Економіка України втратила приблизно 135 мільярдів доларів у результаті анексії Криму Росією ‒ такі відомості на презентації в Києві озвучили автори дослідження, яке було проведене на замовлення Постійного представництва президента України в Автономній Республіці Крим і Севастополі.
Ще у грудні 2019 року міністр економіки України Тимофій Милованов оприлюднив статистику втрат української економіки від агресії Росії з оцінкою вартості об'єктів нерухомого держмайна на непідконтрольних Києву територіях Донбасу та Криму. За його підрахунками, прямий збиток тільки у 2014-2015 роках склав 15-20% ВВП України, а загальні втрати ‒ від 50 до 150 млрд доларів. Тим часом у підконтрольному Росії парламенті Криму відкинули українські претензії й переадресували їх офіційному Києву. Раніше російська влада створила комісію з оцінки збитків, навпаки, від перебування Криму у складі України. Про те, як оцінювали втрати українські експерти та які перспективи є у цих взаємних претензій, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Старший економіст українського Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов розповів Крим.Реалії, як саме фахівці отримали при розрахунках суму у 135 мільярдів доларів.
– Ще навесні 2014 року Міністерство юстиції оцінило збитки від анексії Криму у 1,2 трильйона гривень ‒ за тодішнім курсом це було 106 мільярдів доларів. Тоді говорили, що там не все було враховане ‒ наприклад, вартість корисних копалин. У нас вийшло більше, оскільки ми все це врахували. У цю цифру 135 мільярдів увійшли втрати економіки в цілому, держави як суб'єкта, муніципальні втрати, втрати приватного бізнесу та фінансового сектора, а також втрати самих громадян. Варто зазначити, що це максимальні оцінки, тобто, ми врахували всю власність на півострові ‒ водночас хтось може продовжувати жити там, користуватися цим майном і не вважати його втраченим. Ми виходимо з того, що втрачене все, але не враховуємо, грубо кажучи, відсотки ‒ пеню, яка накопичується щороку після анексії. Тому загальна сума ще може зрости.
У свою чергу керівник прокуратури Автономної Республіки Крим Ігор Поночовний поки не береться оцінити, яку частину втрачених активів, що становлять озвучену суму збитку у 135 мільярдів доларів, вже врахували правоохоронні органи.
– Ми під час кримінального провадження зібрали інформацію від усіх міністерств, центральних органів виконавчої влади, Фонду державного майна про кримські активи, захоплені окупаційною владою та Російською Федерацією на півострові. Також у межах цієї справи збираємо інформацію про захоплене в результаті окупації майно приватних осіб, юридичних осіб. Зараз це провадження перебуває на стадії досудового розслідування, триває судово-економічна експертиза, яка має дати експертну оцінку вартості втрачених активів. Уже звучали різні цифри збитків, але це через різні підходи до проблеми, та й вартість активів постійно змінюється. Так чи інакше, шкода має компенсуватися тими, хто її заподіяв, тими, чиї рішення спричинили захоплення нашого майна на півострові.
Ігор Поночовний зазначає, що в міжнародних інстанціях на кшталт арбітражів ця відповідальність лягає на Російську Федерацію в цілому як державу, яка здійснює ефективний контроль над півостровом.
Перша заступниця постійного представника президента України в АРК Дар'я Свиридова вважає, що цей звіт ‒ лише початок системної роботи з документування збитків України від анексії Криму в різних сферах.
– Це необхідне як із метою стягнення компенсацій із Росії, так і для створення реєстрів, які дозволили б нашим громадянам та юридичним особам у майбутньому повідомляти про свої втрати й уже після відновлення українського контролю над Кримом відновлювати свої порушені права. Ми, на жаль, не знаємо, якого ще збитку завдасть Російська Федерація в різних сферах, поки територія окупована, тому закликаємо всіх, чиє майно вилучається, хто має втрати в Криму, звертатися в наше представництво і в правоохоронні органи. Однозначної відповіді, коли ці збитки можуть бути відшкодовані, немає: все залежить від того, що втрачене, чи зверталися ці особи в міжнародні або національні суди за компенсаціями тощо. Очевидно, що Російська Федерація заперечуватиме факти завдавання цієї шкоди.
Тим часом підконтрольний Кремлю віцеспікер російського парламенту Криму Юхим Фікс сказав «РИА Новости Крым», що загальна озвучена сума збитку необґрунтована, зокрема й тому що кримські надра та інші економічні активи належать кримчанам:
«По-перше, 135 мільярдів доларів ‒ це вигадана цифра, яка їм, напевно, наснилася. По-друге, нехай вони шанують Конституцію України, де написано, хто є власником землі, надр і всього іншого на території Криму або будь-якого іншого регіону ‒ це громадяни, а в цьому конкретному випадку ‒ кримчани. І найголовніше, нехай вони підрахують, скільки завдали збитків Криму... Всі гроші, які Крим заробляв, викачували в центральний бюджет, а потім із барського плеча, якщо ти лояльний, тобі виділяли якісь гроші. Тому нехай вони не розкатують губу. І нехай скажуть: скільки грошей було вкладено в розвиток економіки Криму? Скільки збудовано дитячих садків, шкіл, доріг, скільки замінено водогінних труб і все, що пов'язане з житлово-комунальною сферою? Нехай порахують і заспокояться».
Саме Юхим Фікс очолював робочу групу, яка раніше за дорученням спікера Держдуми Росії В'ячеслава Володіна взялася підраховувати суму збитку, нібито завданого Криму за роки перебування у складі України. Влітку 2019 року Володін озвучив попередню суму у 2,5 трильйона рублів ‒ їх він погрожує стягнути з України через міжнародні суди. У лютому 2020 року підконтрольний Кремлю спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов оголосив, що збитки склали «сотні мільярдів доларів», і це станом на середину липня 2021 року – остання новина щодо цієї ініціативи.
Український юрист-міжнародник Віталій Власюк переконаний, що подібні претензії до України з приводу Криму з боку Росії юридично нікчемні.
– Будь-яка юридична конструкція такого позову передбачає, що в нього потрібно вписати Крим як «територію Російської Федерації», однак уже є безліч міжнародних документів, які чітко фіксують, що Крим – український.
Навіть стягнення компенсацій не означає, що Україна таким чином відмовиться від КримуВіталій Власюк
Міркування про те, що Росія щось там збудувала на півострові, вона може залишити при собі, оскільки виступає тут країною-окупантом. Якщо у вас забрали квартиру й зробили там ремонт, то ніхто не виставить вам рахунок за нього. Рано чи пізно в окупанта все це заберуть, і збиток буде стягнутий. Щоправда, зараз просто так росіяни нам ці гроші не віддадуть. Однак є хороші шанси, якщо ми підемо шляхом конфіскації російського майна, яке є в Україні та в юрисдикціях інших цивілізованих держав. Важливо зазначити, що навіть стягнення компенсацій не означає, що Україна таким чином відмовиться від Криму.
Російський юрист-міжнародник, експерт «Дому вільної Росії» в Києві Володимир Жбанков вважає, що така стратегія може мати успіх, але до цього треба докласти ще дуже багато зусиль.
– Щодо подання позову з боку Росії я жодних виразних перспектив не бачу, а щодо стягнення збитків, завданих Україні, цілком. Рано чи пізно ситуація зміниться, і подібна фіксація, досить суворий облік збитків ‒ це дуже корисний запас на майбутнє. Зібрані матеріали можна буде використовувати й у нинішніх, й у майбутніх міжнародних судах. Уже були прецеденти, коли російське майно за кордоном арештовувалося, і російська сторона була змушена йти на ті чи інші поступки, однак це процес довгий, складний. Скільки часу він може зайняти, сказати неможливо.
Володимир Жбанков наголошує, що в цьому випадку не може йтися про стягнення з Росії всіх 135 мільярдів доларів, заявлених Україною як збиток, в одному провадженні ‒ швидше це виглядатиме як низка окремих позовів та рішень у різних міжнародних інстанціях.
Окупація та анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
