Минулого місяця парламент ухвалив у першому читанні нову редакцію закону про Службу безпеки України. З самого початку незалежності цей державний орган зазнав найменших перетворень, а розмови про реформу спецслужби точаться понад 10 років. Проте новий проєкт, на думку правників, правозахисників, медійників, не лише не наближає СБУ до міжнародних стандартів, але перетворює її на репресивну машину, цілком у дусі радянських часів. Які небезпеки побачили експерти в цьому документі? Це з’ясовувало Радіо Свобода.
28 січня Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт закону №3196-д «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України». За це проголосували 285 народних обранців.
Документ передбачає, зокрема, ліквідацію спецпідрозділів служби з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, а також пропонує механізми реагування на загрози державній безпеці. Крім цього, у проєкті закону заплановане скорочення чисельності співробітників.
Президент Володимир Зеленський схвально відреагував на таке рішення парламенту і назвав його «важливим кроком у реформуванні Служби безпеки».
«Ухвалення цього законопроєкту наближає Україну до європейської спільноти. Це важливий крок у реформуванні Служби безпеки, коли держава рухається вперед на шляху лібералізації економіки та полегшення ведення бізнесу в Україні», – передає слова Володимира Зеленського офіційний сайт глави держави.
Структурні перебудови не означають реформування
Проте внутрішні реорганізація, створення нових чи ліквідація старих відділів або ж зміна керівництва аж ніяк не означає системних перетворень у цьому органі, наголошують правозахисники.
На їхню думку, головним завданням реформування Служби безпеки має бути дотримання прав і свобод людини, а ухвалений законопроєкт цього не передбачає. Навпаки, можна говорити про «відкат» СБУ в тоталітарний період.
Голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров вважає, що проголосований документ повертає СБУ до зразків КГБ.
«Фактично законопроект №3196-д під оплески тих, хто вітає нас з довгоочікуваною реформою спецслужби, легалізує перетворення її на радянський КГБ. Чи прочитали депутати парламенту, за що саме вони проголосували?» – пише Євген Захаров на сторінці ХПГ у фейсбуці.
Експерт Центру прав людини ZMINA Володимир Яворський також розкритикував законопроєкт, назвавши його ухвалення «найгіршим для прав людини, що я бачив з 2003 року».
«Прийняття проєкту закону про СБУ – це найгірше для прав людини, що я бачив з 2003 року. Це гірше за закони Януковича. Там нема ніякого урізання повноважень СБУ – навпаки, повноваження суттєво зростають. А контролю як не було, так і не буде.
Кажуть, що це лише перше читання – потім змінять – тоді не зовсім зрозуміло, чому його не змінили до внесення в парламент? Кажуть, поважне видання НВ, що це крок до європейської спецслужби – хотів би запитати, назвіть хоч одне положення цього проєкту, котре є складовим поняттям «реформа СБУ».
Фактично, там міняється лише менеджмент і управління, а функції й повноваження й близько не нагадують спецслужбу в демократичній країні. Але схоже люди далі вірять в добре КДБ», – зауважив Володимир Яворський на своїй сторінці у фейсбуці.
Широкі повноваження за відсутності громадського контролю
Про реформування СБУ почали говорити за часів президенства Віктора Ющенка. 12 років тому РНБО ухвалила рішення «Про Концепцію реформування Служби безпеки України». Згодом естафету перетворень в спецслужбі підхопив Петро Порошенко. У 2015 році однією з умов отримання безвізу було проведення низки реформ, одна з яких стосувалася СБУ.
Міжнародні партнери наполягали, щоб цей державний орган позбувся підрозділів, які займалися економічними злочинами. Також у СБУ планували забрати функцію досудового слідства, що відповідає міжнародним стандартам.
Проте проголосований законопроєкт не лише закріплює за спецслужбою «оперативно-розшукову діяльність» і «досудове розслідування кримінальних правопорушень, що становить загрозу державній безпеці», але й наділяє співробітників цього органу широкими повноваженнями.
Причому громадський контроль за діяльністю співробітників має цілком формальний характер, а це тягне за собою порушення прав і свобод людини, зауважує в інтерв’ю Радіо Свобода голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
«Перше, на що треба звернути увагу, це право застосовування співробітниками СБУ заходів примусу, причому, згідно з цим законопроєктом, це може робити будь-який працівник відомства. А повноваження співробітників взагалі не визначені.
Якщо візьмемо 11-у статтю цього документа, то побачимо, що вона надає СБУ право самостійно встановлювати ці повноваження у закритих для громадськості документах. Крім цього, законопроєкт не містить дієвих запобіжних заходів проти зловживань у сфері захисту прав людини.
Правозахисні організації неодноразово наголошували на проблемі катувань і нелюдського поводження з боку співробітників СБУ. Ми не побачили у законопроєкті жодних положень, які б встановлювали правила і процедури для розслідування подібних випадків.
На практиці це може призвести до викрадання людей невідомими у цивільному, а потім з’ясується, що то було затриманняОлександра Матвійчук
СБУ має право затримувати осіб, підозрюваних у вчинені злочину. Але на відміну від співробітників правоохоронних органів, співробітник СБУ не зобов’язаний представлятися під час затримання. Тобто, на практиці це може призвести до викрадання людей невідомими у цивільному, а потім з’ясується, що то було затримання», – зазначила Олександра Матвійчук.
Обмеження свободи слова і порушення права на приватність
У новому законопроєкті фахівці побачили порушення права людини на приватність, а також можливості наступу на свободу слова.
Документ наділяє співробітників СБУ правом доступу до всіх баз даних і отримання звідти інформації. Це створює загрози необмеженому втручанню СБУ у приватне життя людей.
Члени Національної асоціації медіа оприлюднили заяву, в якій наголосили, що, згідно з новим документом, співробітники СБУ уповноважені анулювати ліцензію, якщо запідозрять, що мовник веде сепаратистську, терористичну чи диверсійну діяльність. Як зауважують медійники, позбавлення ліцензії є однією з форм цензури.
Основні хиби нової редакції закону про СБУ, за висновками правозахисників:
- передбачає застосовування заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї);
- не захищає від катувань і нелюдського поводження;
- дозволяє анонімно затримувати осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів;
- дозволяє не повідомляти про затримання Центри безоплатної правової допомоги, що позбавляє людину захисту адвоката;
- обмежує право на приватність, посилює втручання в особисте життя громадян;
- звужує свободу слова
