Велика Вітчизняна чи Друга світова війна?

Друга світова війна в українській історії і сьогоденні

Гості: Юрій Шаповал, доктор історичних наук, і Тарас Возняк, головний редактор культурологічного журналу «Ї».

Чи зробить Україна висновки з Другої світової?

Прага – Поетапне загарбання українських земель у час наростання подій Другої світової війни насправді розпочалося 15 березня 1939 року, коли фашистська Угорщина, зі згоди нацистської Німеччини та на радість Сталіну, втопила в крові незалежну Карпатську Україну з центром у Хусті і загарбала українське Закарпаття. Це була частина Другої світової для українців. Бо надалі угорська армія, як союзниця, пішла після 22 червня 1941 року разом із нацистами Гітлера на Велику Україну і допомагала німецькому вермахту нищити народи СРСР. Хоча сама Друга світова офіційно розпочалася 1 вересня 1939 року з нападу німців на Польщу із підключенням радянської армії 17 вересня, яка за 10 днів загарбала Західну Україну й Західну Білорусь. Той час дехто й до сьогодні називає «золотим вереснем» для українців. Що, мовляв, вперше вдалося об’єднати головні українські землі в одній державі – Українській РСР. Не всі, бо Закарпаття залишилося до 1944 року під угорським фашистським чоботом, Курські та Воронезькі землі, Кубань і Ставропільщина й до сьогодні під владою Росії. Не кажу вже про інші українські землі в Румунії, Угорщині, Словаччині, Польщі, Білорусі, які так і залишилися десь там за ходою історії.

Українці в числі перших зустріли нацистські танки вогнем

Українські виміри радянсько-німецького Пакту 1939 року

Київ – Пакт Молотова-Ріббентропа, невід’ємну складову якого становив таємний протокол про фактичний поділ Східної Європи між двома тоталітарними режимами – нацистським та більшовицьким, – на довгі роки визначив долю сотень мільйонів людей і десятків країн. У числі інших – і долю українців, яким випало стати одними з перших жертв агресивних дій двох згаданих тоталітарних режимів, а водночас – і живим інструментом цих дій, коли Сталін формував цілі армії і фронти з українських чоловіків, використовуючи їх задля реалізації цілей своєї глобальної політики, а Гітлер намагався використати український чинник для приборкання інших народів.

У Львові заборонили розгорнути Георгіївську стрічку

Під пильною охороною міліції та СБУ у Львові відбуваються заходи з нагоди відзначення 65-річчя вступу до міста Червоної Армії

Історія з історією (Cталінський СРСР – рятівник світової цивілізації)

Київ – У ці дні російський полковник Сергій Ковальов, раніше не відомий нікому, крім вузького кола офіційних військових істориків, став одним із найпопулярніших персонажів в інтелектуальних колах Центрально-Східної Європи. Його стаття «Вигадки і фальсифікації в оцінках ролі СРСР напередодні і з початком Другої світової війни», розміщена нещодавно на офіційному сайті Міністерства оборони Російської Федерації, викликала цілу зливу критичних відгуків – і врешті-решт була знята з сайту (охочі можуть ознайомитися з нею за адресою http://www.vz.ru/information/2009/6/4/294019.html). Та, попри цей жест російського військового відомства і його запевнення у дискусійному характері статей на сайті, скандал не вщухає. І, видається, закономірно.

Вадим Скуратівський: Україна ставала валютою, якою Схід розплачувався з Заходом

Мистецтвознавець, історик, літературознавець, публіцист Вадим Скуратівський віч-на-віч із Романом Скрипіним у спільному проекті Радіо Свобода та Нашого Радіо «Дійова особа»

У Криму розгорнули Георгіївську стрічку, а також згадали про татар-героїв

Сімферополь – Восьмого травня у Сімферополі на центральному майдані міста напередодні Дня Перемоги презентували найбільшу у світі Георгієвську стрічку – її довжина становить 50 метрів, ширина – 3 з половиною метри. Подію, яку організувало молодіжне крило Партії регіонів, внесли до Книги рекордів України. На шоу прийшло багато представників преси. Значно менше журналістів було цього дня на околиці Сімферополя, де в кримськотатарському селищі біля місцевої школи відкрили Алею співвітчизників – героїв Радянського Союзу.

Україна і Друга світова війна: міфи продовжують жити

Київ – Тільки-но свобода слова в новітній Україні стала фактом, тільки-но суспільство почало переосмислювати минулі десятиліття і належним чином оцінювати страхітливі злочини тоталітарної системи, як одразу почали лунати заклики «не переписувати історію війни». Революція, колективізація, сталінські репресії, Голодомор, – зміну, часом дуже й дуже кардинальну, суспільної оцінки цих історичних явищ більшість політичних сил України вважає чимось цілком нормальним. А от із Другою світовою війною справа зовсім інша...

Ющенко вшанував героїв Карпатської України

Карпатська Україна назавжди стала символом непереможності української нації, її соборності та єдності, заявив Президент Віктор Ющенко під час відзначень 70-річчя проголошення Карпатської України

Та далека війна і все дальша Перемога – чорне і біле у сьогоднішньому ставленні до тих подій

Василь Зілгалов Прага, 9 травня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Коли дивитися на урочистості в Києві до 63-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні, виникає питання: чого більше у цьому дійстві – справжнього свята, політиканства, данини пам’яті загиблим чи просто ностальгії за минулим? В українському суспільстві дуже високий рівень заполітизованості стосовно Дня Перемоги. За опитуваннями, понад 60 відсотків вважають це великим святом, близько 35 відсотків – просто державним святом, а 3–4 відсотки не вважають це святом узагалі. А ось стосовно реального знання про ті події і їхні оцінки оптимістичні відсотки значно менші. Що ж у цьому святі біле і що чорне для українців?

Україна на війні: 63 роки по тому (Точка зору)

Сергій Грабовський Київ, 8 травня 2008 (RadioSvoboda.ua) – Друга Світова війна. Велика Вітчизняна війна. Два поняття, які досі нерідко вживаються в Україні нарівні. А тим часом ідеться зовсім не про слова, а про дві різні війни, що тільки частково хронологічно і подієво перехрещувалися. Змістовно ж це були зовсім різні війни.

Про сталінські репресії згадує мешканка Лондона Іванна Мащак

Олекса Семенченко Лондон, 20 серпня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – У Великій Британії залишилося мало осіб, які на власному досвіді зазнали сталінських репресій. Одна з них – Іванна Пшепюрська-Мащак, котра є свідком двох великих злочинів сталінізму: спершу вона з родиною підпала під інспіровану Кремлем операцію «Вісла», а відтак пройшла через табори ҐУЛАҐу на Колимі та Маґадані.

Іванна Пшепюрська-Мащак згадує сталінські репресії

Олекса Семенченко Лондон, 17 серпня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – У Великій Британії залишилося мало людей, які на власному досвіді зазнали сталінських репресій. Одна з них – Іванна Пшепюрська-Мащак, котра є свідком двох великих злочинів сталінізму: спершу вона з родиною підпала під інспіровану Кремлем операцію «Вісла», а відтак пройшла через табори Ґулаґу на Колимі та Маґадані. З нею зустрівся кореспондент Радіо Свобода.

День вшанування пам’яті жертв Другої Світової війни в Україні

Надія Степула

“Архів Голокосту” в Бад Арольсоні незабаром відкриють для науковців.

Надія Кандиба Німеччина, 17 травня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Незабаром історики зможуть більше дізнатися про те, як працювала нацистська машина смерті. Архів Міжнародної пошукової служби Червоного Хреста – відомий також як “архів Голокосту” – стане доступним для науковців. Відповідне рішення ухвалили наглядова рада архіву, засідання якої відбулося в Люксембурзі. Сам архів розташований у німецькому містечку Бад Арольсен.

Чого ще не знають українці про Другу світову війну.

Марина Пирожук Аудіозапис програми: Київ, 9 травня 2006 року.

День Перемоги в українській історії: легенди, міфи та реалії

Марина Пирожук Київ, 9 травня 2006 (RadioSvoboda.ua) – Марина Пирожук: Вітаю всіх, чиї приймачі налаштовані на хвилях радіо “Свобода”! 9 травня. День Перемоги. В ефірі “Вечірня Свобода”. В студії Марина Пирожук. “День Перемоги в українській історії: легенди, міфи та реалії”. Така тема сьогоднішньої “Вечірньої Свободи”, яку ми обговоримо з відомим українськими істориками Ю.Шаповалом та С.Кульчицьким.

“Про і контра”: 63-тя річниця Української Повстанської Армії і місце її колишніх вояків у сьогоднішньому українському суспільстві.

Сергій Кисельов Гості: Юрій Шухевич - син головного командира УПА Романа Шухевича, відомий правозахисник, в’язень совісті, який до того ж наприкінці цього тижня був обраний лідером УНА-УНСО; Олександр Голуб - член Президії ЦК компартії України, народний депутат України, головний редактор газети КПУ "Комуніст"; Олександр Вовк -– історик.

У Берліні відкрили Меморіал жертвам Голокосту.

Надія Кандиба

День Перемоги – що значить цей день для українців???

Ірина Халупа Гості: Анатолій Дімаров - письменник, журналіст, ветеран, Твори: "На Волинській землі", "Волинські легенди", "Його сім’я", "Син капітана", "Ідол", "Постріли УЛЯНИ КАЩУК", "Біль і Гнів"; Владислав Гриневич - старший науковий співробітник Інституту Політичних та етнонаціональних досліджень НАН; Орест Дичковський - колишній стрілець 3-го роя 3-ої чоти сотні Хмеля, УПА, голова наглядової ради Прикарпатського Військового Ліцею, один із засновників Братства УПА, псевдонім Кривоніс, за свою діяльність був засланий (телефоном).

“30 хвилин у різних вимірах”: 60-та річниця закінчення Другої Світової Війни.

Ірина Халупа

Наймасовіші німецькі військові поховання в Західній Україні.

Галина Терещук

Компенсації жертвам нацизму: через 60 років дійшла черга й до колишніх військовополонених.

Надія Кандиба

60 років після закінчення Другої Світової війни.

Ірина Халупа Гості: Віктор Коваль - експерт з питань Другої Світової війни, автор багатьох книг з історії цього періоду; Ігор Гринів - народний депутат України від блоку “Наша Україна” (телефоном); Тарас Гунчак - історик, професор історії при американському університеті Rutgers (телефоном).

“30 хвилин у різних вимірах”: Примирення вояків Радянської Армії і УПА.

Ірина Халупа

“30 хвилин у різних вимірах”: 60-та річниця закінчення Другої Світової Війни.

Ірина Халупа

“Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”: Україна і Друга світова війна.

Сергій Грабовський

Святкування до 60-ої річниці дня Перемоги.

Ірина Халупа Гості: Володимир Гуменюк - перший заступник голови Всеукраїнського Об’єднання ветеранів; Віктор Таран, народний депутат, БЮТ, голова підкомітету парламентського комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин; Сергій Кот - історик, старший науковий співробітник Інституту історії Національної академії наук.

“Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”: Україна і Друга світова війна.

Сергій Грабовський