На третій день воєнного вторгнення Росії в Україну президент Володимир Зеленський повідомив, що направляє в суд Гааги позов, зокрема, з проханням негайно наказати РФ припинити військові дії. Чого та коли чекати від цього процесу? Про це журналіст «Схем» (Радіо Свобода) поговорив із професором з Данії, автором книги про Нюрнберзький процес та міжнародне кримінальне право.
Володимир Зеленський 27 лютого у твіттері повідомив, що Україна в суді вимагатиме дві речі – притягнути до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії, а ще вимагати негайно ухвалити рішення щодо призначення слухання вже наступного тижня.
Мова йде про Міжнародний суд ООН у Гаазі. Напередодні прокурор з іншого суду в Гаазі – Міжнародного кримінального – також повідомив про те, що вирішив почати розслідування ситуації в Україні.
«Схеми» розпитали Кевіна Джон Гелера (Kevin Jon Heller) саме про розгляд запиту України у Міжнародному суді ООН.
Кевін Джон Гелер є професором міжнародного права та безпеки в Університеті Копенгагена та професором права в Австралійському національному університеті. Він має ступінь доктора наук. Автор книги «Нюрнберзькі військові трибунали та походження міжнародного кримінального права» The Nuremberg Military Tribunals and the Origins of International Criminal Law «Приховані історії судових процесів щодо військових злочинів» (The Hidden Histories of War Crimes Trials), один із редакторів Оксфордського довідника з міжнародного кримінального права (Oxford Handbook of International Criminal Law ). Також він працював зовнішнім юридичним радником Human Rights Watch у процесі над Саддамом Хусейном.
– Зеленський звернувся до Міжнародного суду ООН. Що це означає для України?
– Чи може Україна щось виграти від подання до Міжнародного суду? Відповідь – однозначно «так». Рішення Суду мають велике символічне значення. Держави вже впроваджують безпрецедентні санкції проти Росії.
Їх можна заохотити зробити ще більше, якщо найважливіший суд у світі визнає, що Росія маніпулювала Конвенцією про геноцид, щоб виправдати вторгнення в Україну.
– Чи може подача заяви проти Росії до Міжнародного суду вплинути на поведінку Росії?
– Імовірно, ні. Росія вже демонструвала свою готовність ігнорувати рішення міжнародних або регіональних судів, які їй не подобаються (зокрема, Європейського суду з прав людини, ЄСПЛ), тому немає підстав вважати, що вона виконуватиме рішення Міжнародного суду про вжиття тимчасових заходів.
Росія вже демонструвала свою готовність ігнорувати рішення міжнародних або регіональних судів, які їй не подобаються
– Чи реально призначити слухання вже на наступний тиждень, на яких мають розглянути прохання Зеленського про «негайний наказ Російській Федерації припинити бойові дії і призначити слухання вже на наступний тиждень»?
– Важко знати, наскільки швидко діятиме міжнародний суд. Утім слухання можуть відбутися вже наступного тижня. Є прецедент для швидкого слухання.
У 2017 році Індія подала до суду запит на тимчасові заходи, спрямовані на те, щоб запобігти страті Пакистаном індійського військового.
Запит було подано 8 травня, а слухання відбулися 15 травня.
– Що ви думаєте про шанси України в Міжнародному суді?
– Україна має хороші шанси переконати Суд ухвалити тимчасові заходи.
Судді не захочуть, щоб їх вважали не на тому боці історії
Судді – всього лише люди: вони не захочуть, щоб їх вважали не на тому боці історії, і саме таке буде сприйняття, якщо вони вирішать, що не мають юрисдикції щодо запиту України чи що стандарт для тимчасових заходів не виконується. Тому я очікую, що Україна отримає від Суду хоча б якісь тимчасові заходи.
– Скільки часу це забирає?
– Суд міг би досить швидко ухвалити тимчасові заходи. Однак рішення по суті заяви України може тривати місяцями, якщо не роками. Саме тому тимчасові заходи настільки важливі.
Рішення по суті заяви України може тривати місяцями, якщо не роками. Саме тому тимчасові заходи настільки важливі.
– На Вашу думку, чи правильну юридичну стратегію обрала Україна під час звернення до суду у Гаазі?
– Я вважаю, що стратегія України є найкращою з можливих за даних обставин. Тимчасові заходи були б величезною перемогою для України через меседж, який вони дадуть міжнародній спільноті про незаконність дій Росії. Але навіть якщо Україна не отримає тимчасових заходів, її зусилля принаймні привернуть увагу міжнародного співтовариства до агресії Росії, а це піде лише на користь українській справі.
В Україні введено воєнний стан після нового вторгнення Росії. О 5-й ранку 24 лютого президент Росії Володимир Путін заявив про початок «спецоперації на Донбасі» після звернення про військову допомогу з боку угруповань «ДНР»/«ЛНР», які він перед тим «визнав».
Президент Володимир Зеленський підписав указ про загальну мобілізацію. Країни Заходу почали застосовувати нові санкції проти Росії через її масштабний напад на Україну.
Попри пряме вторгнення, Кремль заперечує наміри окупації України і заявляє, що метою вторгнення є «демілітаризація і денацифікація України».
