Десятки публікацій і згадування у новинних телеефірах. Так реагують підконтрольні Росії ЗМІ, коли YouTube вводить обмеження щодо російського контенту на відеохостингу.
Одним із останніх під такі санкції потрапив фільм «Крым. Путь на родину». Перед початком перегляду тепер користувачі бачать повідомлення про те, що це відео може бути неприйнятним або образливим для деяких аудиторій. Також це відео не можна завантажити через розповсюджені онлайн-сервіси завантаження відео в YouTube. Це сталося через сцени насильства, присутні в матеріалі.
«Крым. Путь на родину» – це двогодинна нібито документальна стрічка, що з прокремлівської позиції розповідає про події 2014 року та анексію Криму. Ютуб не забороняє таких відео. Але від авторів при завантажені на відеохостинг вимагає попереджати аудиторію про характер відео. Канал «Россия 24» проігнорував це правило.
Також у цьому фільмі, крім маніпуляцій фактами, присутні й відверті фейки. В одному з ключових епізодів розповідається про так званий «Корсунський погром». Автор фільму заявляє, що прихильники Євромайдану з Корсуня-Шевченківського напали на автобуси з кримчанами, які поверталися з «антимайдану». Як наслідок – семеро людей загинули і двадцятеро зникли безвісти. Це – неправда.
Автобус дійсно був спалений, в ньому вибиті вікна, але жодного із учасників інциденту не було вбито, викрадено чи серйозно поранено. Це підтверджують офіційні відомості поліції та свідки.
«Ніяких закликів до того, щоб обстрілювати або вбивати, з нашого боку не було. Лише один із активістів, не буду називати його прізвище, здійснив постріл у двигун автобуса, який розвертався, щоб втекти назад до Києва. Після пострілу двигун автобуса заглух. Але жодного пораненого чи вбитого не було», – зазначив у інтерв’ю Крим.Реалії в лютому 2020 року учасник Майдану у Корсуні-Шевченківському Володимир Зуєнко.
«Загиблих учасників подій не було. Заяви та повідомлення щодо безвісти зниклих осіб, які брали у них участь, не надходили», – повідомило ще в жовтні 2017 року Головне управління Національної поліції України у Черкаській області.
Також у російському фільмі «Крым. Путь на родину» звучать розповіді про «звірства українських протестувальників». Мовляв, прихильників «антимайдану» змушували їсти розбите скло. Проте цю інформацію на суді під присягою заперечив один із пасажирів тих самих автобусів, що поверталися до Криму.
«Змушували збирати шибки від автобуса, які були розбиті. Ми збирали скло і зносили в одну купу. Можна так сказати, прибирання території додаткове», – сказав на суді по відеозв’язку учасник «антимайдану» з Криму Валерій Луговський.
Детальніше про так званий «Корсунський погром» ви можете дізнатися зі спецпроєкту Крим.Реалії «Вбивали та спалювали? Докази російської дезінформації».
У травні 2020 року YouTube видалив канал «Крим 24», разом з усіма завантаженими відео. Своє рішення відеохостинг пояснив тим, що на цей канал надійшла скарга і перевірка підтвердила, що «Крим 24» порушив правила YouTube. Які саме, не уточнювали.
«Ось вона – розхвалена західна демократія. Канал головного засобу масової інформації Криму, на якому було 30 тисяч підписників, 19 мільйонів переглядів, сьогодні вранці заблокувала корпорація Google», – обурювався видаленням ютуб-каналу генеральний продюсер ТРК «Крым 24» Олег Крючков.
Зазвичай відеохостинг дійсно не видаляє канали без попередження. Для такого блокування мають прийти три «страйки». Проте хоч і рідко, але трапляються винятки з моментальним блокуванням цілих каналів, пояснюють ютуб-спеціалісти.
«Оскільки канал «Крым 24» часто публікував матеріали, які, ймовірно, були десь на межі моралі для дуже багатьох глядачів, – вони могли подати велику кількість скарг, і тому YouTube запросто міг ухвалити таке рішення», – пояснив у коментарі Крим.Реалії сертифікований спеціаліст із просування в YouTube Кирило Євсєєв.
У березні 2021 року YouTube на один день заборонив завантажувати нові відео і проводити прямі трансляції каналу «Вести Крым». Все через відео, на якому автор подає своє бачення теми Другої світової війни. А саме проводить паралелі між нацистськими військами «Ваффен СС» та українськими добровольчими батальйонами «Азов» та «ОУН-УПА». Цю стрічку вже видалено з хостингу.
Такі санкції, на думку експертів, YouTube міг ввести через спекуляції на історичних темах. YouTube проти таких прийомів, а особливо пов’язаних із ідеологією нацистської Німеччини.
«Це, можливо, реакція на те, що ці згадки йдуть як некоректне порівняння або як відновлення пам’яті про ту ідеологію. В Європі цю тему намагаються обходити або подавати максимально обережно, тому що вона є дуже гострою. А от у російських головах й досі сидить ця ідеологія. Хоча світ уже давно змінився, і все давно вже не так, як було колись», – сказав у інтерв’ю Крим.Реалії сертифікований спеціаліст із просування в YouTube Кирило Євсєєв.
Експерти зазначають, що в цифровій спільноті з’явилась глобальна тенденція боротьби з фейками та маніпуляціями. Так, соцмережа Facebook співпрацює з фактчекінговими організаціями, які після перевірки можуть позначати публікації як «неправдиві».
«Stopfake нікого, нічого не блокує. В рамках нашого партнерства просто немає повноважень блокувати будь-який контент, навіть якщо ми вважаємо його небезпечним. Але наша позначка є хорошою репутаційною загрозою для видань, які претендують на якусь авторитетність», – розповіла у коментарі Крим.Реалії заступниця головного редактора проєкту Stopfake.org Вікторія Романюк.
На таке позначення чи блокування російська влада та ЗМІ реагують дуже гостро. Пишуть офіційні скарги й висловлюють невдоволення.
Інститут масової інформації провів дослідження російських ЗМІ і з’ясував, що 15% всієї інформації, де згадується Крим, – це антиукраїнська та антизахідна пропаганда.На думку медіаекспертів, це ще одна причина, чому таких блокувань буде більше.
«Я вважаю це очищенням, а не зачисткою. І я тільки за те, щоб цей інформаційний простір був очищений від дезінформації, від фейків, від викривлених наративів, від пропаганди, в негативному сенсі слова. Я дуже рада, що YouTube тепер реагує на такі приклади, адже дуже довгий період часу соцмережі взагалі на це не реагували», – прокоментувала Крим.Реалії виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації» Діана Дуцик.
Ми запитали у компанії Google, що володіє YouTube, яка її офіційна позиція щодо російського контенту про Крим і чим викликані згадані нами обмеження. Поки що ІТ-гігант відповів нам лише те, що отримав від нас запит.
