29 квітня міжнародний проєкт Viktoriia Project оприлюднив розслідування щодо смерті Вікторії Рощиної , яка співпрацювала з багатьма виданнями, в тому числі і з Радіо Свобода.
Згідно з ним, тіло, яке, за даними експертизи, належить Рощиній, має численні сліди катувань, сліди розтину та відсутність деяких внутрішніх органів – це головний мозок, очні яблука, а також частина трахеї.
Міжнародний експерт-патологоанатом, з яким спілкувалися журналісти, вважає, що відсутність цих органів може свідчити, що росіяни намагалися приховати, що смерть настала внаслідок задушення.
Що ще відомо? І чи вдалося з'ясувати, чому Вікторію Рощину не обміняли?
29 квітня стало відомо, що тіло Вікторії Рощиної повернули родичам без деяких внутрішніх органів. Її останки привезли до України у лютому 2025 року, вони були у пакеті під виглядом останків невідомого чоловіка.
Розслідування загибелі Вікторії Рощиної у російському полоні провели журналісти 13 ЗМІ з різних країн: газет The Guardian и The Washington Post, «Української правди», російського видання «Важливі історії» та інших. 45 журналістів із різних країн також закінчили роботу самої Рощиної про те, як влаштована система викрадення мирних жителів України на окупованих Росією територіях.
Полон, з якого не повернулася живою
Вікторія Рощина потрапила в полон до російських військових у серпні 2023 року, коли розслідувала причетність ФСБ до викрадення українців на окупованій частині Запорізької області. З нею співпрацювало багато медіа, вона писала і для Радіо Свобода.
До цього Рощина вже побувала у полоні у російських військових: у березні 2022 року в окупованому Бердянську вона провела у полоні десять днів, після чого написала репортаж «Тиждень у полоні в окупантів». Тоді журналістку відпустили, змусивши записати відеозвернення, що претензій до російських військових вона не має. Рощина повернулася на підконтрольну Україні територію, але знову поїхала на окуповані Москвою території.
Її відрядження на окуповані території Запорізької області, де її знову взяли в полон, з якого вона не повернулася живою, було вже четвертим із лютого 2022-го, порахував телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки).
Виявили численні сліди тортур – ОГП
Вікторії Рощиній було 27 років. Про її загибель стало відомо у жовтні 2024 року. Тоді ЗМІ писали, що Вікторія нібито померла під час етапу з Таганрога до Москви для обміну. Проте під час розслідування журналістам не вдалося підтвердити інформацію, що Рощину вивезли з СІЗО у Таганрозі.
Під час розслідування причин загибелі Вікторії Рощиної стало відомо, що це не перший випадок, коли Росія повертає тіла полонених без органів тіла.
За даними Офісу генпрокурора України, на тілі Вікторії виявили численні сліди тортур: перелом ребра, садна, різні крововиливи та можливі сліди від застосування електроструму на стопах.
Перед відправкою тіла Рощиної в Україну видалили очні яблука, головний мозок та частину трахеї. Під’язична кістка була зламана. Судмедексперти кажуть, що видалення трахеї може бути доказом того, що Рощину задушили. При задушенні ламається під’язикова кістка, а в білках очей можна виявити крововилив.
Що встановили журналісти
Поліна Ужвак – журналістка видання «Важливі історії», яке брало участь у роботі цієї великої групи розслідувачів. В етері телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю Голосу Америки, вона поділилася інформацією, яку вдалося зібрати про тортури українців у російських СІЗО, відправлення тіл загиблих у полоні, а також про обставини загибелі Вікторії Рощиної та свідчення тортур, яких вона зазнала:
Це місце, куди відвозили дуже багатьох викрадених, де їх катували, жорстоко били. Ми маємо свідчення інших людейПоліна Ужвак
«Ми точно знаємо, що Росія повертає тіла українців, які пройшли через російські установи ФСВП або якісь інші, можливо, таємні в’язниці – згідно зі звітом ООН, щонайменше 160 таких тіл повернули. З приводу того, що тіла повертаються іноді без внутрішніх органів, – це був коментар української сторони не саме про мирних жителів, а загалом про всі тіла, які повертаються. Найбільший масив тіл, що повертаються – це тіла українських військовослужбовців, які загинули на полі бою. На цей момент ми не знаємо, які саме тіла у якому стані повертаються. Я так розумію, що це постійно відбувається якось по-різному. Російська сторона, за словами української сторони, пояснює те, чому вони іноді повертають тіла без внутрішніх органів, якимись протоколами. При цьому українська сторона підозрює, що це може бути спробою приховати сліди насильницької смерті, як у випадку з тілом Вікторії Рощиної».
Щодо самої Вікторії, то журналістам вдалося простежити її шлях у полоні – від викрадення у Запорізькій області у серпні 2023 року до голодування у СІЗО Таганрога у серпні 2024-го:
«Її викрали в Енергодарі, кілька днів протримали там. Після цього її привезли в гаражі в Мелітополі. Про ці гаражі в Мелітополі ми знаємо з ще одного нашого розслідування, яке ми проводили півтора року тому – про викрадення мирних жителів у Мелітополі. Це місце, куди відвозили дуже багатьох викрадених, де їх катували, жорстоко били. Ми маємо свідчення інших людей, які проходили через ці так звані гаражі. Це така промзона під мостом, що з’єднує Мелітополь та інший район міста, що називається Новий Мелітополь.
Це СІЗО, яким лякалиПоліна Ужвак
Там [Вікторія] провела якийсь час. Ми знаємо, що в грудні [2023 року] вона потрапила до Таганрога, в СІЗО, дуже сумно відомого тортурами, жорстоким поводженням. Вже були інтерв’ю з людьми, які розповідали про тортури і жорстоке поводження, які там відбуваються просто в якомусь неймовірному масштабі. Це СІЗО, яким лякали, якщо людей хотіли звинуватити в якомусь злочині і вони, припустимо, не погоджувалися підписувати документи. Їх лякали, що ми вас відправимо в Таганрог – «розколоти», розвести на якісь зізнання. У нас такі свідчення теж є, коли людина відмовлялася визнавати звинувачення, її відправляли до Таганрога і там під тортурами вибивали з неї ці свідчення».
При цьому Вікторії Рощиній, як і більшості викрадених мирних жителів України, не висували взагалі жодних звинувачень – її просто тримали в СІЗО, розповідає Поліна Ужвак:
«Ми знаємо десь про п’ятсот справ проти мирних жителів, при цьому викрадених – тисячі. Тобто більшість людей просто викрадені, їм не пред’явлені жодні звинувачення, вони часто утримуються в статусі «інкомунікадо» – у них немає жодного зв’язку із зовнішнім світом, до них не може прийти адвокат, їм не можна написати листа і рідні не знають, де вони, що вони, чи живі. Саме так утримувалася Вікторія Рощина.
Ніхто про неї не знав нічого з моменту викрадення до квітня 2024 року, коли її батькові прийшов офіційний лист від Міноборони, що вона справді перебуває в Російській Федерації, вона затримана. Але там теж не було жодних вказівок на те, за що вона затримана та де утримується».
Востаннє, коли батьки Вікторії чули доньку живою, – серпень 2024 року. Їй дозволили поговорити з ними по телефону:
Був дзвінок її батькам наприкінці серпня 2024-гоПоліна Ужвак
«Ми точно знаємо, що був дзвінок її батькам наприкінці серпня 2024-го, який був узгоджений на досить високому рівні між Росією та Україною. Батьків перед цим дзвінком попросили вмовити доньку перервати голодування. Це був дуже короткий дзвінок, вона не поділилася з ним, в якому вона стані, де вона – нічого не сказала, тільки пообіцяла батькові, що вона дійсно продовжить харчуватися. І сказала: «Чекайте, я дуже сумую за вами, мене обіцяють обміняти у вересні».
Усі чекали на цей обмін, тому що, крім того, що вона сказала про вересневий обмін, батькам ще з інших джерел сказали про те, що її точно обміняють. 12 вересня обмін справді відбувся, але вона на ньому не з’явилася. 49 українців повернулися внаслідок цього обміну, і є люди, які у цьому обміні були присутні саме із СІЗО у Таганрозі.
І вони говорять про те, що в транспортному засобі, в якому їх перевозили – не знаю точно, в чому їх перевозили, – Вікторії не було. Тобто Таганрог вона, швидше за все, не покинула. При цьому за кілька днів до цього її разом з іншими ув’язненими виводили зніматися [у якихось відео], записувати якісь свідчення – про це ми теж знаємо від людей, які перетиналися з нею у СІЗО. Начебто все йшло до того, що її повинні обміняти, але вона на цьому обміні не з’являється. Що сталося на той момент – це нам так і не вдалося зрозуміти».
Реакції МЗС, ОБСЄ, ЄС
Ми повинні зробити все можливе, щоб вони понесли відповідальність за усі скоєні воєнні злочини та звірстваАніта Гіппер
Подробиці загибелі в російському полоні української журналістки Вікторії Рощиної – це ще один доказ жорсткості російської системи і свідчення того, що окупація є смертельною загрозою, заявила прессекретарка Єврокомісії Аніта Гіппер.
«Росія не втрачає жодної нагоди продемонструвати свою підлу жорстокість щодо українців, вбиваючи та катуючи, як це сталося з Вікторією Рощиною – хороброю українською журналісткою, яку не лише жорстоко вбили, а й катували перед цим. Це також чітко показує, що життя під російською окупацією не є варіантом, це не безпечний варіант для українців, для журналістів. Її мужність завжди пам’ятатимуть, і ми повинні зробити все можливе, щоб вони (Росія – ред.) понесли відповідальність за усі скоєні воєнні злочини та звірства», – зазначила вона.
Представник Організації з безпеки і співробітництва в Європі зі свободи медіа Ян Брату відреагував на останнє розслідування щодо загибелі журналістки Вікторії Рощиної в російському полоні.
Я нажаханий доказами, що випливають із розслідуванняЯн Брату
«Я нажаханий доказами, що випливають із розслідування коаліції 45 журналістів під проводом НУО Forbidden Stories щодо катувань та жорстокого поводження з українською журналісткою Вікторією Рощиною, яка померла після протиправного затримання без формальних звинувачень у Росії», – йдеться в його заяві.
Брату вказує на те, що нелюдське поводження порушує Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, а також положення Конвенції ООН проти тортур і 4-ї Женевської конвенції.
«Я засуджую ці грубі порушення Російської Федерації і закликаю до повного виконання міжнародних правових зобов’язань», – додав представник ОБСЄ.
Речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий подякував представнику ОБСЄ «за чітку заяву». Він додав, що систематичні тортури, жорстоке поводження та інші порушення Росією міжнародного гуманітарного права «вимагають рішучої міжнародної відповіді».
Напередодні Тихий подякував консорціуму Forbidden Stories за розслідування обставин загибелі Вікторії Рощиної. Тоді ж він закликав міжнародну спільноту відреагувати на висновки публікації.
Читайте також: Журналістка Вікторія Рощина посмертно стала лауреаткою премії з прав людини Homo Homini
Вікторія Рощина була авторкою серії репортажів для Радіо Свобода, співпрацювала в 2022 році з Радіо Свобода як фрілансерка. Вона також співпрацювала з «Українською правдою», hromadske, «Українським радіо», «UA:Перший» і «Цензор.нет».
