Українська армія вже понад місяць наступає на Донеччині та Запоріжжі, пробиваючись крізь лінію оборони російських окупаційних військ. Пробиватись вперед піхоті неабияк допомагає бронетехніка, отримана від країн Заходу. Як американські БМП «Бредлі» показують себе під час боїв і що про них кажуть бійці?
Американські бойові машини піхоти «Бредлі» сховані від чужих очей у гущі зелені. Лише зрідка техніку ненадовго вивозять на відкриту місцевість – перевірити роботу механізмів і системи в цілому. Адже тут броню ремонтують після минулих боїв і готують до майбутніх. Але передовсім її ще потрібно забрати із поля бою.
«Це теж низка заходів – від розвідки, безпеки евакуації до підготовки екіпажу, складання маршрутів. Тому що це проходить поміж мінних полів. Люди повинні розуміти чітко свій алгоритм дій. Вдень іде підготовка і за слушної нагоди вже проводиться евакуація», – каже боєць 47 окремої механізованої бригади ЗСУ з позивним «Маз».
Боєць із позивним «Фанат» – механік-водій. Якраз його БМП теж довелося витягати. Бронемашина вже на ходу, але ще у процесі ремонту ушкоджень, отриманих на полі бою.
«Були підриви. Гусля вийшла з ладу. Вроді зробили, нормально. І відмовила башта, так як прилетів КАБ за метрів 10 і вийшло з ладу електронне обладнання. Стан [через вибух] такий, як у вакуумі перебуваєш. Ну а так, в принципі, все нормально», – каже «Фанат».
«Ми відновлюєм блочно, системно. Тобто всередину ми саму не ліземо. А якщо чисто механічні пошкодження – їх простіше відновлювати. Тому що це, як сказати, механіка – вона завжди механіка. Ти її бачиш, ти її відчуваєш. Ти її можеш дотягнути, перетягнути, зняти, переставити. А в електриці – самі ж розумієте. Десь один контактик відійшов – ти спробуй знайди, де воно не «контачить». А так, в принципі, в нас 90% ми відновили техніки, що до нас приходила на ремонт», – додає їхній побратим «Мейсон».
Якщо на початку наступу 47 бригади на півдні більшість техніки, яка опинялась на ремонті, мала пошкодження з поля бою, то з плином часу і з тривалістю наступу, значна частина цих БМП мають не тільки бойові ушкодження, але й технічні несправності, які необхідно швидко усувати.
«Техніка ж не нова, ми всі розуміємо. Йде знос коробок передач. Ви самі розумієте, що в кожної деталі є свій ресурс. Якщо помітите – на гусеницях у них резинові накладки є. Є такі, що постиралися аж до металу. Тобто хлопці працюють, вони багато їздять і воно стирається. Це вже йде знос», – каже «Мейсон».
Одну з машин якраз відновлюють після підриву. Роботу ведуть біля станції, яку теж передали США. Адже західні машини, крім західних же боєприпасів, вимагають і власної інфраструктури для ремонту.
«Всі ключі, ті, що у нас немає, бо в американців вони йдуть в дюймах. В цій установці вони вже закладені там в ящиках. Все пронумеровано, все обліковується. Це рука для підняття мотора, коробки. Зняття броні, бо вона не легенька. Тому використовуємо руку. На жаль, тільки одна. Треба більше. Паралельно якщо ставити дві «Бредлі» – вистачає інструменту і екіпажу, а було б їх дві – вже б на 4 працювали б машини одночасно», – каже «Маз».
Цінність цих машин на полі бою дійсно складно переоцінити. «Фанат» своєю «Бредлі» задоволений – її броня вже не раз рятувала життя людям всередині.
«Я пройшов уже два підриви. Так, трошки контузило, але, слава богу, все добре. Перший раз був десант всередині – всі живі, нормально, а другий раз десанта не було, але були медики. Ми їхали на евакуацію хлопців. І отак вийшло, що підірвали вже з пораненими і потім довелось перевантажувати їх в другу машину і евакуювати. Ще в нашого мехвода було пряме попадання танка. Якраз у бік водія. Також все благополучно, всі живі, всі здорові», – каже «Фанат».
Не так давно на машини, які передають в Україну зі США, почали навішувати контейнери – це додатковий круговий захист, який американці використовували в Афганістані та Іраку.
«Вона рятує і добре рятує. У порівнянні з БМП-3, 2, то це, я не знаю, небо і земля, можна порівняти. Техніка хороша. А зараз почепили активну броню. Вона ще ефективнішою стала. Так вона тримала постріли РПГ. Кулемет там навіть і не говориться. Як сірнички відлітає», – продовжує «Фанат».
«Декілька днів тому до нас заїжджала машина після пострілу танка. На ній була динамічна броня. Тобто захист спрацював надійно. Практично за добу ми її відновили. Тобто була пошкоджена ведуча зірочка, були пошкодження на броні, але це можна було відновити. Ми це зробили і вона поїхала далі працювати», – каже «Мейсон».
«Витримала влучання танку і далі, навіть після цього, продовжувала рух, евакуйовувала поранених хлопців і поверталася назад своїм ходом. Тобто це машини дуже серйозного класу і захисту і дуже серйозний потенціал, але, знову ж таки, ми впираємося в те, що є підготовлена оборона, є оці перепади висот, є підрозділи ворога, які рік до цього контрнаступу, тому є моменти, але все одно все буде добре», – розповідає ще один боєць 47 окремої механізованої бригади ЗСУ з позивним «Директор».
«Директор» – і сам командир БМП «Бредлі», неодноразово використовував її в бою. Однак, не завжди штурм цих укріплень може підтримати броня. Тоді на допомогу приходить артилерія, а піхота наступає власними силами.
«Є бетонні бункери. Є такі окопи вкопані, що там глибина по 3 метри просто. Плюс лисячі нори, бліндажі і так далі. Вони дуже серйозно підійшли до підготовки. Саме до маневреної оборони. Якщо ми беремо одну висоту, ми розуміємо, що наступна висота буде, наприклад, за 3 км і, умовно, оці 3 км, поки ми будемо наближатися до ворога, ми будемо як на долоні. І тому доводиться вигадувати якісь маневри обхідні, десь більше застосовувати артилерію, десь застосовувати піхотні групи», – каже «Директор».
За даними проєкту Oryx, який відстежує поставки західної допомоги ЗСУ, саме західних БМП Україні пообіцяли відносно мало. США – майже дві сотні «Бредлі». Німеччина – сотню БМП Marder, але їх ще не ввели в бій. У майбутньому Польща надасть колісні БМП Rosomak, а Швеція вже відправила CV90.
«Техніка застосовується і як евакуаційний транспорт, і як підвіз десанту, і як штурмова одиниця. Тобто дуже багатофункціональна наша БМП «Бредлі», але все одно всієї війни лише технікою виграти не можна. Поки піхота не зайшла в окопи і не закріпилася за певною територією, доти територію не можна назвати відвойованою. Навіть якщо ворог з неї відійшов», – підсумовує «Директор».
Західна техніка, у порівнянні із радянською, технологічніша, дорожча, її важче виробляти, і тому її не так багато. Як наслідок – з нею неохоче розлучаються партнери України. Але саме кількість такої техніки грає одну з ключових ролей у захисті українських військових під час прориву лінії оборони окупаційних російських військ в Україні.
