Україна втратила позиції у «Індексі сприйняття корупції – 2021», свідчать оновлені дані рейтингу Transparency International Ukraine. Які причини регресу?І чи є тут пряма відповідальність Офісу президента та самого Володимира Зеленського?
Україна отримала 32 бали зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції у 2021 році та посіла 122 місце серед 180 країн. Для порівняння, торік країна мала 33 бали та посідала 117 місце у світі, йдеться у звіті організації , яка формує цей рейтинг.
Хто попереду, хто – позаду
До незмінних лідерів рейтингу останніх років, Данії та Нової Зеландії, долучилася Фінляндія. Всі ці три країни набрали 88 балів та, за даними цього рейтингу, вважаються найменш корумпованими у світі.
Україна, як і раніше – у другій половині цього рейтингу. Хто з нею поруч?
Однакову кількість балів із Україною набрала африканська держава Есватіні (Свазіленд).
На один бал Україну випереджають Замбія, Непал, Єгипет, Філіппіни та Алжир, які цього року набрали по 33 бали.
Також Україну випереджають переважна більшість сусідніх країн у Центральній та Східній Європі. Окрім Росії.
«З-поміж сусідів Україна знову вище лише за Росію – сусідка-агресорка також втратила 1 пункт і тепер з 29-ма балами посідає 136 місце. Крім цього, знизилися бали Угорщини – 43 бали (-1 бал, 73 місце) та Білорусі. Остання цьогоріч втратила аж 6 балів і з 41 балом посідає 82 місце. Свої показники не змінила Польща і залишилася лідером серед сусідів (України)– 56 балів і 42 місце. А от покращити за рік свої бали вдалося Словаччині, Румунії та Молдові», – йдеться на сайті організації «Трансперенсі Інтернешнл Україна».
У кінці рейтингу залишаються Сомалі, Сирія та Південний Судан: рівень корупції в них дослідники вважають найвищим у світі – з-поміж 180 країн, які охоплює «Індекс сприйняття корупції».
Падіння чи «застій»?
Це зниження позицій України у цьогорічному рейтингу перебуває в межах похибки, і воно свідчить про період «застою» в боротьбі з корупцією, так пояснює результати цьогорічного «Індексу сприйняття корупції» виконавчий директор «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Андрій Боровик.
«Влада затягує виконання багатьох важливих антикорупційних обіцянок. З одного боку, відновлено суттєву частину антикорупційної реформи після рішення КСУ у 2020 році та прийнято базові закони для перезапуску ВККС та ВРП. А з іншого, досі присутні негативні практики, які нівелюють досягнення – наприклад, втручання у справу Татарова, затягування з обранням керівництва САП, виведення певних публічних закупівель... з-під дії профільного закону.Ми маємо пам’ятати, що відхилення від антикорупційного порядку денного грає на руку як внутрішнім, так і зовнішнім ворогам України», – так пояснив ситуацію Андрій Боровик.
У розмові з Радіо Свобода виконавчий директор «Трансперенсі Інтернешнл Україна» уточнює, що конкретні позитивні та негативні зміни відображає передовсім кількість балів країни у рейтингу. Тоді як її місце рік від року може варіюватися залежно від ситуації у світі та кількості країн, які беруть у дослідженні участь.
Про ознаки «застою» у боротьбі з корупцією говорить також засновник організації State Watch Олександр Лємєнов. Але він уточнює в коментарі Радіо Свобода, що йдеться про Україна не просто «стоїть на місці», а й дедалі помітніше «сунеться вниз».
«На початку президентської каденції Володимира Зеленського – була позитивна динаміка. Це запуск Вищого антикорупційного суду, прогрес у реформі НАБУ і прокуратури. Але з лютого – березня 2020 року починається поступовий, регрес, який дедалі наростає. Це відкат реформи прокуратури і НАБУ, а фінальний акорд – події навколо конкурсу на керівника САП», – пояснює експерт.
Він наголошує, що цей «поетапний, алогічний регрес» суперечить тим лозунгам про боротьбу з корупцією, з якими Володимир Зеленський прийшов до влади.
Представники Transparency International, яка готувала «Індекс сприйняття корупції», а також інші експерти з громадського сектору згадують про низку тенденцій та фактів, які мали місце останнім часом. Деякі з них демонструють боротьбу з корупцією та певний прогрес в українських реформах, інші ж – виглядають як блокування реформ та «реванш» корупціонерів.
Що погіршило антикорупційний рейтинг України?
Експерти вказують на наступні факти:
- Рішення Конституційного Суду (від 27 жовтня 2020 року), яким він звільнив посадовців та суддів від відповідальності за недостовірне декларування. За даними НАБУ, детективи тоді розслідували 110 кримінальних проваджень щодо умисного внесення недостовірних відомостей до е-декларацій. 7 особам, серед яких троє колишніх народних депутатів, навіть було повідомлено про підозру, але через рішення КСУ всі ці розслідування мали бути закриті, пояснюють у «Трансперенсі Інтернешнл Україна»
- Зміни до антимонопольного законодавства, які не сприяють захисту бізнесом своїх прав під час оскарження публічних закупівель.
- Втручання у роботу Вищого антикорупційного суду. Зокрема, йдеться про провадження у КСУ щодо конституційності Вищого антикорупційного суду.
- Загальне зростання тиску на антикорупційну систему, зокрема через тривалу відсутність постійних керівників в інституціях. В цьому контексті експерти найчастіше згадують конкурс з відбору керівника САП, який досі не завершився призначенням голови цього органу. Також в них є питання до конкурсу на посаду голови АРМА (Нацагентства з розшуку та управління корупційними активами) який розпочався майже через два роки після звільнення попереднього очільника інституції.
- Затримка з імплементацією судової реформи. Водночас експерти позитивно оцінюють те, що ухвалене необхідне законодавство для її старту.
- Затримка з ухваленням у другому читанні Антикорупційної стратегії, яка б допомогла комплексно вирішувати низку проблем з корупцією в Україні.
«Анатомія топтання на місці»
Частково проблеми визнають і в українській владі. Так, депутат від «Слуги народу» та представник президента у Конституційному суді Федір Веніславський у ефірі державного телеканалу «Дом» заявив, що 10-30% українських суддів є схильними до корупції.
«Виходить парадоксальна ситуація. Судді на сьогодні практично всіх судів мають дуже високий рівень заробітних плат, починаючи від 30-40 тис. грн і закінчуючи 300-400 тис. грн на місяць. Але при цьому рівень довіри до судової влади є досить низьким», – говорить представник президента про наслідки цієї проблеми.
Антикорупційній системі в Україні ставлять палиці в колеса, так пояснює Радіо Свобода ситуацію заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан.
«З точки зору нашої роботи, антикорупційним інституціям в Україні не дають працювати. Найочевидніший приклад – конкурс на голову САП, на посаду, яка є ключовою. Процес затягують: фактичний переможець конкурсу є, але влада не призначає його, бо це детектив, який розслідував справу проти одного із заступників голови Офісу президента. Влада фактично захищає працівників ОП», – підсумовує експертка.
Президент Володимир Зеленський, зі свого боку, неодноразово закликав прискорити конкурс на голову САП.
«Ніхто не має права ставити під загрозу стабільність роботи антикорупційної інфраструктури і виконання міжнародних зобов'язань України», – наполягає Зеленський.
Між тим, влада Володимира Зеленського поводиться за тією ж схемою, що й раніше – влада в часи Петра Порошенка, стверджує Олена Щербан.
«Коли антикорупційні органи починають дійсно «брати корупціонерів за жабри» – влада відкочує реформу назад. Так було і за часів Порошенка, так є і зараз, в часи Зеленського. І в нинішньої влади, і в попередньої – схожий принцип дій», – порівнює експертка.
Саме президент Володимир Зеленський та його оточення відповідають за все, що відбувається у сфері боротьби з корупцією, наголошує Олександр Лємєнов.
«Саме від політичної волі Зеленського та його офісу залежить як прогрес, так і регрес у боротьбі з корупцією в Україні. Тому що ОП і персонально президент відповідають за реформи, за діяльність прокуратури, тому що саме вони керують урядом і монобільшістю», – вважає експерт.
І всі нинішні проблеми у цій галузі «демонструють відсутність політичної волі викорінювати корупцію», підсумовує експерт.
Тож, загалом, за висновками експертів, Україна «просіла» у антикорупційному рейтингу внаслідок:
- гальмування судової реформи,
- тиску на антикорупційні органи,
- блокування призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП)
- і відсутності у нинішньої влади достатньої політичної волі для боротьби з корупцією.
Що робити?
Transparency International наводить кілька кроків, які, на думку організації, можуть зменшити рівень корупції в Україні та підвищити її позиції в рейтингу:
- Завершити конкурси та обрати незалежних і доброчесних керівників антикорупційних органів: САП, АРМА і НАБУ.
- Ухвалити державну Антикорупційну стратегію та програму з її імплементації.
- Провести реформу конституційного правосуддя з урахуванням понад Венеціанської комісії.
- Забезпечити прозорий облік державної власності та продовжити курс на приватизацію.
- Мінімізувати ризик ухвалення законопроєктів, які виводять закупівлі з-під дії Закону України «Про публічні закупівлі».
Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, СРІ) – показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International на підставі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ та дослідницьких центрів. Чим нижче це число за шкалою від 0 до 100, тим більш корумпованою вважається країна.
