Вона має розпочатися о 10:30 у парковій частині Маріїнського палацу.
«У зв’язку з карантинними заходами, запровадженими в країні для протидії поширенню епідемії COVID-19, кількість представників засобів масової інформації, які зможуть взяти участь у заході, буде обмеженою», – заявили в Офісі президента.
20 травня виповниться рік з дня інавгурації Володимира Зеленського. Єдина масштабна пресконференція президента відбулася 10 жовтня, коли він зібрав журналістів на 14-годинний пресмарафон.
Рік після інавгурації: які обіцянки Зеленського почали здійснюватися
Перша промова Володимира Зеленського як президента починалася висновком: «Кожен з нас президент». Таким чином він закликав всіх українців змінювати країну на краще. Інавгураційна промова президента містила небагато обіцянок, втім, ми розглянемо їх з точки зору виконання протягом року – від 20 травня 2019-го.
- «Я звертаюся до всіх українців на планеті – ви нам дуже потрібні. Ви повинні їхати в Україну не в гості, а додому. Ми чекаємо на вас»
- «Наше найперше завдання – припинення вогню на Донбасі»
- «Я готовий втрачати свою популярність, свої рейтинги і, якщо буде треба, я без вагань буду готовий втратити свою посаду, щоб тільки настав мир»
- «Я уверен, что первым шагом для начала этого диалога станет возвращение всех украинских пленных»
- «Не буває сильної армії там, де влада, не поважає людей, які віддають життя за країну кожного дня і я зроблю все, аби ви відчували повагу – це гідне, а головне стабільне фінансове забезпечення, це ваші житлові умови, законні відпустки після виконання бойових завдань, відпочинок для вас і ваших родин»
- «Уряд не вирішує наших проблем, уряд і є нашою проблемою»
- «Моє обрання доводить: громадяни втомилися від досвідчених системних, надутих політиків, які за 28 років створили країну можливостей відкатів, потоків, дерибанів»
- «Ми збудуємо країну рівних можливостей, де всі рівні перед законом, де є чесні і прозорі правила гри, одні для всіх, а для цього до влади повинні прийти люди, які будуть служити народу»
- «Протягом свого життя я намагався робити все, щоб українці посміхалися. Наступні 5 років я зроблю все, щоб ви не плакали»
Рік правління Зеленського: найгучніші розслідування про шостого президента
Під час виборчої кампанії у 2019 році кандидат в президенти Володимир Зеленський часто дорікав корупційними скандалами своєму опоненту Петру Порошенку. Однак така ж сама доля спіткала і його самого.
Вперше Зеленський сам став об'єктом журналістських розслідувань ще задовго до перемоги та до офіційного вступу на посаду. Що саме сумнівного знайшли журналісти у житті кандидата Зеленського, а згодом вже і в президента Зеленського?
Радіо Свобода згадує найгучніші корупційні скандали, пов'язані з шостим президентом України, які з'явились в перший рік його каденції.
Юлія Мендель, речниця президента України Володимира Зеленського, написала у фейсбуці:
«Дякую всім за подання на акредитацію. Безумовно, річна пресконференція президента Володимира Зеленського – важлива подія. На жаль, як і раніше, акредитувати всіх не вийшло. Не сумніваюся, що завтра стане зрозуміло, що жодних «теплих ванн» Володимиру Олександровичу не готували. Як показав рекордний пресмарафон, шостий президент України готовий відповідати на всі питання навіть впродовж 14 годин».
Юлія МакГаффі, головний редактор сайту NV.ua, написала у фейсбуці:
«У Маріїнці підстригли траву – ніби до пресконференції Зеленського, позавчора була майже по пояс)) Весь «задник» Маріїнського палацу оточений по периметру, але по алеї з видом на стадіон «Динамо» пройти можна. Нас з Цилею ввічливо, але наполегливо співробітники відповідних органів попросили не ходити там, де ми ходимо біля Маріїнського палацу – щоб не заважати роботі, так би мовити... До речі, в тій частині, де гуляти можна – трава на місці!!!»
Від Радіо Свобода в ОП на пресконференцію Зеленського акредитували тільки Максима Савчука із телепроєкту «Схеми»
Програма «Схеми: корупція в деталях» – спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»:
Кореспондентка Радіо Свобода Софія Середа веде прямий ефір із Маріїнського парку Києва
Сьогодні, 20 травня, президент України Володимир Зеленський проводить пресконференцію на у парку поблизу Маріїнського палацу.
Привід – рік роботи на посаді.
Офіс президента пояснив велику кількість відмов в акредитації – карантином.
Серед тих, кому відмовили в акредитації на пресконференцію: Главком, Тиждень, Настоящее время, із проєктів Радіо Свобода акредитацію дали тільки журналісту СХЕМ.
Президент Володимир Зеленський розпочав пресконференцію із невеликим запізненням
Зеленський пообіцяв відповідати на запитання навіть, якщо піде дощ, і попросив журналістів ставити стільки запитань, щоб розмова не була такою довгою, як минулого разу – 14 годин.
Перше, що сказав президент Зеленський – це те, що за його даними, останні дні Україна має втішну статистику щодо кількості захворювань на COVID-19.
Дивіться пряму трасляцію тут:
Обіцяні доплати медикам, які працюють із хворими на COVID-19, виплатили у 15 областях – Зеленський
Президент Зеленський стверджує, що усі гроші на доплати у розмірі 300% медикам, які працюють із хворими на COVID-19, уже надійшли в регіони, а у 15 областях медперсонал уже ці доплати отримав.
Доплата нараховується тільки на ті години, коли медперсонал безпосередньо працює із інфікованими коронавірусом. До цього часу, медики скаржилися, що попри обіцянки президента та влади, вони отримали дуже невеликі суми доплат.
Читайте ще:
Є план виходу із карантину у п'ять етапів – Зеленський
Якщо ситуація із епідемією коронавірусної інфекції буде розвиватися із такою втішною динамікою, як зараз, то, за словами Володимира Зеленського, запрацює громадський транспорт, із понеділка почнуть працювати дитячі садочки, і почне відновлюватися активна діяльність бізнесу.
Відновити міжміське сполучення поки не є можливим, сказав Зеленський, через ситуацію із коронавірусом.
Малий та середній бізнес, а також бізнес креативної індустрії вимагав від влади чіткого плану дій виходу із карантину, а також підтримки бізнесу через доступне кредитування.
Натомість, міський голова Києва Віталій Кличко заявив у відповідь на сказане президентом, що дитячі садки та школи у Києві 25 травня не відкриються.
У нас немає іншого виходу, аніж домовлятися із Путіним – Зеленський
Чи розуміє президент України, що домовлятися із Путіним немає сенсу – таке запитання поставив Володимиру Зеленському скандально відомий інтерв'ю із російським терористом Гіркиним та так званим прокурором окупованого Росією Криму – Поклонською.
«Наш спецагент, наскільки мені сказали», – пожартував глава держави, коментуючи надання Гордону слова.
Володимир Зеленський відповів на запитання Дмитра Гордона, що Україна не має іншого виходу, аніж домовлятися із Путіним, а форми цих переговорів можуть бути різними.
За словами президента, останнім часом у нього не було зустрічі з Путіним,
Президент України Володимир Зеленський заявляє, що не відмовиться від зустрічей із президентом Росії Володимиром Путіним, бо вважає потрібним «будь-який формат», який наближає Україну до повернення політв'язнів і територій.
Зеленський сказав про це 20 травня в Києві на пресконференції, присвяченій року свого президентства.
«Що стосується президента Росії: ми нічого з цим не зробимо, ми повинні з ними говорити, повинні домовлятися. Я ще раз говорю: Мінський формат – пріоритет, але ніхто не відміняє будь-які інші формати. Я готовий до будь-якого формату, який може наблизити нас до кінця війни і повернення наших територій і людей», – заявив Зеленський.
Головна виборча обіцянка, з якою Володимир Зеленський виграв вибори, це добитися миру на Донбасі. Попри це, втрати на фронті є співставними, а то і більшими, аніж до того, як Зеленський розпочав переговорний процес із президентом Росії Путіним у нормандському форматі.
«Хочу лишитися в історії президентом, який побудував дороги» – Зеленський
«Я хотів би бути президентом, якого запам’ятають, як людину, після якої в Україні з’явились дороги. Я дуже цього хочу, бо я збираюсь жити в Україні і після своєї каденції і хочу їздити по дорогах і щоб люди бачили, і мені не було соромно. Наша задача побудувати всі державні дороги, які об’єднають нашу країну, які будуть вітриною нашої європейської країни. А це 25 тисяч пріоритетних доріг. І я до кінця своєї каденції – скільки вона там буде, вирішує народ України – але я впевнений, що до кінця своєї каденції ми добудуємо усі державні дороги», – сказав президент Зеленській на пресконференції 20 травня.
Він запевнив, що попри економічну кризу і карантин згортати програми будівництва доріг не будуть і що будівництво триває і зараз.
За його словами, цього року планують збудувати у 9 разів більше доріг, ніж це було у минулі роки.
Зеленський наголосив, що це складне завдання, бо Україна дуже різноманітна, різні умови для будівництва і є також велика потреба у будівництві мостів.
Уряд планує, сказав Зеленський, знайти 3 мільйони доларів на будівництво мостів в Україні і побудувати спортивні комплекси у кожній області.
Якраз тоді, коли Зеленський говорив про мости, на Дніпропетровщині обвалився міст із вантажівкою на ньому.
Коли журналісти сказали про цей збіг Володимиру Зеленському – він сказав, що «він ту ні до чого» і дав доручення ОП з'ясувати ситуацію. Пізніше, під час пресконференції, президенту доповіли, що обійшлося без жертв, а причини обвалу встановлюють.
Президент Зеленський запросив кореспондента «Української правди» працювати в ОП
Кореспондент «Української правди» запитав президента Зеленського чому той, попри свої виборчі обіцянки «не привести у владу жодного кума і жодного друга», оточив себе своїми друзями, людьми без політичного досвіду, зате із великим досвідом роботи у ПАТ«Студія Квартал-95».
На це Зеленський відповів, що він обіцяв, що до влади прийдуть «нові люди», і що він так і зробив, бо і генпрокурор Венедіктова, і голова уряду Шмигаль, і Єрмак та інші – «є новими людьми, і не є особистими друзями і кумами президента».
Президент сказав, що він не може знайти «чистих і професійних» людей, не може знайти людину на посаду міністра культури, міністра освіти і запросив кореспондента «Української правди» працювати в ОП.
Зеленський сказав, що доручить Фонду держмайна повідомити про хід приватизації
«Всі об'єкти, які ми могли передати, вже передали. «Почистили» від різних судових справ. Тому що, ми розуміємо, що інвестори не будуть вкладати кошти в ті об'єкти, за якими тягнуться різні провадження в суді», – сказав Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів щодо приватизації.
На приватизацію виставлять і великі підприємства, які не є стратегічними. Так, слідом за готелем «Дніпро», компанія «Центренерго» також буде готуватися до приватизації, – повідомив Зеленський.
Президент сказав, що доручить Фонду держмайна найближчими днями представити для ЗМІ та суспільству детальний план приватизації в Україні.
Президент Володимир Зеленський у 2019 році доручив Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства готуватися до «великої приватизації».
У планах було передати до Фонду держмайна 500 українських підприємств для продажу.
У березні 2020 року Кабмін ухвалив рішення про винесення ще 431 об'єкта на приватизацію, збільшивши загальну кількість до понад 900.
Проте, пізніше Фонд держмайна відклав велику приватизацію, посилаючись на нестабільну ситуацію на фінансових ринках через пандемію COVID-19.
Зеленський відповів на запитання журналіста про намір засекретити декларації співробітників СБУ
Журналіст проєкту Радіо Свобода «Схеми» Максим Савчук під час пресконференції президента України Володимира Зеленського запитав його, чому президент змінив свою думку щодо відкритого декларування статків співробітників Служби безпеки України і уточнив, чи не попросив про це президента сам керівник відомства Баканов.
«З приводу декларування нерухомості, грошей чи бізнесу – його, здається, немає в пана Баканова. По-перше, Іван Баканов нічого не боїться – все що в нього є, було придбано ще до політичної кар'єри, ще багато років тому. Навіть ще до того, як він став працювати в студії «Квартал 95» у нього був його будинок, у якому він живе. Що стосується «мій давній товариш» – ми дійсно товаришуємо, я дійсно поважаю його як порядну людину. За цей рік він показав, що такого чесного голови СБУ в Україні ще не було. Що стосується законопроєкту – я, чесно кажучи не пам'ятаю, його проголосували вже? Я вважаю, що все має бути відкрито. Або майже все. Іван Баканов сказав, що в нього є пропозиції змін щодо деяких людей, які не можуть показувати, бо вони є Служба безпеки України. Вони не можуть показувати, де вони живуть. Обговорю ще раз з Бакановим, обговорю з комітетом, тому що не можна окремо говорити з комітетом ВРУ без Баканова», – відповів президент Зеленський.
Декларації співробітників СБУ вперше стали таємними за часів президентства Петра Порошенка. Заступник тодішнього очільника СБУ Василя Грицака, експерт з питань державних таємниць (прізвище не вказане) зробив висновок: «інформація про особовий склад СБУ, яка повинна включатися до Єдиного державного реєстру декларацій… становить державну таємницю. Зазначене підтверджене рішенням державного експерта з питань таємниць – заступника голови Служби безпеки». Таку його відповідь надала «Схемам» Служба безпеки у 2016 році.
При цьому журналісти неодноразово фіксували, що працівники спецслужби ведуть спосіб життя, який не відповідає їхнім доходам.
Восени 2019 року, Володимир Зеленський розсекретив декларації праціників СБУ, які призначаються на посади публічно. Він підписав проголосований Верховною Радою закон, який зобов'язав керівництво Служби безпеки України подавати декларації на загальних засадах, окрім таємних агентів, які працюють у спецслужбі.
10 березня 2020 року президент вніс до парламенту законопроєкт «Про реформування служби безпеки». З-поміж іншого, як видно із порівняльної таблиці на сайті Верховної ради, глава держави пропонує змінити 52-1 статтю Закону України «Про запобігання корупції» таким чином, щоб декларації працівників СБУ, які призначаються публічно (зокрема керівництво), не потрапляли у відкритий реєстр НАЗК.
Президент пропонує виключити із ЗУ «Про запобігання корупції» абзац , у якому йшлося про те, що посадові особи СБУ, «які призначаються та звільняються з посад актами Президента України та Верховної Ради України (…) подають декларації (..) в загальному порядку».
Законопроєкт у президентській редакції включений до порядку денного засідань парламенту на пленарному тижні, який розпочався 19 травня, попри те, що комітет з антикорупційної політики звернувся до профільного комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки з пропозицією виключити із законопроєкту № 3196 нову редакцію статті 52-1 Закону України.
20 травня Верховна Рада проголосувала за те, щоб відправити цей законопроект на повторне перше читання.
«Я не диктатор, але журналіст Ткач баланс порушив» – Зеленський
Президент Зеленський сказав, що в Україні «свобода», і що він «не диктор», бо навіть журналісти, які фінансуються іншою державою, відчувають себе так вільно в Україні, що постійно супроводжують президента.
«Журналіст СХЕМ Михайло Ткач скрізь мене супроводжує, як УДО. Я думаю, що це щось із вихованням, бо він порушує баланс», – сказав Зеленський.
«Я нікому не розповідав, але була ситуація, що машина журналіста їхала всередині кортежу президента. Ви вважаєте це нормальним?», – запитав Зеленський Максима Савчука.
«Давайте не будемо перетворювати пресконференцію президента у балаган», – сказала речниця президента України Юлія Мендель.
«Сьогоднішня відповідальність Авакова – справа про убивство Шеремета» – Зеленський
«Міністр Аваков не є «моєю людиною», більше того, у пана Авакова є друзі, які не є моїми друзями. Але чи є міністр Аваков ефективним? Так. Головна відповідальність Авакова зараз – це «справа Шеремета». Він має довести її до кінця, щоб усі, хто причетний до убивства Шеремета, були покарані», – сказав президент Зеленський.
Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко, військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко.
Звинувачення цим людям були висунуті у присутнусті президента Зеленського і міністра Авакова на спеціальній пресконференції. Тоді усі звинувачення базувалися на оперативних записах розмов подружжя Грищенків – Інна та Владислав. Однак пізніше Грищенки зникли із інформаційного поля у рамках розслідування.
Адвокати Антоненка, Кузьменко і Дугарь наводять докази, що їхні підзахисні не причетні до убивства Павла Шеремета, однак Антоненко і Кузьменко досі під вартою, а Дугарь під домашній арештом.
Антоненко, Кузьменко, Дугарь – фотодосьє
Зеленський заявив, що замовники вбивства Катерини Гандзюк сядуть за ґрати
«За мою каденцію люди, які вбили, посаджені. Є питання, хто замовив. У нас є відповідь, ми знаємо, хто замовив. Зараз ця справа вже повністю передана до суду, і суд, я впевнений, дасть справедливий вирок, і замовники, – не замовник, а замовники, – сядуть за ґрати. Останній крок залишився – це суд. Суд повинен бути незалежним і надати незалежний вирок. Тиснути на суд не можемо, але будемо робити все, щоб усе було дійсно справедливо, і ці люди обов’язково сядуть у тюрму», – сказав Зеленський 20 травня на пресконференції із нагоди річниці його президентства.
Група активістів регулярно проводить заходи з вимогою до глави держави притягнути до відповідальності винуватців убивства херсонської чиновниці та активістки Катерини Гандзюк. Одна з таких акцій вібулася і безпосередньо перед пресконференцією президента.
Більше читайте тут
«Ми із Шмигалем майстри спорту по боротьбі зі коронавірусом» – каже Зеленський
Президент Володимир Зеленський стверджує, що «вони із міністром Шмигалем зробили все вчасно і все правильно у боротьбі із COVID-19. Про це каже статистика. У нас у порівнянні із минулим роком – і у березні, і у квітні смертність на тисячу людей менша, аніж у минулому році. Попри епідемію коронавірусу! Ми із Шмигалем майстри спорту по боротьбі зі коронавірусом», – заявив Зеленський.
Експерти кажуть, що статистика про кількість хворих і померлих від COVID-19 в Україні викликає багато запитань перш за все через малий відсоток тестування і якість цього тестування.
Станом на 20 травня, за даними МОЗ, в Україні зафіксували 19 230 випадків коронавірусної хвороби COVID-19: 564 людини померли, 5 955 – одужали.
Із 22 травня в Україні дозволять рух міського та приміського наземного транспорту, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він додав, що з 25 травня уряд дозволить роботу дитячих садочків та метрополітену («у тих містах, де буде дозволяти епідеміологічна ситуація»).
Мер Києва Віталій Кличко заявив, що з 22 травня у Києві відновлять роботу спортзали та великі магазини.
18 травня головний санітарний лікар Віктор Ляшко повідомив, що в Україні дозволять відкрити пляжний сезон.
Із 11 травня уряд України послабив деякі карантинні заходи.