Росія продовжує ігнорувати міжнародну критку щодо нападів на свободу слова, у тому числі, висловлені президентом США Джо Байденом на саміті з його російським колегою Володимиром Путіним 16 червня. На прес-конференції після саміту, Байден заявив, «що порушив (питання) можливості для Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода працювати, а також важливості вільної преси та свободи слова».
Репресії проти Радіо Свобода тривають попри коментарі Байдена. Однією з останніх жертв цих репресій є Владислав Єсипенко, співробітник Радіо Свобода, заарештований 10 березня в окупованому Росією Криму. 6 липня на нього чекає суд за звинуваченнями в шпигунстві та володінні гранатою.
Єсипенко перебуває у в’язниці вже більше ніж три місяці. У квітні адвокат журналіста заявив, що Єсипенка катували електричним струмом і змушували визнати, що він збирав розвідувальну інформацію для української влади. Його адвокат додає, що виявлена поліцією граната була підкладена в автомобіль Єсипенка.
Західні уряди та правозахисні організації засудили це переслідування, а також інші подібні дії, проте без результату. Єсипенко – громадянин України, який жив у Криму до російської окупації, коли він покинув півострів. Його затримали під час виконання завдання для Радіо Свобода, а саме висвітлення культурної події. Якщо його визнають винним, йому загрожує 12 років в’язниці.
Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода зараз зазнає постійних нападів російської влади.
«Це кульмінація багаторічних зусиль Кремля обмежити наш доступ до російської авдиторії. Очевидно, що зараз вони вважають нас та інші незалежні ЗМІ настільки загрозливими, що нам навіть не дозволяють фізично бути в Москві», – Джеймі Флай, президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, сказава виданню The Daily Beast.
Радіо Свобода послідовно висвітлює питання, які кремлівська цензура вважає чутливими – такі як нещодавні загальнонаціональні акції протесту на підтримку ув’язненого російського опозиційного лідера Олексія Навального. Радіо Свобода фінансується урядом США, і було важливим джерелом незалежної інформації щодо корупції в Кремлі, порушень прав людини та російської агресії проти України, яка продовжуєтся. Справа Єсипенка викликала шквал критики уряду України. Американські урядовці порушили це питання у твітері 3 червня:
«США глибоко занепокоєнні долею кримського журналіста Владислава Єсипенка. Він залишається ув’язненим Росією, яка позбавила його можливості зустрітися з адвокатом. Сполучені Штати закликають негайно його звільнити».
Після захоплення та окупації Росією Кримського півострова України навесні 2014 року, Кремль закрив сайти місцевих медіа, газети й радіо, замінивши їх дружніми до режиму ЗМІ. У 2017 році журналіста Радіо Свобода Миколу Семену звинуватили в «сепаратизмі», й російський суд визнав його винним через колонку, яка засуджувала окупацію. Йому заборонили журналістську та громадську діяльність.
Далі було більше арештів та засуджень. Лише у 2020 році, згідно з доповіддю громадської огранізації «Justice for Journalists» («Справедливість для журналістів»), у Криму відбулося 58 нападів на журналістів або погроз на їхню адресу. Багато з цих нападів були проти кримськотатарської громади, яка зазнала непропорційно великих репресій Кремля щодо свободи вираження поглядів та політичного інакомислення від початку російської окупації сім років тому.
Окрім ув’язнень, передбачалися й інші види покарань. У листопаді 2018 року українській журналістці Альоні Савчук та фотографці Аліні Смутко заборонили в’їзд до окупованого Криму чи Росії до 2028 року. Інший кореспондент, Тарас Ібрагімов, не може відвідувати окупований півосотрів протягом 34 років.
У січні 2020 року, правозахисна організація Human Rights Watch, що базується в Нью-Йорку, звинуватила Росію в тому, що вона умисно робить Корим ціллю репресій, щоби змусити мовчати тамтешніх опенентів окупації.
«Критичні повідомлення з Криму є серйозним подразником для російської влади», – коментує Таня Локшина, заступниця директора Human Rights Watch у Європі та Центральній Азії. – «Заборона незалежних журналістів на півострові допомагає задушити потік інформації про репресії проти кримськотатрських активістів та інші зловживання».
Арешт Єсипенка в окупованому Криму відбувається в той час, коли Кремль посилює тиск на Радіо Свобода. Росі визначила Радіо Свобода як «іноземного агента» разом зі його дописувачами, хоча воно працює як незалежна журналістська огранізація.
Російський президент Путін вважає Радіо Свобода американською версією кремлівських ЗМІ Russia Today або Sputnik і має намір витіснити його з Росії. З цією метою російські чиновники заморозили російські банківські рахунки Радіо Свобода, наказали Радіо Свобода маркувати свої матеріали та матеріали дописувачів як «іноземні агенти» та наклали великі штрафи через те, що медіа цього не зробило.
За поточними підрахунками, штрафи Радіо Свобода до кінця 2021 року становитимуть 33 мільйони доларів США. Якщо ці штрафи залишатимуться невиплаченими, огранізацію визнають банкрутом, а її веб-сайти заблокують, тоді як посадовцям Радіо Свобода загрожує в’язниця.
Путін ще раз демонструє свою зневагу до міжнародних договорів після 1991 року та свою готовність оскаржити висновки Холодної війни. Кремлівський авторитарний правитель змушує мовчати журналістів та демократичних активістів у всій Росії та в окупованих нею регіонах сусідніх країн, одночасно ведучи власну глобальну інформаійну війну.
Даяна Френсіс – старша наукова співробітниця Центру Євразії американського аналітичного центру «Антлантична рада». Вона редакторка канадської газети «National Post», заслужена професорка Школи менеджменту Теда Роджерса в Університеті Райерсона та авторка десяти книжок.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Передрук здійснено з дозволу «Атлантичної ради» США