Одинадцять років тому, здійснивши військову окупацію Кримського півострова, російська влада допустила до управління анексованими територіями Сергія Аксьонова і частину місцевих «еліт», які згодом самі себе назвали «командою кримської весни». З того часу ця команда помітно порідшала, зокрема через корупційні скандали та арешти, які стали нормою політичного життя Криму в російських реаліях. Про найзнаковіші випадки, які стосуються політичного оточення лідерів російської влади півострова, читайте у цьому матеріалі.
2014 – «честь маю»
Через чотири місяці після формального завершення анексії, Рустам Теміргалієв, котрий обіймав у той період посаду першого заступника Аксьонова і має далекосяжні амбіції, на черговій сесії «парламенту» неочікувано виступив із заявою про відставку, завершивши свій спіч словами: «Дякуємо всім, честь маю».
Але, як пізніше писали кримчани в соціальних мережах, «здобув він не лише честь» – пізніше голова місцевого управління ФСБ РФ Віктор Палагін заявив, що Темиргалієв підозрюється у вивезенні та розкраданні понад 300 кг золота зі сховища «Ощадбанку». Теміргалієв став єдиним, хто зумів уникнути арешту після звинувачень ФСБ , однак у Криму про колись дуже впливового політика більше не чули.
2015 – хабар за «рєшалово»
Восени 2015 року у своїй приймальні заарештували «депутата Державної ради» від проурядової партії «Єдина Росія» Валерія Гриневича, який роком раніше активно підтримував анексію Криму. Фото парламентаря у кайданках, розкладеного на підлозі приймальні, викликало помітний суспільний резонанс. За словами співробітників Слідчого комітету РФ, Гриневича було затримано на місці злочину при отриманні хабара у розмірі 35 тис. доларів за сприяння в припиненні перевірки із земельних питань.
За однією з версій, давній приятель Аксьонова ще за каденціями у Верховній Раді АРК, Гриневич обіцяв «вирішувати» з правоохоронцями, які розбиралися у земельних махінаціях на узбережжі Штормівської сільської ради. Надалі суд визнав Валерія Гриневича винним у загрозі вбивством та за двома епізодами про шахрайство. Його засудили до десяти років позбавлення волі і за п'ять років він звільнився достроково, але до «команди кримської весни» не повернувся.
2016 – «все правильно зробили»
Влітку 2016 року співробітники затримали на місці злочину під час отримання хабара ще одного однопартійця Сергія Аксьонова, голову адміністрації міста Керч – Сергія Писарєва, якого свого часу на цю посаду рекомендував найближчий соратник «глави республіки» Павло Шеремет. Згідно з версією ФСБ, затриманий вимагав та отримав хабар у розмірі 50 тисяч доларів за сприяння з боку адміністрації у укладанні договорів оренди та купівлі-продажу земельних ділянок.
Аксьонов, коментуючи його арешт, заявив: «Все правильно зробили, дякую співробітникам ФСБ та МВС, які реалізовували цей захід».
Писарєв отримав 8 років колонії та торік звільнився. В інтерв'ю після звільнення він пояснив, що ухвалив рішення очолити Керченську адміністрацію, оскільки «хотілося брати участь у змінах, які відбувалися в Криму у зв'язку з приєднанням до Російської Федерації».
2017 – «посилив блок»
У середині лютого 2017 року при спробі відлетіти до Москви в сімферопольському аеропорту було затримано колишнього віцепрем'єра кримського уряду Олега Казуріна.
За версією слідства, чиновник отримав через посередника частину хабара у 27 млн рублів. За ці гроші чиновник пообіцяв покровити одну з будівельних фірм при виборі її як єдиного постачальника при будівництві житла в Криму. За рік до цього Сергій Аксьонов заявив, що його уряду потрібні нові кадри для координації з федеральною владою з питань освоєння коштів, що виділяються з Москви. «Не сумніваюся, що цей блок буде посилено Віталієм Германовичем Нахлупіним та Олегом Вікторовичем Казуріним», – підкреслив Сергій Аксьонов. Казуріна було засуджено до 11,5 років позбавлення волі та багатомільйонного штрафу.
2018 – «недоторканих немає»
Другий з представлених Аксьоновим для «посилення блоку» віцепрем'єрів, Віталія Нахлупіна, заарештували в Москві півтора роками пізніше. Йому також інкримінували отримання хабара.
За версією правоохоронців, Нахлупін організував отримання хабара за перемогу в низці державних тендерів. Арешт Нахлупіна став вельми знаковою подією, оскільки він ще до захоплення Криму, у команді донецьких «менеджерів», посідав чільне місце у системі управління фінансово-економічними процесами на півострові. У кулуарах його називали «дивлячим» за бюджетом. З перших днів анексії він активно влився у «команду кримської весни». Аксьонов арешт свого чергового заступника прокоментував словами: «Недоторканих немає і не буде». Слідство тривало чотири роки, після чого суд засудив колишнього фінансового «доглядача» до 8 років позбавлення волі.
2019 – втік
Навесні 2019 року в розшук було оголошено Володимира Сєрова – чергового заступника Сергія Аксьонова. До окупації півострова він був мером Судака і зберіг крісло після російської анексії, а потім пішов на підвищення, ставши в 2017 році віцепрем'єром підконтрольного росіянам кримського уряду. Того, хто біг, шукали за земельні махінації в курортній зоні Судака.
Аксьонов назвав це претензіями щодо колишнього місця роботи на посаді мера. Проте справу у Слідчому комітеті спробували «зам'яти» – кримінальне провадження було припинено. Прокуратура оскаржила це рішення та домоглася звільнення голови місцевого Слідкому РФ Михайла Назарова. А втікача затримали лише через два роки в Краснодарі. Останні новини про його долю стосувалися продовження терміну тримання під вартою до середини 2022 року.
2020 – результат самоізоляції
Систематичне «проріджування» у лавах «команди кримської весни» перервало 2020 рік, який практично з самого початку і до осені пройшов у строгих карантинних обмеженнях. Чи то російські силовики сиділи вдома на самоізоляції, чи то чиновники мали мало приводів для хабарів – загалом, найгучнішим затриманням того року став арешт євпаторійського віце-мера Кирила Вавренюка.
Традиційно, за хабар. Володимир Гарначук, колишній член команди Аксьонова, вважає, що Вавренюк був людиною «спікера» кримського парламенту і був збитий на помсту за арешт Філонова роком раніше. До анексії Вавренюк обіймав посаду міського прокурора в Євпаторії та з приходом російської армії перейшов на бік агресора. Однак у складі «команди кримської весни» він увійшов завдяки своєму батькові, ексдепутату «Партії регіонів» Олександру Вавренюку. Останній запам'ятався серйозними звинуваченнями на адресу свого однопартійця Олександра Мельника, котрий вважався одним з найбільш впливових людей Криму.
2021 - надолужуючи втрачене
Цей рік став, мабуть, найбільш рекордним за кількістю посадок високопосадовців, у тому числі зі старої гвардії «робителів» кримської весни. Лише за осінь було порушено справи проти голови міської ради Євпаторії Олесі Харитоненко, мера Білогірська Ігоря Іпатка, міністра культури Арини Новосільської та міністра будівництва Михайла Храмова. Також восени 2021 року лави арештованих заступників Аксьонова поповнилися ще одним віце-прем'єром – Євгеном Кабановим.
Йому та голові будівельного відомства інкримінували шахрайство в особливо великому розмірі за розкрадання 57 млн рублів під час будівництва водоводу за бюджетні гроші. На перших виборах у контрольований росіянами кримський парламент Кабанов пройшов за списками ЛДПР. Потім він зі скандалом вийшов з партії, став «єдіноросом» та працював у Комітеті майново-земельних відносин, який очолює родичка «голови» Криму Євгенія Добриня. Сергій Аксьонов, призначаючи його заступником, заявив: «Він сам – успішна людина, що відбулася. А я завжди сподіваюся, що люди, які приходять із бізнесу, пам'ятатимуть, що в них уже достатньо коштів і їм не треба запускати руку до державної кишені».
2022 – не так собі уявляв
Вранці того дня, коли розпочалося повномасштабне вторгнення російських військ до України, було затримано керченського ексдепутата Костянтина Єрманова. Соратником Аксьонова він, звичайно, не був, тому що ставив незручні питання про те, звідки у тещі кримського «голови» гроші на елітну нерухомість у Москві.
Але водночас широко відомо, що саме Єрманов був одним з організаторів проросійських мітингів у Керчі та затятим активістом «кримської весни». На «подяку» за це у 2022 році силовики знайшли у нього кілька пакунків з марихуаною, вагою рівно на кваліфікацію «особливо великому розмірі», відбили нирки та осудили до 11 років позбавлення волі. Коли Єрманов закуповував триколори для перших акцій у Керчі, на думку журналістки з Керчі Олени Юрченко, своє майбутнє він уявляв не таким.
2023 – тричі вбиті корови
Навесні 2023 року до правоохоронних органів було направлено заяву про злочин щодо голови комітету кримської ветеринарії Валерія Іванова. Антикорупційний комітет виявив понад 120 фактів внесення недостовірних відомостей до свідоцтв на велику рогату худобу.
Таким чином фермери за допомогою ветеринарів ставали одержувачами заходів фінансової підтримки від держави на придбання, утримання та забій тих самих корів. Валерій Іванов є одним із давніх соратників Сергія Аксьонова, член «Руської громади Криму», один з координаторів тітушок в рамкахініціативи «Стоп, майдан». Однак, що примітно, розпорядження про проведення перевірки працівникам Антикорупційного комітету РФ дав саме Сергій Аксьонов.
2024 – «нескрєпний» Mercedes
Влітку минулого року співробітники ФСБ затримали члена «Єдиної Росії» та ексголову Красноперекопської міської адміністрації Вадима Хоміна, який на цій посаді працював п'ять років і «втратив довіру» Аксьонова рівно за чотири дні до арешту за звинуваченням у отриманні хабара особливо великого розміру. За версією слідства, півтора мільйона рублів за загальне заступництво в муніципальних підрядах пішли на покупку не вітчизняного авто, а німецького Mercedes-Benz GLK 220 CDI 4 MATIC.
До окупації півострова заарештований працював у місцевому рибнагляді, а потім очолив міграційну службу в Первомайському районі Криму. З роздачі російських паспортів та виселення «нелегальних» українців Хомін, мабуть, на Mercedes не запрацював і подався до російських чиновників.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
