міжгірського можлива тоді, коли буде або відновлено Каховську ГЕС, або організовано перекидання води в нього з річок Салгир, Альма, Бельбек, проте це можливо лише у водорясні роки. Тому Сімферопольське водосховище і сьогодні залишається найбільшим та основним джерелом живлення водою для Сімферополя. Загального об'єму разом із Партизанським – 70 млн кубів – загалом достатньо для міста. Крім цього, у «місто-збирач» подається вода з підземних водозаборів Західного Криму.
Створені російськими військовими паралельні мережі водопостачання, що існують у Криму, з використанням спеціальних трубопроводів і свердловин (водозаборів) відповідають вимогам періоду військового часу, який має свої терміни. Низка таких трубопроводів, у тому числі для альтернативного водопостачання в Сімферополь, після року експлуатації було розібрано.
За підрахунками Крим.Реалії на підставі офіційних заяв російської головної розпорядчої організації «Вода Криму» та місцевої влади, перерви у подачі прісної води жителям півострова сумарно в різних містах і регіонах досягають трьох-чотирьох місяців на рік. Пік відсутності води у деяких містах припадає на весняно-літній період. При цьому тимчасові відключення споживачів у Криму від водопостачання залишаються стабільно частими і сягають до 300 випадків на рік.
Засолення води з водозаборів призводить до зростання захворювань у людей – експерт
Крим.Реалії звернулися за коментарями до експерта-еколога, співкерівника першого недержавного Науково-дослідного інституту сталого розвитку та природокористування, що існував до анексії Кримського півострова, декана факультету природничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (Київ) Євгена Хлобистова.
«Водосховища у Криму, які наповнюються природним стоком, беручи до уваги відсутність наповнення через Дніпровський канал, зараз залишаються напівпорожніми. Ці водосховища можна використовувати для технічних потреб. У них наповнення сьогодні не таке вже й погане. За деякими даними, близько 80%, що в принципі нормально. При цьому в січні у Криму не було снігу. Але в чому особливість. Ось цього природного стоку мало б вистачати приблизно на 2 млн 100 тисяч кримчан. Перед анексією на півострові проживало близько 2 млн осіб, тож води вистачало. Усі проблеми водозабезпечення Криму до його захоплення Росією пов'язані з незадовільним станом комунальних систем. Скажімо відверто: комунальні системи у Криму взагалі ніколи не ремонтувалися! Не ремонтують їх і зараз. Вони були збудовані радянською владою і не дуже якісно. Згодом, на жаль, українська влада не звертала увагу на стан комунальних систем, водовідведення, водозабезпечення. Не є великою таємницею і те, що більшість новобудов у Криму не мали сучасних систем очищення стоків, і відпрацьована вода скидалася в Чорне море. У Севастополі в парку Перемоги збудували тоді величезний комплекс «Аквамарин», каналізація якого стікала в Чорне море. І що особливо цікаво, там біля цього комплексу був пляж, відвідувачі якого, купаючись у морі, регулярно відчували на собі запах та зливи з «Аквамарину», – наголосив експерт.
Євген Хлобистов вважає, що прісної води природного стоку в Криму не вистачає через низку причин, серед яких – різке зростання населення і мілітаризація. При цьому збільшення видобутку води з-під землі призводить до її засоленості і, як наслідок, – зростання захворювань у людей.
«Сьогодні кількість фактичних споживачів води у Криму різко зросла, тому бракує води природного стоку. Через це окупаційна влада намагається поповнити дефіцит із підземних джерел, так званою водою-«верховодкою», названою через залягання близько до поверхні землі. Але її запаси сьогодні практично вичерпані. За даними, які я маю, і в степовому Криму, і на півночі вже почався процес засолення цих вод. Засоленість підвищена, і вона продовжує зростати. І, якщо її продовжують добувати, то така засолена вода вимагає додаткової обробки перед тим, як її подавати споживачам. Це на півострові не роблять. І проблема в тому, що поступове підвищення засоленості води, яку подають споживачам, призводить до звикання людей до такої води. Якщо кожен день давати людині все більш засолену воду, так, щоб вона не помічала різкого підвищення вмісту солей, так і трапляється. Саме такий процес відбувається зараз на анексованому Росією півострові. Споживання залишається на постійному рівні, засоленість зростає. Накопичення в організмі людини зайвих солей – небезпечне! І всі ризики зростають для здоров'я, «де тонко, там і рветься»: нирки, шлунок тощо. З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну ніхто не контролював засоленість і хімічний склад води, яка фізично подається споживачам централізованими системами водозабезпечення. Але, як завжди, у найкращих умовах перебуває місто Севастополь, оскільки там «сидить» проросійська військова та політична «верхівка»», – наголосив співрозмовник Крим.Реалії.
Щодо перспектив водопостачання на півострові, то експерт бачить їх у негативному плані.
«Перспективи розвитку ситуації з водозабезпеченням та водовідведенням у Криму досить негативні. Півострову справді ніде брати прісну воду. Водний проєкт з видобутку води з дна Азовського моря, опріснювальні станції в Миколаївці та Ялті, використання штучних хмар, «засівання» хмар йодідом срібла з літаків для викликання опадів – справа дорога, але малоефективна, – інші версії та підходи до вирішення проблеми – все це виявилося неефективним. Звичайно, на це все були виділені бюджетні кошти, до освоєння яких місцева і федеральна влада підійшли, м'яко кажучи, «творчо». У результаті нічого не змінилося, а проблема посилюється. І єдине, що залишається, це регулювати водоспоживання, образно кажучи, періодичними віяловими відключеннями тих чи інших вулиць, мікрорайонів, регіонів», – зазначив Євген Хлобистов.
Крим.Реалії регулярно фіксують факти, коли підконтрольні Росії чиновники Криму заявляють, що завдяки опадам півострів забезпечений водою на рік. Але при цьому буріння свердловин для видобутку підземної вологи не припиняється. Гідрологи у Криму попереджають, що 2025 та 2026 роки будуть посушливими, і потрібно запасати вологу.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
