Зеленський і Коломойський: «розлучення» чи імітація?

В Україні зменшується вплив Ігоря Коломойського, одного з найбільших олігархів, а в минулому – бізнеспартнера нинішнього глави держави Володимира Зеленського. Таке твердження з'явилося в українських медіа після того, як санкції проти Коломойського запровадили Сполучені Штати, а на Банковій висловилися на їхню підтримку та згадали про «курс на деолігархізацію», який Зеленський обіцяв під час президентських виборів. Як змінилися позиції впливового олігарха в Україні? І чи можна говорити про «розлучення» Коломойського з Зеленським? Про це Радіо Свобода розпитало експертів.

«Коломойський стає токсичним», «Коломойський перетворився із найвпливовішого олігарха на токсичного бізнесмена» ​– такі заголовки дедалі частіше з'являються в українських медіа, на тлі активізації кримінальних проваджень проти українського олігарха у США та проти його оточення – в Україні.

Радіо Свобода відстежувало активність Ігоря Коломойського та його вплив на політику та економіку держави. Торік фахівці говорили, що його вплив на Верховну Раду та Банкову, на економіку та енергетику зокрема суттєво зріс.

Що ж змінилося зараз?

Численним публікаціям та заявам про «токсичність» українського олігарха передувало кілька подій, дотичних до Ігоря Коломойського. Частина з них може свідчити про ослаблення його впливу на українську політику, частина – навпаки.

• 10 вересня 2020 року депутат Олександр Дубінський, якого вважають неформальним лідером «групи Коломойського» в парламенті, потрапляє під санкції США разом із колишнім «регіоналом», а нині позафракційним депутатом Андрієм Деркачем. Сполучені Штати звинуватили їх у втручанні в американські вибори та в тому, що вони входять до російської мережі зовнішнього впливу і беруть участь в дезінформаційних кампаніях Кремля.
• Після цього Дубінського виключають із фракції «Слуга народу» та з регіональних органів партії влади.
• 22 лютого 2021 року колишній заступник голови правління «Приватбанку» Володимир Яценко хотів вилетіти чартером із Дніпра до Відня, але натомість опинився у СІЗО. Йому, а також колишньому голові правління банку Олександру Дубілету та очільниці страхової компанії «Інгосстрах» Олені Бичіхіній інкримінують виведення з нього понад 136,89 мільйонів гривень в останні дні перед націоналізацією «Приватбанку» – в інтересах його тодішніх співвласників Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

Один з державних активів, на який впливав та, ймовірно, отримував значний зиск Коломойський – компанія «Центренерго». На ній тривалий час працював менеджмент, пов'язаний з олігархом, і в цей період компанії, близькі до нього, заробляли на постачанні вугілля на ТЕС та на перепродажі виробленої ними електроенергії, а саме «Центренерго» зазнавало збитків, свідчать журналістські розслідування.

• 26 лютого керівництво енергетичної компанії змінилося – із ініціативи Кабміну та голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка. Новим очільником компанії став Юрій Власенко. Відтак, на думку частини експертів, Коломойський втратив свій вплив на «Центренерго».
• 15 березня Зеленський зібрав неформальну «групу Коломойського» у фракції «Слуга народу» на Банковій, повідомляє видання «НВ».

«Президент чітко сказав: або ви з нами, або ви з ними (з Коломойським)», – переповідає розмову один з депутатів-учасників тієї зустрічі.

• 31 березня Антимонопольний комітет України визнав дії компаній групи Ігоря Коломойського «антиконкурентними та узгодженими» і наклав на них штраф на суму 4,7 мільярдів гривень. Ідеться про вплив на ринок пального та світлих нафтопродуктів компаній з орбіти впливу олігарха – ТОВ ВТФ «Авіас», ТОВ «Торговий Дім Авіас», ТОВ «Пром Гарант Плюс», ТОВ «Альянс Еволюшн», ПАТ «Укртатнафта» та 169 операторів АЗС. Ці компанії оскаржують штраф у суді.
• У грудні 2020 року агентство Reuters повідомляло, що американські правоохоронці підозрюють Коломойського та Боголюбова в нецільовому використанні коштів «ПриватБанку» на придбання нерухомості в США. Схожі повідомлення були і раніше. Тоді ж з'явилися прогнози про те, що український олігарх потрапить під американські санкції.
• 5 березня 2021 року Сполучені Штати запровадили санкції проти українського олігарха Ігоря Коломойського та його найближчих родичів.

Про це заявив держсекретар США Ентоні Блінкен. Окрім Коломойського до санкційного списку потрапили його дружина Ірина Коломойська, його дочка Анжеліка Коломойська та його син Ізраїль Цві Коломойський.

«Цей крок робить Ігоря Коломойського та кожного з цих його найближчих родичів неприйнятними для в'їзду до США», - йдеться в заяві Блінкена.

Американський посадовець говорить, що підставою для санкцій є те, що Коломойського підозрюють у корупційних схемах і в тому, що він намагається «підірвати демократичні процеси та інституції в Україні».

Американські санкції проти Ігоря Коломойського схвально оцінив президент України Володимир Зеленський.

Заява українського президента пролунала після того, як українські правоохоронці зацікавились Яценком, Дубілетом та іншими людьми з оточення Коломойського, пов'язаними з процесами в «Приватбанку» напередодні його націоналізації.

В українських судах немає справ безпосередньо щодо Коломойського?

Водночас ані санкцій, ані кримінальних проваджень персонально проти Коломойського в Україні немає. В українських судах розглядаються справи про виведення коштів із «Приватбанку», але за жодною з них Коломойському не висунуто обвинувачення та не призначено запобіжний захід.

Хоча заяви генеральної прокурорки Ірини Венедіктової та секретаря РНБО Олексія Данілова не виключають можливості того, що це станеться.

І ще на одну деталь звернуло увагу видання «Цензор.Нет»: так звані «Плівки Деркача», які спільно оприлюднювали Андрій Деркач та Олександр Дубінський.

• Так, Державне бюро розслідувань в липні 2020 року та в лютому 2021 року замовило експертизи голосів нинішнього президента США Джозефа Байдена та колишнього президента України Петра Порошенка на «плівках Деркача». Відповідні документи оприлюднив «Цензор.Нет».

ДБР формально підзвітне президенту України, який призначає його керівництво за результатами конкурсу та отримує від очільника бюро щорічні звіти. Тому в активізації цієї справи українська опозиція вже звинуватила Володимира Зеленського, а також Ігоря Коломойського.

Про це, зокрема, говорить народна депутатка від «ЄС» Марія Іонова.

Зрештою, зберігся чи зменшився вплив Ігоря Коломойського на політичні та економічні процеси в Україні?

Експерти: «Немає війни, але є нарощування тиску»

Вплив Ігоря Коломойського в Україні значно зменшився, і це стало особливо помітно після санкцій проти пов'язаного з ним депутата Олександра Дубінського, пояснює Радіо Свобода виконавча директорка «Центру протидії корупції» Дарія Каленюк.

«Це відбулося після активних дій з боку США: спочатку під санкції потрапив депутат-флагман групи Коломойського у Верховній раді Олександр Дубінський. Він був таким собі «командним лідером», але після потрапляння під санкції США він свій вплив втратив. Важливо, що його виключили з фракції, з партії та з керівної посади в місцевій організації «Слуги народу» на Київщині. А потім – санкції США проти Коломойського. Це також похитнуло «вірус Коломойського», його безкарність та абсолютний вплив на багатьох політиків, які на нього орієнтувалися» - пояснює представниця «Центру протидії корупції».

Яким наразі є вплив цього олігарха в українському парламенті. Дарія Каленюк визнає, що є кілька десятків депутатів не можуть відмовитися від співпраці з Коломойським. Деяких спонукає до цього страх отримати помсту, деяких – бізнес-зобов'язання перед ним, або ж компромати, які олігарх зібрав на них, стверджує експертка.

«Але однозначно – відбувається розрив теплих відносин і жорстке розлучення Зеленського із Коломойським. Це можна спостерігати, аналізуючи контент телеканалу «1+1», який йому належить. Він разюче відмінний від того, що було рік тому. Там з'являється дедалі більше критики політики Зеленського», – вважає Дарі Каленюк.

За її спостереженнями «розлучення» Ігоря Коломойського та Банкової оформлюється на рівні офісу генерального прокурора: йдеться, зокрема, про підозри, оголошені фігурантам справи щодо виведення коштів з «ПриватБанку».

Втім, фактичний розрив Коломойського та Зеленського відбувся ще 13 травня 2020 року – коли Верховна Рада за закликом глави держави ухвалила «антиколомойський закон» – який, зокрема, унеможливлював повернення проблемних банків їхнім колишнім власникам.

Таку думку висловив Радіо Свобода політолог Володимир Фесенко. Водночас, за його словами, обидві сторони наразі всіляко уникають прямого конфлікту.

«Розлучення, в політичному сенсі, відбулося ще торік під час голосування за «антиколомойський закон». Втім, конфлікту як такого немає. Обидві сторони уникають війни, і правильно роблять: бо зараз вона нашкодить обом. Союз між Зеленським і Коломойським був ситуативним, – доводить Фесенко. – Пригадайте, від початку президентських перегонів Коломойський найактивніше підтримував Юлію Тимошенко, доки вона була фаворитом виборчої кампанії та головною конкуренткою Петра Порошенка. Але з лютого 2019 року – перебіг кампанії змінився і Коломойський підтримав Зеленського».

Володимир Фесенко оцінює президента України та впливового олігарха не як «союзників», а радше як «попутників», між якими наразі діє такий собі «пакт про ненапад». Політолог, як і у 2020 році, запевняє, що вплив Коломойського на Зеленського не був і не є вирішальним.

З іншого боку, помічає Фесенко, проблеми в Коломойського в Україні почалися ще до санкцій США проти нього, а депутати «групи Коломойського» тепер демонструють співпрацю із Банковою.

«Були зустрічі президента з депутатами з групи Коломойського. І, схоже, вони дали результати. Через певний час ці депутати голосували за закон про держслужбу і підтримували зауваження президента. Хоча раніше ці ж самі депутати були проти. Що ж до позицій Коломойського в Україні – справи проти його оточення (в контексті «ПриватБанку») почалися ще до американських санкцій», – констатує політолог.

Як ситуація розвиватиметься далі? За спостереженнями Володимира Фесенка, сторони і надалі уникатимуть конфлікту стільки, скільки це буде можливо. З одного боку, цей олігарх у кризових для нього ситуаціях зазвичай не починає війни – а «закривається» і діє непублічно.

«Немає війни між Коломойським і Зеленським, але є поступове нарощування тиску. Як виглядає, олігарха хочуть помістити в таку собі «резервацію», – говорить Фесенко про спроби влади обмежити вплив Коломойського. – В кризових ситуаціях Ігор Коломойський не починає війни: він «закривається», припиняє давати інтерв'ю та робити гучні заяви. Він буде діяти політично – демонструючи лояльність до президента, і юридично – зменшуючи для себе ризики як в Україні, так і в США».

В Україні та у світі тривають понад сто судових справ, пов'язаних з нинішнім та колишнім майном Ігоря Коломойського. Більшість із них стосується коштів, виведених з «ПриватБанку» та його націоналізації, яку Коломойський зі своїми бізнеспартнерами намагається оскаржити.

Радіо Свобода звернулося і до самого Ігоря Коломойського з запитанням про те, як він оцінює зміну власного політичного та економічного впливу. Але відповіді наразі не отримало.

Експерт: «Чи дійсно вплив Коломойського зменшився – побачимо за кілька тижнів»

Співзасновниця «Ліги антитрасту», колишня державна уповноважена Антимонопольного комітету Агія Загребельська відстежує активність Ігоря Коломойського в Україні та його вплив. За її словами, є ознаки того, що цей вплив слабне, однак, попереджає вона, висновки робити зарано.

«Є зовнішні ознаки того, що відбувається зменшення впливу. Але чи дійсно це так – ми побачимо за декілька тижнів. Дійсно, Коломойський втратив свій контроль над «Центренерго». Дійсно, Антимонопольний комітет наклав штрафи на його компанії. Але, до прикладу, ми не бачимо аналогічних штрафів щодо «ДніпроАзоту» та інших його підприємств, і Коломойський продовжує контролювати «Укрнафту», – зауважує експертка.

На думку Агії Загребельської, в цьому питанні президент України наразі опинився поміж двох вогнів.

«Зеленський опинився в некомфортному становищі. Він має показати, з одного боку, українцям, з іншого боку – Заходу, що дійсно бореться з олігархами, що деолігархізація почалася, і він сам – не є людиною, залежною від Коломойського. Те, що ми спостерігаємо, може бути як справжнім рухом від Коломойського, так і намаганням Зеленського створити уявлення про це в усіх навколо, отримати ситуативні бонуси і потім розвернути це все у зворотній бік», – не виключає експертка.

Якими будуть ознаки того, що між Зеленським і Коломойським відбувся остаточний розрив?

Експерти стверджують, що в такому разі українці побачать кілька речей:

• Телеканали та політики, пов'язані з Коломойським, почнуть значно жорсткіше критикувати дії держави.
• Отримають штрафи, підвищення тарифів та інші проблеми різні підприємства з орбіти Коломойського, а не лише «Укртатнафта» й інші компанії олігарха на ринку нафтопродуктів.
• Генпрокуратура та РНБО посилять тиск на Коломойського та його оточення.
• Депутати, які зберігають вірність олігархові, опиняться у непримиренній опозиції до влади.
• Україна буде готова екстрадувати Коломойського, якщо таке прохання надійде від Сполучених Штатів.
• Відбуватимуться кадрові зміни в уряді та в державних компаніях (за аналогією до «Центренерго»), які будуть не на користь Коломойському.

Між тим, є ознаки того, що вплив цього олігарха на окремі державні структури зберігається.

У «Центрі Разумкова» стверджують, що санкції проти нафтового бізнесу Віктора Медведчука можуть бути вигідні Коломойському: зокрема, Кременчуцький НПЗ» має змогу наростити виробництво пального і зайняти сегмент ринку, що звільняється.

Рейтинг українських мільярдерів від Forbes показав, що з 2020 по 2021 рік Ігор Коломойський наростив свої капітали до 1,8 мільярда доларів і піднявся з восьмої на четверту сходинку.

Між тим, в Дарії Каленюк викликає тривогу те, що ДБР продовжує активні слідчі дії з «плівками Деркача», що, з одного боку, збігається з інтересами Коломойського, а з іншого – відповідає цілям Кремля та є атакою на президента США Джозефа Байдена.

«Інформація, яку надає російський агент, може бути використана лише проти цього російського агента», – наголошує Дарія Каленюк.

Тим часом у США, Великобританії та в інших юрисдикціях тривають судові процеси проти Коломойського та Боголюбова. Частина з них стосується нерухомості, яку ці колишні акціонери «Приватбанку» могли придбати за рахунок виведених з банку грошей.

Ексвласники банку, його акціонери, найбільшими з яких на той момент були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, вважають проведену націоналізацію, внаслідок якої вони повністю втратили свої акції, незаконною, тоді як «Приватбанк» і держава вимагають від них додаткового відшкодування збитків.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.